Демодекоз Котів

Симптомы и лечение демодекоза у кошек и котов

Демодекоз – это заболевание, которое провоцирует клещ demodex. Эта болезнь встречается у многих животных, в том числе и у кошек. У каждой особи изначально есть клещ demodex, который составляет с животным некий симбиоз. В минимальных количествах данный паразит абсолютно безвреден, но повышение его активности является причиной такого недуга как демодекоз у кошек.

Внешность demodex’а ничуть не уступает героям фильмов ужасов.

Согласно наблюдениям ветеринаров, провоцировать недуг у взрослых особей может снижение функции иммунной системы. Молодые особи могут заразиться от более взрослого животного, например, от матери. В ветеринарной практике зафиксированы случаи передачи данного заболевания по наследству.

Стоит отметить, что у кошек недуг провоцируют не столько укусы клеща demodex, столько продукты жизнедеятельности паразита – бактерии и токсины, которые проникают через кожу в организм кота и, тем самым, ухудшают его общее состояние. Продукты жизнедеятельности клеща demodex провоцируют у домашних питомцев развитие инфекционных болезней и аллергических реакций.

Признаки заболевания у кошек

У кошек выделяют 3 типа демодекоза.

Локализованный

Наиболее легкой формой болезни является локализованный тип. Как правило, данная форма встречается у молодых особей. Симптомы локализованного типа – это сухие чешуйки, зуд, покраснения и минимальное количество пораженных зон (до 5). Локализованный демодекоз характеризуется спонтанным самоизлечением. Симптомы могут самостоятельно исчезнуть через 1-2 месяца.

Генерализованный

Симптомы генерализованного типа носят более выраженный и сложный характер, чем при локализованной форме болезни. У животного наблюдается массовое поражение кожных покровов (больше 5 зон), образование гнойников, сильный зуд, кровоточащие ранки, сильное шелушение и эритема. Характер течения болезни – быстро прогрессирующий. При наличии данных симптомов у кота следует немедленно начать лечение.

Ювенильный

Симптомы ювенильного типа полностью совпадают с проявлениями генерализованного типа болезни, разница заключается только в том, что ювенильный демодекоз у кошек является генетическим заболеванием, то есть передается по наследству.

Кошка, пораженная демодекозом.

Данный вид недуга также нуждается в незамедлительной и грамотной терапии, так как он очень опасен и имеет разрушительное влияние не только на иммунную систему кота, но также и на весь его организм. Если симптомы недуга были распознаны на ранней стадии, и было назначено лечение, то у животного намного больше шансов на выздоровление.

Как правило, болезнь проявляется в первую очередь в области век и головы питомца.

Лечение заболевания

Стоит отметить, что лечение такого заболевания как демодекоз должно назначаться индивидуально для каждого животного. Грамотная терапия напрямую зависит от состояния кота и характера течения болезни.

Самолечение животного может принести существенный вред вашему питомцу. Обращаться за помощью необходимо к высококвалифицированному ветеринару, только он в состоянии назначить эффективное лечение. Для разных пород кошек существуют свои индивидуальные методы терапии, которые зависят от особенностей конкретной породы особи.

Целенаправленное лечение заболевания может привести к положительному результату уже через пару месяцев.

У кошек курс терапии может длиться от трех месяцев до года. Очень часто для того чтобы избавиться от недуга необходимо лечить бактериальную инфекцию, которая угнетает иммунную систему животного и является первопричиной недуга.

Стоит помнить о том, что окончательно поставить диагноз может только ветеринар, а успех лечения напрямую зависит от степени течения недуга.

Профилактика заболевания

Самой лучшей профилактикой недуга считается правильное укрепление иммунной системы питомца. Укреплению иммунитета способствуют прогулки на свежем воздухе, специальный иммуномодулирующие препараты, здоровый рацион и благоприятные условия проживания.

Для того чтобы снизить риск развития бактериальных инфекций, способных повышать активность клеща demodex, необходимо своевременно прививать домашнего питомца согласно ветеринарному графику вакцинации.

Демодекоз абсолютно безопасен для человека. Им невозможно заразиться от домашнего любимца, так как вид клещей, провоцирующих недуг, паразитирует только на животных и абсолютно несовместим с организмом человека.

Стоит отметить, что у кошек недуг провоцируют не столько укусы клеща demodex, столько продукты жизнедеятельности паразита – бактерии и токсины, которые проникают через кожу в организм кота и, тем самым, ухудшают его общее состояние. Продукты жизнедеятельности клеща demodex провоцируют у домашних питомцев развитие инфекционных болезней и аллергических реакций.

Лечение чесотки у кошек (демодекоз)

Чесотка у кошек, или демодекоз, является инвазионным заболеванием, вызываемым микроскопическими клещами. Чесотка проявляется воспалением кожи (дерматитами), участками облысения, высыпаниями в виде пустул и папул. Кроме того, у кошек, пораженных этой болезнью, наблюдаются быстро нарастающие признаки истощения и значительно снижается устойчивость организма к различным заболеваниям. В этой статье мы поговорим о лечении чесотки у кошек, о симптомах, диагностике и профилактике этого заболевания.

Причины возникновения чесотки

Вызывает демодекоз микроскопический клещ Demodex cati. Под микроскопом можно увидеть клеща серого цвета, тело которого имеет форму маленького червя с короткими ножками. На голове расположен хоботок. Клещи могут находиться и на здоровых животных, но при этом никак себя не проявлять. Демодекозный клещ локализуется в волосяных луковицах и сальных железах кожи.

Так как клещи могут постоянно обитать на коже здоровых кошек, то существует мнение, что для развития патологического процесса нужны предрасполагающие факторы. К ним можно отнести следующее:

• снижение защитных свойств кожи;
• снижение иммунитета;
• возраст кошки (чаще всего заболевание регистрируется у котят и молодых особей возрастом до 2 лет);
• породная предрасположенность;
• наследственная восприимчивость.

Как проявляется чесотка у кошек

Клещ при попадании на кожу животного проникает в волосяную луковицу или сальную железу, где вызывает воспалительный процесс. Место его проникновения в кожные покровы называют демодекозным очагом.

Чесотка у кошачьих представителей может проявляться двумя основными формами: чешуйчатой и пустулезно-папулезной. Очень редко у кошек наблюдается смешанная форма демодекоза.

Характерными признаками демодекоза являются:

• участки облысения в области ушей, бровей, вокруг ротовой полости, носа, конечностей;
• при длительном течении болезни очаги облысения могут сливаться, охватывая большие участки поверхности тела;
• на месте внедрения клеща образуются небольшие твердые бугорки размером до 1 см в диаметре;
• на вершине уплотнения видно небольшое отверстие, из которого при надавливании выделяется белая густая жидкость;
• кожа вокруг бугорка красная, покрыта чешуйками и местами складчатая;
• могут наблюдаться высыпания на коже в виде небольших узелков, со временем они начинают гноиться, кожа становится красно-бурого цвета, появляются корки;
• зуд при чесотке отсутствует.

При развитии процесса в месте демодекозного очага в результате проникновения бактериальной микрофлоры могут появляться признаки гнойного воспаления кожной поверхности, а также фолликулит (воспаление волосяных луковиц). Нередко вблизи внедрения клеща лимфатические узлы значительно увеличены.

Как поставить диагноз «демодекоз»

Чесотка имеет схожие признаки с обычными дерматитами, стригущим лишаем, поэтому необходимо правильно поставить диагноз. Помимо обычного осмотра кошки должно проводиться лабораторное исследование. Для этого в ветеринарную лабораторию отправляются соскобы кожи. Соскоб берется с помощью скальпеля, при этом необходимо отправить на анализ как можно более глубокие слои кожи.

Как лечить

Как и большинство инфекционных болезней, лечение чесотки проводится комплексно. Первым делом необходимо уничтожить микроскопических клещей, на втором плане стоит улучшение общего состояния здоровья кошки:

• Для ликвидации клещей применяются противопаразитарные инъекции препаратов ивермектинового ряда (Ивермектин, Амиртразин, Баймек, Новомек и др.).
• Помимо уколов для уничтожения клеща применяются наружные средства, например, растворы Стомазана, Бутокса и др.
• Для повышения противопаразитарной устойчивости организма используют Иммунопаразитан. Под действием препарата активизируются внутренние силы организма, кошка становится невосприимчивой к вторичному поражению клещами.
• В качестве препаратов, направленных на снятие воспалительных процессов в коже, а также на восстановление ее защитных свойств, применяют такие же противовоспалительные мази, как и при лечении дерматитов не инвазионного характера (Пихтоин, облепиховое масло, препараты серы и др.).

Немаловажную роль в выздоровление играет повышение внутренних сил организма, что достигается приемом комплекса витаминов и минералов, полноценного кормления и улучшения условий содержания кошек.

Помимо лечебных мероприятий большое внимание необходимо уделить местам пользования кошки (предметы ухода, туалет, кормушка, подстилка и т. д.). Все эти вещи необходимо тщательно вымыть, обработать дезинфицирующими препаратами или прокипятить.

Профилактика чесотки

Для предотвращения заражения кошки чесоткой необходимо не допускать контакта здоровых животных с больными, уже зараженными клещами.

Неплохие результаты в профилактике демодекоза дает применение Иммунопаразитана. В зависимости от состояния общего здоровья животного инъекцию делают один раз в 3-6 месяцев. Препарат помогает предотвратить заражение чесоткой.

Спасибо за подписку, проверьте почтовый ящик: к вам должно прийти письмо с просьбой подтвердить подписку

Чесотка у кошачьих представителей может проявляться двумя основными формами: чешуйчатой и пустулезно-папулезной. Очень редко у кошек наблюдается смешанная форма демодекоза.

Демодекоз котів (епізоотологія, діагностика, лікування)

Вивчення особливостей епізоотології демодекозної інвазії котів. Встановлення перебігу та клінічних ознак демодекозу. Вдосконалення методів діагностики. Аналіз впливу збудників на організм та гематологічні показники. Запропонування схем лікування.

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

ДЕМОДЕКОЗ КОТІВ (ЕПІЗООТОЛОГІЯ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ)

БАШИНСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України

Науковий керівник — доктор ветеринарних наук, професор Галат Владислав Федорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри паразитології та тропічної ветеринарії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Березовський Андрій Володимирович, науково-виробнича фірма «Бровафарма», головний науковий співробітник

кандидат біологічних наук, доцент Пономар Сергій Іванович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри паразитології та фармакології

Захист відбудеться «30» червня 2020 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 28

Автореферат розісланий «29 травня» 2020 р.

спеціалізованої вченої ради М.П. Прус

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демодекоз є поширеною інвазійною хворобою тварин і людини. Вона реєструється у багатьох країнах світу (Ларіонов С.В., 1991; Ігнатенко Н.А., 2020; Криворучко Е.Б., 2020; Титаренко А.М., 2020; Іринчук В.В., 2020). За даними деяких вітчизняних та зарубіжних авторів, до 50 % дорослих котів уражені збудниками демодекозу (Машкей І.А. та ін., 1997; Moriello K.A., 2020). Що стосується діагностики демодекозу котів і заходів боротьби з ним, наявна у літературних джерелах інформація значною мірою є обмеженою, а іноді й суперечливою (Астраханцев В.І., 1978; Галат В.Ф., 1986; Борисевич В.Б., 1996).

Актуальність вивчення питань, пов’язаних з демодекозною інвазією котів, зростає у зв’язку з припущенням багатьох зарубіжних вчених щодо можливості зараження кліщами тварин від людини і навпаки (Gmeiner F., 1908; Ruffi T. et al., 1981; Edney T. et al., 2020; Robinson I., 2020; Tobin D.J. et al., 2020).

Отже, подальше вивчення епізоотології, клінічних ознак, вдосконалення методів зажиттєвої діагностики демодекозу котів, розробка науково обґрунтованих заходів боротьби з використанням сучасних малотоксичних лікарських засобів є важливим завданням як з теоретичної, так і прикладної точок зору.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках досліджень кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, зокрема в контексті планової теми: «Демодекоз тварин» (№ державної реєстрації 0106U008719).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у вивченні епізоотології демодекозу котів, удосконаленні методів діагностики та розробці науково обґрунтованої системи заходів боротьби з цією хворобою.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

— вивчити епізоотологію демодекозної інвазії котів;

— встановити перебіг та клінічні ознаки демодекозу залежно від локалізації і виду збудника;

— вдосконалити методи зажиттєвої діагностики демодекозу котів;

— з’ясувати вплив збудників демодекозу на організм котів;

— дослідити зміни гематологічних показників у хворих тварин;

— запропонувати нові схеми лікування котів, інвазованих кліщами.

Об’єкт дослідження — демодекоз котів.

Предмет дослідження — зскрібки шкіри котів, Demodex cati, D. gatoi, кров, дектомакс, неостомазан, цифлі, ектомін.

Методи дослідження паразитологічні, епізоотологічні, клінічні, гематологічні, бактеріологічні, хірургічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено детальне вивчення особливостей клінічних проявів демодекозу котів, спричиненого збудниками різних видів (Demodex cati, D. gatoi). Встановлено особливості локалізації цих збудників. Виявлена залежність клінічних ознак від місця локалізації демодексів. Удосконалено існуючі методи діагностики з урахуванням видової належності збудників хвороби. Розроблено новий метод експрес-діагностики демодекозу котів. Наукову новизну виконаної роботи підтверджено деклараційним патентом на корисну модель № 14613, Україна МПК GO1N 33/483 «Спосіб діагностики демодекозу котів» / В.В. Башинський, В.Ф. Галат / Заявл. 9.12.2020. Опубл. 15.05.2020. Бюл. №5.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень запропонований для впровадження у виробництво експрес-метод діагностики демодекозу котів за допомогою ацетатної клейкої стрічки. У розроблених «Рекомендаціях з діагностики та заходів боротьби з демодекозом котів» вперше наведено ефективні схеми лікування хворих тварин.

Матеріали дисертації можуть використовуватися у навчальному процесі при викладанні дисципліни «Паразитологія та інвазійні хвороби тварин» студентам вищих аграрних навчальних закладів із спеціальності «Ветеринарна медицина».

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні напряму досліджень та формулюванні наукової концепції дисертаційної роботи, схем та планів дослідів. Автором самостійно виконано, проаналізовано й узагальнено весь обсяг проведених досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК Національного аграрного університету (м. Київ, 3-4 березня 2020 р., 5-6 квітня 2020 р., 16-17 березня 2020 р., 11-12 березня 2020 р., 12-13 березня 2020 р.); науково-практичній конференції Українського наукового товариства паразитологів, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка О.П. Маркевича (м. Севастополь, 19-24 вересня 2020 р.); міжнародній науково-практичній конференції паразитологів, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка Р.С. Чеботарьова (м. Київ, 16-18 травня 2020 р.); VI з’їзді паразитоценологів України (м. Харків, 11-13 жовтня 2020 р.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень висвітлені у 10 друкованих працях, у тому числі у «Рекомендаціях з діагностики та заходів боротьби з демодекозом котів», трьох статтях, опублікованих у фахових виданнях згідно з переліком ВАК України, п’яти тезах доповідей на наукових конференціях та одному патенті.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційну роботу викладено на 142 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстровано 21-ю таблицею та 23-ма рисунками. Вона містить вступ, огляд літератури і вибір напрямків досліджень, матеріали та методи виконання роботи, власні дослідження, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, додатки. У списку літератури наведено 225 джерел, у тому числі 78 — іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямків досліджень, матеріали та методи виконання роботи. Робота виконана упродовж 2020-2020 рр. Епізоотичну ситуацію щодо демодекозної інвазії котів вивчали в умовах Донецької міської лікарні ветеринарної медицини. Для цього використали дані 8 дільничних лікарень ветеринарної медицини, результати досліджень Донецької обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, а також комплексних досліджень котів у притулку для бездомних тварин при Ясиноватському машинобудівному заводі. Гематологічні дослідження проведені у Донецькій обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.

Діагноз на демодекоз встановлювали на підставі мікроскопії глибоких зскрібків шкіри котів. Хворобу виключали лише при п’яти негативних результатах досліджень.

Клінічне обстеження хворих котів проводили за загальноприйнятими методами. При цьому враховували вік, стать, породу, загальний стан тварини: колір, запах, тургор шкіри в ділянці ураження; анамнестичні дані щодо появи клінічних ознак та перебігу хвороби. Оцінку стану шкіри проводили візуально та пальпаторно. Усього було обстежено 3674 коти з ураженнями шкіри різної етіології. Вік хворих тварин становив від 4 місяців до 16 років.

Матеріалом для вивчення біохімічних та морфологічних показників крові хворих на демодекоз котів слугували сироватка і стабілізована трилоном-Б кров. У досліді використали 49 котів віком від 4 місяців до 5 років. Кров для дослідження одержували з підшкірної вени передпліччя або з медіальної підшкірної вени гомілки.

Вміст загального білку у сироватці крові досліджували рефрактометричним методом. Визначення білкових фракцій проводили нефелометричним методом. Загальний кальцій в сироватці крові визначали трилонометричним методом. Кількісне визначення неорганічного фосфору крові проводили з ванадат-молібденовим реактивом, а лужний резерв — дифузійним методом. Для визначення вмісту білірубіну застосовували уніфікований метод по діазореакції. При визначенні активності аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ) використовували динітрофеніл-гідразиновий метод. Концентрацію глюкози визначали за уніфікованим глюкозооксидазним методом. Вміст сечовини в сироватці крові досліджували уреазним методом.

Морфологічні дослідження крові проводили за загальноприйнятими методиками.

Діагностували демодекоз експрес-методом та методом п’яти досліджень. При цьому, для розм’якшення зскрібків використовували не 10 %-вий, а 5 %-вий розчин гідроксиду натрію.

Методику експрес-дослідження зскрібків шкіри на наявність демодексів у котів здійснювали у такій послідовності:

— шерсть коротко вистригали на межі ураженої та здорової ділянки шкіри;

— знежирювали вибрану ділянку шкіри тварин 70 %-вим етиловим спиртом;

— висушували шкіру ватно-марлевим тампоном;

— шкіру обробляли 5 %-вим розчином лугу;

— шкіру тварин збирали у складку та сильно стискали пальцями на 5-10 с.;

— на утворену складку шкіри накладали довгий гемостатичний затискач до виділення тканинної рідини, вмісту сальних залоз, прихованих та наявних пустул;

— отриманий випіт із тканин переносили на заздалегідь підготовлений відрізок ацетатної клейкої стрічки;

— клейку стрічку приклеювали до предметного скла;

— за 5 хв одержаний матеріал досліджували за малого збільшення мікроскопу (окуляр 10, об’єктив 20).

Під час досліджень використовували цифрові фотокамери телефонів Sony Ericsson К-750, K-800, фотокамери Olimpus Camedia 10 з роздільною здатністю 2,0, 3,2 та 5,0 мегапікселів. Обробку цифрових знімків проводили з використанням програм Microsoft Photo Editor, Nero Photo Snap.

Для лікування хворих на демодекоз котів застосовували протипаразитарні препарати: дектомакс, цифлі, неостомазан та ектомін. З цією метою було використано 64 тварини віком від 4 місяців до 16 років.

Із хворих на демодекоз тварин сформували дві групи. 32 тварини однієї групи отримували препарати комплексу дектомакс-неостомазан, а іншої аналогічної групи — цифлі-ектомін. При цьому враховували вид збудника та ефективність лікарських засобів залежно від кількості обробок. Хворих котів однієї групи обробляли щотижня 4 рази, інших — 5 разів. За тваринами вели спостереження упродовж 6 місяців. За результатами одержаних показників вираховували ефективність поєднання препаратів та відсоток рецидивів хвороби.

Дектомакс (діюча речовина (ДР) — дорамектин, виробник — фірма Pfizer, США) вводили підшкірно у дозі від 0,2 до 0,7 мл на тварину, залежно від маси тіла. Цифлі (ДР — цитіоат, виробник — фірма Fort Dodge Animal Health, Нідерланди) задавали перорально у дозі 6 мг/кг маси тіла. Розчини неостомазану (1:200, ДР — трансмікс і тетраметрин, виробник — фірма Ceva, Франція) та ектоміну (1:100, ДР — циперметрин, виробник — фірма Novartis, Швейцарія) втирали в уражені ділянки шкіри.

Визначали площу ураженої шкіри та швидкість відновлення дефектів, спричинених кліщами. З цією метою контури ураженої поверхні проекційно переносили на прозорий файл за допомогою маркера по склу. Результати додавали і отримували загальну площу уражень шкіри у однієї хворої на демодекоз тварини. Дослідження проводили на 1, 7, 14, 21 та 35 добу.

Отримані результати досліджень оброблені статистично. Достовірність різниці визначали за допомогою параметричного критерію Ст’юдента (t) на персональному комп’ютері з використанням програми Excel корпорації Microsoft.

Епізоотологія демодекозної інвазії котів. Нині не здійснюється статистична звітність державної та приватних служб ветеринарної медицини щодо демодекозу котів. До жовтня 2020 року у Донецькій міській лікарні ветеринарної медицини не було зареєстровано жодного випадку демодекозу котів. У 2020-2020 рр. вперше у державній мережі виявлено 18 випадків захворювання котів на демодекоз.

Станом на 2020 р. хворобу зареєстровано у 78 котів. Це становить 2,12 % від загальної кількості виявлених хвороб шкіри. Ураження тварин збудниками демодекозу у вигляді моноінвазії зареєстровано у 39 випадках (1,06 %). В асоціації з іншими акарозними інвазіями (саркоптозною, нотоедрозною, хейлетіозною) зареєстровано таку ж кількість випадків.

Кількість тварин, інвазованих збудником D. сati, становила 52 (66,7 %), у той час як D. gatoi — лише 26 (33,3 %) від загальної кількості хворих на демодекоз котів. Захворювання реєстрували в будь-яку пору року. Найвища їх ураженість демодексами була виявлена навесні (37,73 %). Влітку рівень цього показника знижувався (27,05 %). Восени екстенсивність інвазії знову зростала (29,77 %). Лише взимку поширення демодекозної інвазії сягало найнижчого рівня (5,44 %).

Дещо змінювалася сезонна динаміка хвороби залежно від виду збудника. Так, інвазування кліщами D. сati реєстрували частіше восени (40,76 %) та навесні (31,23 %). Значно рідше виявляли цього збудника взимку (6,86 %).

Найвищу екстенсивність інвазії котів кліщами виду D. gatoi спостерігали навесні та влітку (42,78 та 30,56 % відповідно), найнижчу взимку 2,22 %.

Частіше всього коти були інвазовані збудниками демодекозу обох видів у жовтні (18,5 %) та березні (13,8 %). Найменшу кількість хворих на демодекоз котів виявили у січні (3,1 %).

Результати досліджень показали, що на демодекоз хворіють як чистопородні, так і безпородні тварини. Найбільшу кількість уражених демодексами тварин виявили серед безпородних котів (34,6 %). Найвища екстенсивність демодекозної інвазії зареєстрована серед котів європейської короткошерстної породи (14,1 %), а найнижча — у представників рідкісних порід, зокрема — норвезької, лісової, сноу-шу та ангорської (1,28 %).

При дослідженні хворих на демодекоз сфінксів збудників виду D. сati не виявляли. Водночас було зафіксовано ураження тварин цієї породи видом D. gatoi (15,38 %). На нашу думку, це зумовлено особливостями будови шкіри у цих котів (недорозвинені волосяні цибулини, поверхнево розміщені сальні залози).

Частіше всього збудниками демодекозу інвазуються кішки (56,4 %), дещо рідше — коти (43,6 %). Можливо це пояснюється кращою приживлюваністю демодексів у кішок з огляду на гормональні зміни та перебудови, пов’язані з вагітністю, тічкою і лактацією. Крім цього, кішки порівняно частіше досліджуються, що, в свою чергу, сприяє виявленню демодекозу як основної або супутньої хвороби.

Найвища екстенсивність демодекозної інвазії зареєстрована серед котів віком від 5 до 10 років (48,7 %). Дещо менша інвазованість кліщами встановлена серед тварин віком від 1 до 5 років (32,1 %) та старших 10 років (17,9 %). Найнижчу ЕІ спостерігали у котів віком до одного року (1,3 %).

Клінічні ознаки хвороби. Проведені дослідження констатували перебіг хвороби без клінічних ознак та з клінічними проявами лускатої або пустульозної (гнійна) форм. При цьому виявляли лише поодинокі випадки уражень значної площі шкіри котів при сухій (не лускатій) формі. Останню спостерігали при ураженні тварин кліщами D. сati. Клінічний прояв демодекозу значною мірою залежав від віку тварин та виду збудників (табл. 1).

За нашими спостереженнями, асоціація з патогенною мікрофлорою зумовлювала глибокий піодерматит (спочатку мікробний фурункульоз, а згодом бактеріальний целюліт). Наступна стадія розвитку паразитоценозу характеризувалася поширенням збудників з волосяних цибулин на дерму внаслідок розриву їхніх стінок. З’являлися некротичні ділянки з кров’янистим вмістимим діаметром 5-7 мм. У них важко було виявити збудників демодекозу. На більш пізній стадії хвороба ускладнювалася коковою мікрофлорою і супроводжувалася свербежем.

Пустульозну форму демодекозу реєстрували значно рідше (15 випадків, або 15,8 %). Вона розвивалась з описаної форми на стадії утворення лусочок або проявлялася самостійно. При цьому шкіра у хворих тварин покривалася маленькими пухирцями. У більшості випадків у них вдавалось виявити демодексів. Як і при лускатій формі демодекозу, у хворих котів спостерігали випадіння шерсті, почервоніння та огрубіння шкіри, утворення складок.

У 56,4 % випадків прояви демодекозу, ускладненого дерматомікозами, характеризувалися утворенням дрібних, округлої форми, алопецій, сухістю шкіри без глибоких її уражень з ознаками незначної десквамації. З часом до втрати шерсті додавалося утворення великих лусочок. Шкіра пересихала, втрачала еластичність.

Демодекоз в асоціації із саркоптозом та нотоедрозом (43,6 %) супроводжувався значним свербежем. При цьому тварини своїми кігтями травмували шкіру в місцях локалізації збудника.

Види збудників демодекозу

Перебіг гострий. Уражується частіше морда, вуха, підборіддя, перенісся. Шкіра суха. Свербіж спостерігається рідко, переважно у вечірній час. Може ускладню-ватись дерматомікозами та саркоптозом

Перебіг гострий. Уражується переважно голова. Пізніше кліщі проникають у різні ділянки тіла. Виражений свербіж. Нерідко хвороба перебігає в асоціації з дерматомікозами, іншими акарозами та патогенною мікрофлорою

На початку хвороби перебіг гострий, через 2-3 тижні переходить у хронічний. Шерсть тьмяна, випадає, відмічаються виділення з очей ексудату. Явно виражені періоди загострення та ремісії

Перебіг гострий. Виражений свербіж. Шкіра вкрита лусочками. Доступні для кігтів місця роздряпані. Помітне схуднення та пригнічення

Свербіж відсутній. Іноді відміча-ється генералізоване випадіння шерсті, без помітних уражень шкіри

Зустрічається рідко. Перебігає переважно у хронічній формі. У 90 % випадків при класичному лікуванні спостерігаються рецидиви у вигляді локальних глибоких шкірних уражень, нерідко ускладнені патогенною мікрофлорою

Найчастіше демодекоз діагностували на стадії ускладнення коковою мікрофлорою (65,4 %). Дещо рідше хворобу виявляли в асоціації з дерматомікозами (56,4 %). Ще рідше реєстрували ураження котів також збудниками саркоптозу, хейлетіозу, нотоедрозу (50 %). За ускладнення демодекозної інвазії патогенною мікрофлорою патологічний процес швидко прогресував та розповсюджувався від помірного до значного ураження ділянок шкіри тварин.

Встановлено, що демодекозна інвазія котів в асоціації з іншою акарозною інвазією зустрічалась у 19 випадках (24,36 %), з двома — 21 (26,92 %), з трьома і більше — 25 (32,05 %).

У котів найпоширенішою була локалізована форма хвороби (91,03 %). Основним місцем паразитування збудників демодекозу була шкіра спини (21,79 %), щік, губ і підборіддя (20,51 %). Переважно у цих випадках виявляли D. сati (64,7 %), рідше D. gatoi (35,3 %). Морда тварин найчастіше уражалась кліщами обох видів збудника. Ураження всього тіла або генералізовану форму демодекозу було зареєстровано лише у 8,97 % випадків. Зафіксовано ураження шкіри у ділянці кореня хвоста безпородного кота віком 2,5 роки збудником D. cati.

Проведені дослідження показали, що кліщі виду D. gatoi паразитують переважно на морді (30,77 %), рідше — на спині (23,08 %).

D. cati уражує частіше шкіру спинної ділянки тіла (21,15 %), рідше — морди (15,38 %). Слід зауважити, що в 19,23 % котів, уражених кліщами виду D. сati, хвороба перебігає без характерних клінічних ознак. За паразитування збудника D. gatoi не відмічено жодного випадку латентного перебігу хвороби.

Ураження кінцівок котів кліщами реєстрували досить рідко (3,85 %). Частіше в цих місцях знаходили збудника D. сati (66,7 %), рідше D. gatoi (33,3 %). При цьому кліщів (особливо D. gatoi) знаходили в місцях з добре розвиненою підшкірною клітковиною. Дуже рідко їх виявляли в ділянках п’ястку, зап’ястку, плесни та пальців. Ці ділянки тіла майже не уражуються демодексами.

Хвороба, спричинена D. cаti, характеризувалася більш легким перебігом. Патологічний процес рідко ускладнювався бактеріальною патогенною мікрофлорою, частіше — збудниками дерматомікозів.

При ураженні котів кліщами виду D. gatoi генералізована форма проявлялася глибокими ураженнями різних ділянок шкіри, включаючи голову і навіть хвіст.

Шкіра живота та стегон була уражена демодексами у 7,69 % котів. Переважно в цих ділянках тіла знаходили збудника D. саti (9,62 %), значно рідше — D. gatoi (3,85 %).

Характер демодекозного ураження шкіри котів у конкретних випадках суттєво різнився, нерідко уражалась не лише шкіра, але й підшкірна клітковина.

Лабораторні методи досліджень зскрібків з уражених ділянок шкіри котів. У процесі виконання роботи використовували запропоновану нами схему дослідження зскрібків шкіри від хворих тварин. Для виявлення збудників демодекозу на межі ураженої кліщами та здорової ділянок шкіри котів брали по два глибоких скрібки. Їх поміщали на одному предметному склі. Один зскрібок шкіри обробляли 10 %-вим, а другий 5 %-вим розчином гідроксиду натрію. Всього від однієї хворої тварини досліджували не менше трьох пар зскрібків.

За такою схемою провели половину досліджень. Одержані результати дали підставу стверджувати, що обробка зскрібків шкіри 5 %-вим розчином гідроксиду натрію є ефективнішою для виявлення кліщів, ніж застосування 10 %-вого розчину. демодекоз кіт діагностика лікування

Як показали результати досліджень, для постановки діагнозу на демодекоз недостатньо досліджувати зскрібки шкіри лише один раз. У такому випадку у 41 % хворих на демодекоз котів не були б виявлені збудники. У кожного п’ятого кота D. gatoi знаходили лише під час третього дослідження зскрібків шкіри. При п’ятому дослідженні зскрібків шкіри виявлено по одній тварині, ураженій D. gatoi і D. сati. Раніше у них не виявляли збудників демодекозу. Таким чином, лише після останнього негативного результату тварину вважали вільною від демодексів.

Для вдосконалення діагностики демодекозу був запропонований експрес-метод, суть якого полягає у виштовхуванні вмісту поверхневих та глибоких шарів шкіри на її поверхню через природні канали і отвори. Отриманий вміст збирали на гідрофільну поверхню клейкої ацетатної стрічки. Останню наклеювали на попередньо знежирене предметне скло. Після цього проводили мікроскопію за малого збільшення мікроскопу (ок. 10, об. 20). Дослідження здійснюють упродовж 1-2 діб. Метод показав свою ефективність щодо застосування його в умовах поза межами лікарні або лабораторії ветеринарної медицини. Цим методом було виявлено 10 позитивних результатів з 86 відібраних і досліджених у польових умовах зскрібків шкіри від підозрюваних у захворюванні котів.

Зміни морфологічних та біохімічних показників крові хворих на демодекоз котів. Для проведення досліду було сформовано 3 групи тварин (по 10 голів у кожній). У першу групу (контрольна) були відібрані клінічно здорові тварини, в другу і третю — хворі на демодекоз коти, збудниками якого були кліщі видів D. cati та D. gatoi відповідно.

Встановлено, що кількість лейкоцитів у крові хворих на демодекоз тварин вірогідно збільшувалась. При ураженні D. gatoi цей показник зріс у 1,34, а D. сati — у 1,18 разів порівняно з контролем. Відмічено також різке збільшення кількості еозинофілів (у 3,9 та 3,6 разів відповідно). Це свідчило про алергізацію організму котів продуктами життєдіяльності кліщів. Кількість лімфоцитів зменшилась, порівняно з показниками контрольної групи, у 1,5 і 1,4 рази відповідно.

Кількість еритроцитів у крові хворих на демодекоз котів зменшувалась (в 1,46 та 1,26 рази відповідно). Ймовірно, це стало наслідком кровотечі при самопошкодженні уражених збудниками хвороби ділянок тіла.

Вміст гемоглобіну дещо знижувався (в 1,17 і 1,02 рази відповідно). Кольоровий показник зменшився порівняно з даними здорових тварин відповідно в 1,44 і 1,07 рази. Зниження рівня кольорового показника свідчило про виснаження кровотворної системи та нестачу заліза в організмі хворих котів. Ймовірно, це було наслідком хронічної інтоксикації та запальних реакцій в організмі тварин.

Можливі порушення газообміну у хворих на демодекозну інвазію котів внаслідок зниження кількості еритроцитів, кольорового показника та вмісту гемоглобіну.

Щодо біохімічних показників крові хворих на демодекоз котів, то вони змінювались залежно від виду збудника хвороби.

Вміст загального білка в організмі хворих тварин, порівняно з контролем, підвищувався в 1,03 при ураженні D. gatoi та в 1,1 рази — при D. сati. При цьому рівень альбумінів був дещо нижчим у крові обох дослідних груп тварин порівняно з контролем (в 1,3 та 1,01 рази відповідно). Ці показники свідчили про незначне навантаження на печінку та зниження її синтезуючої здатності у хворих на демодекоз котів.

Відрізнявся також вміст г-глобулінів у крові інвазованих тварин. Так, при інвазії D. gatoi рівень цього показника знижувався в 1,22, а при ураженні D. сati — збільшувався в 1,05 рази.

Вміст кальцію у хворих на демодекоз котів порівняно з контрольною групою знизився в 1,05 (D. gatoi) і 1,1 (D. сati) рази. Навпаки, вміст фосфору збільшився (в 1,04 і 1,16 рази відповідно). Це незначне збільшення, ймовірно, може свідчити про порушення роботи нирок хворих тварин, зниження їх видільної здатності.

Показники лужного резерву крові в обох випадках знижувались: в 1,27 при ураженні D. gatoi та в 1,12 рази за паразитування D. сati. Це свідчить про погіршення окислювальних процесів в організмі хворих тварин, накопичення проміжних кислих продуктів метаболізму та розвиток запальних процесів.

Рівень загального білірубіну у хворих тварин обох груп був підвищеним в 1,38 (за ураження збудником D. gatoi) та в 1,39 раза (при паразитуванні D. сati). Ймовірно, це було свідченням часткового гемолізу еритроцитів під дією токсинів і продуктів життєдіяльності кліщів. Рівень такого впливу на організм котів, уражених збудниками демодекозу різних видів, майже однаковий.

Вміст сечовини у хворих тварин збільшувався в 1,33 (D. gatoi) та в 1,20 рази (D. сati). Підвищення рівня цього показника зумовлене надмірним надходженням продуктів розпаду тканин до крові хворих котів. Супутнім фактором є ниркова недостатність, на яку вказують й інші показники.

Активність амінотрансфераз у крові інвазованих котів залежала від виду збудника. Зокрема, активність АсАТ знижувалася в 1,25 рази при інвазії D. gatoi та в 1,39 — D. сati. Це свідчить про неоднакове навантаження на серце і печінку хворих тварин.

Активність АлАТ зростала в 2,39 та 1,84 рази відповідно, що вказувало на високий рівень інтоксикації, перенавантаження клітин печінки та їх руйнацію. При цьому слід зауважити, що патогенний вплив D. gatoi на організм котів виявився більш активним.

Концентрація глюкози у крові хворих тварин, порівняно з контролем, була дещо збільшеною (в 1,06 рази при ураженні D. gatoi та в 1,04 рази — D. сati). Це вказує на навантаження на підшлункову залозу, зумовлене високим рівнем інтоксикації.

Аналізуючи дані морфологічних та біохімічних досліджень крові, можна відмітити, що зміни в організмі хворих на демодекоз котів залежать від виду збудника. D. gatoi має більш виражену патогенну дію на макроорганізм, ніж D. сati. Насамперед, патогенному впливові кліщів піддається печінка, підшлункова залоза та нирки хворих котів. У печінці відмічали явища цитолізу (підвищення активності АлАТ) та гепатоцелюлярної недостатності (зниження рівня альбуміну). Токсична дія на підшлункову залозу проявлялася зменшенням активності її ферментів та незначним підвищенням концентрації глюкози у крові хворих котів. Навантаження на видільну систему проявлялося зниженням фільтраційної здатності нирок (підвищення рівня сечовини та фосфору).

Лікування хворих на демодекоз котів. Було випробувано декілька схем лікування хворих на демодекоз тварин.

При застосуванні хворим на демодекоз котам комплексу специфічних лікарських засобів дектомакс-неостомазан середня швидкість клінічного відновлення зовнішніх дефектів шкіри становила 1,48 смІ за добу у випадку її ураження збудником D. cati та 4,31 смІ — D. gatoi. Швидше відновлення інвазованих D. gatoi ділянок шкіри (на 2,83 смІ за добу) можна пояснити великою реактивною зоною навколо центру ураження, яка після лікування ставала менш вираженою. Але ці результати стосуються й випадків, при яких використовували специфічні лікарські засоби цифлі-ектомін. Тому на порівняльну характеристику одержаних результатів значною мірою це не впливає. Швидкість відновлення уражених ділянок тіла при застосуванні лікарських засобів цифлі-ектомін становила відповідно 1,34 та 2,12 смІ за добу. Рівень цього показника є нижчим на 0,14 та 2,19 смІ за добу, ніж при застосуванні комплексу дектомакс-неостомазан на котах, уражених D. cati та D. gatoi.

Ефективність лікування хворих на демодекоз котів комплексами дектомакс-неостомазан та цифлі-ектомін становила після чотириразового їх застосування 83,33-100 %. Більш стійкими до лікарських засобів виявилися D. gatoi. ЕЕ препаратів після п’яти обробок хворих на демодекоз тварин склала 100 %. Через 6 місяців після обробки у котів були виявлені поодинокі випадки рецидивів хвороби (від 10 до 22,2 %).

Обидві схеми лікування хворих на демодекоз котів заслуговують на увагу. В той же час, вважаємо, що поєднання препаратів дектомакс- неостомазан є більш ефективним та, в меншій мірі, негативно впливає на організм хворих тварин. При цьому кількість протипаразитарних обробок котів повинна бути не менше п’яти.

У дисертаційній роботі експериментально й теоретично обґрунтовано нове вирішення актуальної проблеми оптимізації діагностики та лікування котів, хворих на демодекоз. Вивчено епізоотичну ситуацію, особливості перебігу демодекозу і з’ясовано найбільш характерні його прояви, вдосконалено зажиттєві методи діагностики. Визначена ефективність акарицидних лікарських засобів та комплексної терапії хворих котів. Результати досліджень дали змогу розробити ефективні схеми лікування, хворих на демодекоз тварин. Впроваджені у виробництво “Рекомендації з діагностики та заходів боротьби з демодекозом котів”.

Серед хвороб шкіри котів різної етіології демодекоз становить 2,1 %. Більш сприйнятливими до демодекозної інвазії є безпородні тварини (34,6 %). Найменш ураженими паразитичними кліщами виявилися норвезька лісова, сноу-шу та ангорська породи котів. Їх інвазованість склала менше 1,3 %.

Самки частіше за самців інвазуються демодексами (56,4 %). Переважно хворіють на демодекоз дорослі коти віком від 5 до 10 років (48,7 %). Найменша ЕІ демодексами мала місце у котів до 1 року (1,3 %). Частіше демодекозну інвазію реєструють серед котів європейської короткошерстої породи (14,1 %).

Акарозна інвазія, спричинена збудником D. сati, частіше реєструється серед котів восени і навесні (40,76 та 31,23 % відповідно), рідко взимку (6,86 %).

Пік інвазії, спричиненої D. gatoi, спостерігають навесні (42,78 %) і влітку (30,56 %). Найменшу кількість хворих тварин виявляють взимку (2,22 %).

Більш поширеною у котів є локалізована форма хвороби (91,03 %). Найчастіше демодекозне ураження шкіри спостерігали в ділянках спини (21,79 %) та морди (20,51 %). У 19,23 % котів демодекоз, спричинений D. сati, перебігає безсимптомно.

У крові хворих котів спостерігають збільшення кількості лейкоцитів (при ураженні D. gatoi в 1,34, D. сati в 1,18 рази), еозинофілів (у 3,9 і 3,6 рази відповідно), зменшення кількості лімфоцитів (в 1,5 та 1,4 рази відповідно), еритроцитів (в 1,46 та 1,26 рази) та вмісту гемоглобіну (в 1,17 та 1,02 рази). Відмічено зростання активності АлАТ (в 2,39 та 1,84 рази), незначне зниження активності АсАТ (в 1,25 та 1,39 рази), збільшення вмісту білірубіну (в 1,38 та в 1,39 рази), незначне зниження рівня лужного резерву Одержані дані свідчать про негативний вплив демодексів на функціональний стан печінки та нирок.

Використання клейкої стрічки та затискача для відбору глибоких зскрібків шкіри дозволяє отримувати чисту тканинну рідину та збільшує термін її придатності для дослідження на наявність у матеріалі збудників інвазії. Запропонований 5 %-вий (замість 10 %-вого) розчин гідроксиду натрію дозволяє виявляти у зскрібках до 100 % паразитів.

Екстенсефективність лікарських засобів дектомакс-неостомазан та цифлі-ектомін при лікуванні хворих на демодекоз котів після чотириразового їх застосування склала 83,33-100 %. Ефективність препаратів після 5 обробок уражених демодексами тварин досягала 100 %. Більш стійкими до лікарських засобів виявилися кліщі виду D. gatoi.

1. Результати проведених досліджень включені в «Рекомендації з діагностики та заходів боротьби з демодекозом котів».

2. При постановці зажиттєвого діагнозу на демодекоз котів рекомендується застосовувати запропоновану методику з розм’якшенням зскрібка шкіри 5 %-вим розчином гідроксиду натрію.

3. Для відбору глибоких зскрібків шкіри котів у польових умовах можна використовувати клейку ацетатну стрічку. Це дозволить отримувати чисту тканинну рідину та збільшити термін придатності зскрібка для дослідження.

4. У боротьбі з демодекозом котів необхідно застосовувати щотижня дектомакс-неостомазан та цифлі-ектомін (п’ятиразово).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рекомендації з діагностики та заходів боротьби з демодекозом котів / В.Ф. Галат, В.В. Башинський // Краматорськ: Навігатор, 2020. 28 с. (Дисертант провів діагностичні дослідження, визначив ефективність лікарських засобів).

Статті у збірниках наукових праць та журналах

2. Башинський В.В. Демодекоз котів / В.В. Башинський // Ветеринарна

медицина України. 2020. № 3. С. 21-23.

3. Башинський В.В. Методи діагностики демодекозу котів / В.В. Башинський, В.Ф. Галат // Науковий вісник НАУ. 2020. Вип. 98. С.1518. (Дисертант провів дослідження та узагальнив отримані дані).

4. Галат В.Ф. Демодекоз котів та його прояви в залежності від асоціації з іншими збудниками / В.Ф. Галат, В.В. Башинський // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наук. праць Харківської державної зооветеринарної академії. 2020. Вип. 13 (38). С. 144147. (Дисертант провів експериментальні дослідження, проаналізував отримані результати).

Деклараційні патенти на корисну модель

5. Пат. на корисну модель № 14613, Україна МПК (2020) u 2020 11728, GO1N 33/483. Спосіб діагностики демодекозу котів / В.В. Башинський, В.Ф. Галат; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. Заявл. 9.12.2020.; Опубл. 15.05.2020, Бюл. № 5.

Матеріали і тези конференцій

6. Башинський В.В. Демодекоз котів / В.В. Башинський, В.Ф. Галат // Вестник зоологии. Паразитология и современность: Материалы научно-практ. конф. Украинского научн. общества паразитологов, посвященной 100-летию со дня рождения акад. А.П. Маркевича. 2020. Отдельный вып. 19, Ч.1. С. 3537. (Дисертант виконав експериментальну частину досліджень, проаналізував отримані результати).

7. Галат В.Ф. Ефективність лікарських засобів при демодекозі котів / В.Ф. Галат, В.В. Башинський // Тези доп. конф. проф.-викл. складу, наук. співр. і аспірантів ННІ вет. мед. та якості і безпеки прод. тваринництва, м. Київ, 1112 березня 2020 р. НАУ. 2020. С. 3132. (Дисертант провів акарологічні дослідження, вивчив ефективність лікарських засобів).

8. Галат В.Ф. Демодекоз котів / В.Ф. Галат, В.В. Башинський // Тези доп. конф. наук.-пед. прац., наук. співр. та аспірантів ННІ вет. мед. та якості і безпеки прод. тваринництва, м. Київ, 1617 березня 2020 р. НАУ. 2020. С. 3233. (Дисертант провів експериментальні дослідження, написав тези).

9. Башинський В.В. Особливості епізоотології демодекозу котів / В.В. Башинський, В.Ф. Галат // Тези доп. конф. проф.-викл. складу, наук. співр. і аспірантів ННІ вет. мед. та якості і безпеки прод. тваринництва, м. Київ, 56 квітня 2020 р. НАУ. 2020. С. 1112. (Дисертант провів дослідження, проаналізував одержані результати).

10. Башинський В.В. Демодекоз м’ясоїдних тварин / В.В. Башинський, В.Ф. Галат // Тези доп. конф. проф.-викл. складу і аспірантів ННІ вет. мед. та якості і безпеки прод. тваринництва, м. Київ, 34 березня 2020 р. НАУ. 2020. С. 11. (Дисертант провів акарологічні дослідження та проаналізував їх результати).

Башинський В.В. Демодекоз котів (епізоотологія, діагностика, лікування). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 — паразитологія. — Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2020.

У дисертації вперше проведене вивчення особливостей епізоотології демодекозної інвазії котів. Встановлено, що демодекоз реєструється в будь-яку пору року. Найвища ураженість котів збудниками Demodex cati спостерігається навесні та восени, D. gatoi — навесні та влітку. Найменша кількість випадків уражень тварин демодексами обох видів відмічена взимку. Частіше всього збудниками демодекозу інвазуються кішки (56,4 %), дещо рідше — коти (43,6 %). Найбільшу кількість уражених тварин виявили серед безпородних котів (34,6 %), найменшу — у представників рідкісних порід (норвезька, сноу-шу, ангорська). Найвища інвазованість кліщами зареєстрована у дорослих тварин віком від 5 до 10 років (48,7 %). Найменший відсоток захворювання на демодекоз спостерігали у котів віком до одного року (1,3 %).

Перебіг демодекозу у котів залежить від виду збудника, віку тварини та наявності в її організмі інших патогенів. Основним місцем локалізації збудників є шкіра морди та спини. Рідко реєструється генералізована форма хвороби.

Для дослідження на демодекоз зскрібків шкіри запропоновано застосовувати 5 %-вий розчин гідроксиду натрію. Високоефективним виявився експрес-метод діагностики хвороби з використанням клейкої ацетатної стрічки. Виявлені зміни морфологічних та біохімічних показників крові хворих на демодекоз котів та їх зв’язок з станом організму.

Ефективними лікарськими засобами за демодекозу котів виявилися дектомакс у комбінації з неостомазаном та цифлі-ектомін. Їх екстенсефективність за чотирьохразового застосування становила 83,33 100 %.

Ключові слова: демодекоз, Demodex cati, D. gatoi, 5 %-вий розчин гідроксиду натрію, клейка ацетатна стрічка, дектомакс, неостомазан, цифлі, ектомін.

Башинский В.В. Демодекоз котов (эпизоотология, диагностика, лечение). Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.11 — паразитология. — Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2020.

В диссертации впервые осуществлено глубокое исследование эпизоотологии демодекозной инвазии котов. Установлено, что болезнь регистрируется в любое время года. Наивысшее поражение котов возбудителями Demodex cati наблюдается весной и осенью, D. gatoi — весной и летом. Наименьшее количество случаев поражения животных демодексами обеих видов отмечено зимой. Чаще всего возбудителями демодекоза инвазируются кошки (56,4 %), несколько реже — коты (43,6 %). Наибольшее количество пораженных животных установлено среди беспородных котов (34,6 %), наименьшее — среди представителей редких пород (норвежская, сноу-шу, ангорская). Наивысшая инвазированность демодексами зарегистрирована у взрослых животных (от пяти до десяти лет). Наименьший процент заболеваемости на демодекоз наблюдали среди котов возрастом до одного года (1,3 %).

Доказано, что течение демодекоза зависит от вида возбудителя болезни, возраста животного и наличия в его организме других патогенов. Основным местом локализации возбудителя является кожа морды и спины (42,3 %). Редко регистрируют генерализированную форму болезни (8,97 %).

Для исследования соскобов кожи от подозреваемого в заражении животного предложено использовать 5 %-ый раствор гидроокиси натрия. Высокоэффективным оказался экспресс-метод диагностики демодекоза котов с использованием клейкой ацетатной ленты.

У больных котов зарегистрировано увеличение количества лейкоцитов (при паразитировании возбудителя Demodex gatoi в 1,34, а D. cati — в 1,18 раза), эозинофилов (в 3,9 и 3,6 раза соответственно), уменьшение количества лимфоцитов (в 1,5 и 1,4 раза соответственно), эритроцитов (в 1,46 и 1,26 раза) и уровня гемоглобина (в 1,7 и 1,02 раза). Отмечено повышение активности фермента АлАТ (в 2,39 и 1,84 раза), незначительное снижение активности АсАТ (в 1,25 и 1,39 раза), увеличение концентрации билирубина (в 1,38 и 1,39 раза), незначительное снижение щелочного резерва (в 1,27 и 1,12 раза), повышение уровня мочевины (в 1,33 и 1,2 раза). Это свидетельствует о негативном влиянии возбудителей демодекоза на функциональное состояние печени и почек.

Эффективными при демодекозе котов оказались четырехкратные обработки дектомакс-неостомазаном и цифли в комбинации с эктомином (экстенсэффективность акарицидных средств составила 83,33100 %). Эффективность препаратов после 5 обработок пораженных демодексами животных достигала 100 %. Более устойчивыми к этим препаратам оказались клещи D. gatoi.

Ключевые слова: демодекоз, Demodex cati, D. gatoi, 5 %-ный раствор гидроокиси натрия, клейкая ацетатная лента, дектомакс, неостомазан, цифли, эктомин.

Bashinskiy V.V. Demodeсosis of cats (epizootology, diagnostics, treatment) — Manuscript.

Dissertation for a science degree of Candidate of Veterinary Sciences on specialty 16.00.11 — Parasitology. — The National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2020.

The thesis is actually the first comprehensive study epizootology of cats demodecosis invasion. It was elicited, that demodecosis can be registered at any time of year. The highest morbid affection by agents Demodex cati is observed in spring and in autumn, D. gatoi — in spring and in summer. Minimal number of cases of the animals’ affection with the demodexes of both types is observed in winter. More frequently female cats are infested by the causative agents of the demodecosis (56,4 %), somewhat more rarely — male cats (43,6 %). The most of the affected animals are identified among out bred cats (34,6 %), the least — for the representatives of rare breeds (Norwegian, snow-shoo, angora). Highest infestation by mites is registered for the affected animals aged 5 to 10 (48,7 %). The least percentage of demodecosis disease is observed among the cats under one year old (1,3 %).

The clinical course of demodecosis depends on the type of the causative agent, age of the affected animal and presence of other pathogens in its organism. The basic location of the causatives is skin of muzzle and back. The generalized form of the illness is rarely registered.

For the demodecosis skin test it is suggested to use 5% solution of sodium hydroxide. Express-method of diagnostics of illness with the use of sticky acetate tape appeared to be high-performance. The changes of morphological and biochemical blood indexes of the cats affected with demodecosis and their correlation with the pathological processes in the organism are detected.

Efficiency medications in the case of cats demodecosis appeared to be dectomax in combination with neostomazan and tsifli-ektomin. Their extenseffectiveness made 83,33-100 % at four times using.

Key words: Demodecosis, Demodex cati, D. gatoi, 5% solution of sodium hydroxide, sticky acetate tape, dectomax, neostomazan, tsifli, ektomin.

Размещено на Allbest.ru

Подобные документы

Клініко-лабораторне обґрунтування і розробка медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит при ротовій протоінвазії. Порівняльна оцінка методів прогозоологічної діагностики і діагностика інвазії протистів у пародонтологічних хворих.

автореферат [135,2 K], добавлен 15.08.2020

Виникнення генітальної герпетичної інфекції, симптоми та причини захворювання. Аналіз фармакологічної дії сучасного арсеналу лікарських препаратів протигерпетичної спрямованості. Підвищення рівня діагностики та ефективності лікування і профілактики.

автореферат [38,1 K], добавлен 12.03.2020

Лікування хронічного лобного і приносового синусів у собак і котів. Показання для проведення трепанації порожнин носа і лобної пазухи. Підготовка до операції, інструменти, анестезія. Техніка розтину (ринотомія), реанімація. Альтернативний метод лікування.

презентация [7,8 M], добавлен 09.04.2020

Аналіз критеріїв ефективності використання фізіотерапевтичних методів лікування у стоматологічній практиці, їх систематизація та оцінка можливості уніфікації підходу їх застосування у різних клінічних ситуаціях. Реабілітація стоматологічних пацієнтів.

статья [25,9 K], добавлен 22.02.2020

Характеристика збуднику лейкозу, його морфологія і хімічний склад. Антигенна варіабельність і спорідненість. Вірус лейкемії котів в культурі клітин фібробластів ембріона котів. Особливості внутрішньоклітинної репродукції. Диференційна діагностика.

курсовая работа [41,6 K], добавлен 22.04.2020

Розгляд літературних даних з висвітлення питань етіології, патогенезу, клініки і лікування розсіяного склерозу на сучасному етапі. Дослідження та характеристика клінічних особливостей перебігу розсіяного склерозу, підходів до призначення імуноглобулінів.

статья [23,7 K], добавлен 31.08.2020

Дегенеративні процеси шийного відділу хребта. Метод лікування: консервативний або хірургічний. Удосконалення розробки методів діагностики та хірургічного лікування радикулопатії, мієлопатії, радикуломієлопатії з використанням мікрохірургічної техніки.

автореферат [72,6 K], добавлен 12.04.2020

Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.

автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2020

Ознайомлення із поняттям та класифікацією циститів. Вивчення етіології, патогенезу і методів діагностики гострих та хронічних запальних процесів в слизовій оболонці сечового міхура. Клінічна картина та лікування післяпологового та променевого циститів.

реферат [25,5 K], добавлен 24.09.2020

Причини, провокуючі чинники та особливості неврологічної симптоматики інсультоподібного перебігу аденом гіпофіза. Аналіз можливостей інструментальних методів обстеження хворих. Особливості та результати хірургічного лікування при аденомах гіпофіза.

автореферат [49,5 K], добавлен 17.02.2020

2. Башинський В.В. Демодекоз котів / В.В. Башинський // Ветеринарна

Демодекоз Котів

Демодекс — підшкірний, мікроскопічних розмірів, кліщ. Він викликає паразитарне захворювання у кішок з однойменною назвою Демодекоз (або Короста). В процесі своєї життєдіяльності кліщ здатний завдати тварині не мало шкоди і болю, вражаючи його шкіру і волосяний покрив, тим самим викликаючи найсильніший свербіж, расчеси і втрату вовни на уражених ділянках тіла.

Для людини ж демодекоз кішок не небезпечний зовсім, всупереч існуючій думці. Котяча короста абсолютно безпечна для людей, тому не варто позбавлятися від тваринного, з благородною метою врятувати членів своєї сім’ї від навислої небезпеки заразитися. Демодекоз у собак та у людей мають різну природу і різних збудників, тому хворіти кожен буде тільки в межах своєї видової приналежності. Так, що, якщо в будинку є ще кішки, тоді тільки вони в зоні ризику, особливо в разі слабкого імунітету. Зараження такого кота, гарантовано, якщо не вжити профілактичних заходів. Крім того, людина, теж може побічно або безпосередньо сприяти зараженню свого вихованця. Просто принісши на взуття заселені паразитом шерстинки з вулиці, або ж не приділяючи особливої ​​уваги догляду та харчування тваринного, що відбивається на його імунітет.

Захворювання зустрічається у кішок порівняно не часто, і протікає вкрай неприємно. Причому хворіють кицьки різних порід, переважно бірманської і сіамської, і будь-якого віку. Але все-таки, кішки похилого віку і, рано відірвані від матері, кошенята хворіють частіше. Що, безпосередньо, залежить від їх імунітету. Відомо, що збудник котячої корости живе на тілі майже кожного вихованця, не будучи при цьому паразитом, харчуючись мертвими ороговевшими частинками шкірних покривів, виступаючи -чістільщіком- шкіри від шкірного сала і мікроорганізмів, не викликаючи запальних процесів. Сильна імунна система здорової тварини стоїть на сторожі і не дозволяє кліща заподіяти їй шкоду. Але варто тільки їй похитнутися, і паразит не змусить себе чекати. Причинами згубними для імунітету можуть бути: лейкемія, вірус імунодефіциту, діабет, зміна рН шкіри, складу підшкірного сала, медикаментозне лікування супутніх захворювань (прийом кортикостероїдів, антибіотиків), хронічні захворювання печінки і шлунково-кишкового тракту, інфекційні захворювання, глистяні інвазії, сильні і тривалі стреси, збіднений білками і вітамінами раціон, ін. Крім того, підштовхнути до активації паразита і одночасно стати ще однією причиною може також спадкова схильність.

Симптоми і ознаки

Існує три типи і дві його різновиди.

1. Локалізований тип. Це найлегша форма хвороби і найчастіше вона зустрічається у молодих котів (до двох років). Симптоми, характерні для нього: сухі луски, свербіж, очажний почервоніння на шкірі, при цьому кількість таких зон не перевищує п’яти. При цьому ознак недуги немає на лапах і спині. Для даного типу характерно самоизлечение після закінчення одного — двох місяців з моменту появи.
2. Генералізований тип. Симптоми його сильніше виражені і ускладнені ніж при першому типі. На тілі кішки налічується більше п’яти зон ураження, утворюються гнійники, кров’яні ранки, сильно лущитися шкіра, постійний свербіж, плішивість, еритема, розчухи, струп. Найчастіше недуга, в першу чергу, з’являється на мордочці, голові, шиї: в області століття, носа, країв вух, верхній частині верхівки. Крім того, уражаються лапки і спина кішки. Шерсть тьмяна, склеєна, із залисинами, на вигляд, як би, посипана брудною борошном. Якщо тварина погладити, помітний у відповідь рефлекторний свербіж, тварина зменшується і свербить. Хвороба стрімко розвивається. Вогнища зливаються, вражаючи практично всю поверхню тіла. В цьому випадку з лікуванням краще не затягувати і починати його якомога раніше, звернувшись до ветеринарного лікаря.
3. Ювенільний тип. Відрізняється від другого типу тільки тим, що є генетично передається формою демодекозу. Даний тип захворювання дуже небезпечний, так як послідовно руйнує захисну імунну систему тваринного і весь організм в цілому. Є шанс вилікуватися в цьому випадку тільки при ранній стадії виявлення недуги і негайному грамотному лікуванні, призначеному ветлікарем і під його контролем.

1. Первинний демодекоз. Коли настає момент збою в імунній системі організму кицьки, кліщ проникає всередину сальних залоз, волосяних фолікулів, прогризаючи шкіру. У місцях впровадження виникають затверділі запалені шишки, вкриті серозним лусками, діаметром до 1 см. При стисненні яких, випливає біла густа рідина. У них збудник активно розмножуватися, відкладаючи яйця, і залишаючи свої продукти життєдіяльності. Звідси і виникає запальні процеси: свербіж, почервоніння і роздратування шкірних покривів, лисини. Можуть, також, проявиться алергічні реакції, інфекційні захворювання.
2. Вторинний демодекоз. Коли ця недуга -наслаівается- на вже наявну хвороба шкіри, викликану раніше іншими причинами.

І в першому, і в другому випадку демодекозні дерматити мають лускату і папулопустулезних форму, або комбіновану. Шкіра на уражених ділянках ставати нерівній, жорсткої, грубої, з тріщинами, від самого тваринного виходить кислий запах. Крім усього іншого, тварина швидко втрачає у вазі, спостерігаються ознаки виснаження, сильно знижується опірність організму до захворювань іншого роду, можуть запалитися лімфовузли.

Діагностика та лікування

По ряду зовнішніх проявів демодекоз може бути схожий з шкірними дерматитами, стригучий лишай. Тому, крім зовнішнього огляду лікар обов’язково призначить лабораторну діагностику для безпомилкової постановки діагнозу і призначення подальшого лікування. Для цього за допомогою скальпеля береться глибокий зішкріб з шкірного покриву в декількох місцях і обстежується під мікроскопом. При підтвердженні діагнозу фахівці виявляють певне число особин кліща на різних стадіях свого розвитку (яйце, личинка, німфа, доросла особина). При спростуванні діагнозу, тобто безпечному носійство, фахівці виявляють тільки його дорослих особин або їх повна відсутність.

Демодекоз лікується досить непогано при правильно підібраній лікарем схеми лікування і своєчасності звернення до нього. Запущені форми доведеться лікувати тривалий час: від кількох тижнів до року. Бажано до цього ні доводити, ні займатися самолікуванням із застосуванням народних методів, а краще відразу звернутися до лікаря не втрачаючи дорогоцінного часу. Ефективним лікування буде тільки при суміщеному підході комплексу заходів в боротьбі з кліщем і направленому відновленні здоров’я, імунітету тварини.

Зазвичай лікар призначає наступний комплекс медикаментів:

1. Протипаразитарні ін’єкції інвермектінового ряду під шкіру, з дотриманням точного дозування: Аміртразін, Івермектин, баймек, Епрімек, Отодектін, Івомек, Новомек, Ааверсект, дектомакс, цидектіна, ін.
2. Зовнішні розчини препаратів Стомазана, Бутокса, ін.
3. Імунопаразитан. Дуже ефективний. Препарат сприяє збільшенню стійкості організму до паразитам, активізуючи його захисні функції і оберігає від повторного їх впровадження. Крім цього препарату ефективні також Гамавит, Гала-вет, іммунол, максидин, ін.
4. Для зняття запалення шкіри призначаються протизапальні і спеціальні засоби зовнішнього застосування в вигляді мазей, гелів (сірчана мазь, піхтоін, масло обліпихи, лінімент Демос, гель Амідель, гель Івермект, аверсектіновая мазь, Сафродерм мазь, Цітіоат мазь, ін). Більший ефект дають після купання і очищення шкіри від кірочок.
5. Зовнішні спеціальні спреї Акаромектіна, Івермектин, Цідема, пірол, ін. Або заздалегідь розведеним, згідно з інструкцією, розчином Неостомазана зрошувати і змащувати ділянки ураження.
6. Олійними препаратами Мікодеміціла, ципами, Ектодекса, Амита, ін. Обробляти лисини зі струпами. Можна застосовувати прості масла: обліпихи, лляна, оливкова. Масла дуже ефективні при цій хворобі. Необхідно, щоб вони вбралися в шкіру, при цьому не можна давати кішці їх злизувати. Її можна укутати. Тільки після повного вбирання масла застосовувати зовнішні препарати згідно з призначенням лікаря.
7. Нашкірному застосування Стронгхолд або Адвоката раз в місяць між лопаток. Курсом в 2-4 місяці.
8. Вітаміни, мінерали та мікроелементи (Витам, ін).
9. У разі виявлення вторинної бактеріальної інфекції в курс доведеться включити антибіотики (Аммоксіцілін, Канамицин, Байтрил, Бетамокс, ін.).
10. Кота при демодекозі потрібно викуповувати із застосуванням спеціальних шампунів -Доктор- з бензоілпероксідом, -Еліта- з хлоргексидином з метою очистити поверхню шкірних покривів тварини.
11. Обробляти шкіру розчинами Перекиси водню або хлоргексидину. Такий захід дозволить очистити її від струпів, виразок і корок. Згодом шкіру акуратно і ретельно промокнути і просушити. Таким чином підготувавши до нанесення вищеописаних препаратів.

Крім медикаментів, господар повинен забезпечити своєму вихованцеві повноцінне, багате білком і вітамінами, мінералами харчування. Поліпшення умов утримання теж грає не останню роль: помити і прокип’ятити все пристосування по догляду, підстилку, гребінець, тарілки, іграшки, туалетний лоток. Можна їх просто продезинфікувати в дезрозчинах і потім добре прополоскати. Пройти праскою з гарячою парою по поверхні диванів, часто проводити вологе прибирання з деззасобами, тимчасово прибрати килими. Якщо в будинку є ще коти, також необхідно піддати їх діагностики та лікування.

Терапія повинна проводитися тільки під наглядом лікаря. Завершеним лікування можна вважати тільки тоді, коли результати двох повторних лабораторних обстежень соскобов дадуть негативний результат.

Власник, крім усього іншого, не повинен забувати і про профілактичні заходи в подальшому, щоб уникнути відновлення рецидиву. І при перших підозрах відразу звертатися до ветклініки.

профілактика

Головна міра в боротьбі з демодекозом, як і при більшості відомих захворюваннях, це вакцинація. Щорічно, згідно з графіком.

Міцне здоров’я кота — гарантія стабільного і сильного імунітету, тому збалансований раціон, регулярне харчування, багате білком, вітамінами, мінералами, свіже повітря, нормальні умови утримання повинні бути в житті улюбленого кота обов’язково. -Ми В ответе за тех, кого приручили! -.

Як при лікуванні, так і як профілактичний засіб непогано себе зарекомендував все той же імунопаразитан. Для цього, ін’єктують тварина раз в 3-6 місяців.

Профілактичні обробки від бліх, кліщів також не варто випускати з уваги — адже вони переносники інфекції, а не тільки настирливі кровопивці і постійні супутники, докучають кішкам.

Обмежити всякі контакти здорової тварини з уже інфікованим. Повна ізоляція хворої тварини. Тотальний контроль за здоровим вихованцем в разі, якщо контакт відбувся. Не забувати при цьому, що сама людина може бути переносником, навіть просто погладивши і те, і інше тварина, і не помивши при цьому руки. Уберегти дуже важко, але при дотриманні всіх заходів профілактики вихованцеві не буде страшний ніякий демодекоз.

Малюнок 1. -Кліщ демодекс, що викликає демодекоз-

Малюнок 2. -Зовнішні прояви демодекоза-

Малюнок 3. -Зовнішні прояви демодекоза-

Малюнок 4. -Зовнішні прояви демодекоза-

Схожі матеріали:

• При лікуванні печінки препарати гомеопатії надають, в основному, ефект плацебо, а значить, не несуть …

«>Препарати гомеопатії і муміє при захворюваннях печінки: кошти.
Захворювання шлунка вважаються найпоширенішими за статистикою. За даними медиків більше 50% людей зн …

«>Лікування хронічного гастриту — дієта, медикаментозні препарати.
Як часто кожен з нас стикається з тим, що навіть самі перевірені засоби не можуть впоратися із захво …

«>Кріп при циститі: корисні властивості та застосування
Поява прищів на носі справа сама по собі неприємне з точки зору естетики, а часом навіть дуже хвороб …

«>Прищі на носі: причини і лікування
Запалення суглоба великого пальця ноги зустрічається досить часто як в травматологічній практиці, та …

«>Болить суглоб великого пальця на нозі: причини і лікування
Кіста гайморової пазухи відноситься до числа досить частих патологій. Зазвичай недуга діагностується …

«>Кіста гайморової пазухи: причини появи, симптоми і лікування
Освіта і професійна діяльність В даний час працює в клініці -Медлайн-Сервіс і в клініці Московський …

«>П’яткова шпора: причини, симптоми, лікування
Відомо безліч різних форм кіст яєчників, одна з найстрашніших і найбільш зустрічаються це ендометріо …

«>Лікування кіст яєчника в гомеопатії — гомеопатична аптека «ганнеман»
Симптоми ревматичних епісклеріта і склерітов У клінічній картині будь-які етіологічні ознаки відсутн …

Демодекоз лікується досить непогано при правильно підібраній лікарем схеми лікування і своєчасності звернення до нього. Запущені форми доведеться лікувати тривалий час: від кількох тижнів до року. Бажано до цього ні доводити, ні займатися самолікуванням із застосуванням народних методів, а краще відразу звернутися до лікаря не втрачаючи дорогоцінного часу. Ефективним лікування буде тільки при суміщеному підході комплексу заходів в боротьбі з кліщем і направленому відновленні здоров’я, імунітету тварини.

Демодекоз котів (епізоотологія, діагностика, лікування)

Вивчення особливостей епізоотології демодекозної інвазії котів. Встановлення перебігу та клінічних ознак демодекозу. Вдосконалення методів діагностики. Аналіз впливу збудників на організм та гематологічні показники. Запропонування схем лікування.

Подобные документы

Вивчення клінічних особливостей інвазивного процесу при тиреоїдній карциномі. Дослідження ефективності діагностичних методів для встановлення ступеня інвазії раку щитоподібної залози в трахею та гортань. Аналіз методів хірургічного лікування захворювання.

автореферат, добавлен 27.04.2020

Методи діагностики, консервативного та оперативного лікування катаракти у собак і котів. Методики розрізу рогівки та етапи екстракапсулярної екстракції катаракти. Ефективність симптоматичного та патогенетичного лікування тварин, хворих на катаракту.

автореферат, добавлен 29.09.2020

Аналіз критеріїв діагностики, диференційної діагностики та терапевтичних заходів з лікування невротичних депресій на підставі комплексного вивчення їх клініко-психопатологічних, патопсихологічних, електро-фізіологічних та біохімічних особливостей.

автореферат, добавлен 23.02.2020

Розповсюдженість, клінічний перебіг запальних процесів урогенітального тракту мікоплазмової й мікстмікоплазмової етіології. Аналіз ефективності методів діагностики мікоплазм, контролю ерадикації після лікування. Комплексний метод імунокорегуючої терапії.

автореферат, добавлен 10.08.2020

Вивчення грипу — гострого інфекційного захворювання дихальних шляхів та ГРВІ — гострих респіраторних вірусних інфекцій. Аналіз етіології, патогенезу, збудників, поширення, клінічних симптомів, діагностики та основних методів лікування захворювань.

реферат, добавлен 14.04.2020

Вдосконалення діагностики уражень центральної, периферичної й вегетативної нервової системи у хворих на системну червону вовчаку. Установлення патоморфологічних ознак й патогенезу нейролюпусу, критеріїв прогнозування його перебігу й методів лікування.

автореферат, добавлен 27.08.2020

Вивчення особливостей перебігу, клінічних та інструментальних ознак гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на бронхіальну астму III і IV ступенів. Пошук шляхів підвищення ефективності методів лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

автореферат, добавлен 14.09.2020

Аналіз нозологічного профілю, клінічних форм вугрової хвороби (акне) і акнеподібних дерматозів (розацеа, демодекоз) у пацієнтів. Тактика етапного індивідуалізованого лікування, що дозволить досягати повного одужання та прийнятного косметологічного ефекту.

автореферат, добавлен 26.08.2020

Аналіз і оцінка відповідності «Протоколу діагностики та лікування дітей з атопічним дерматитом» з останніми даними літератури, присвяченими даній проблемі. Формування переліку симптомів, ознак і симтокомплексів для діагностики та лікування захворювання.

статья, добавлен 30.01.2020

Клінічно-експериментальне дослідження патогенезу захворювань пародонту у домашніх котів. Визначення рівня глюкози та загального білка, кількості еритроцитів та лейкоцитів в крові, активності каталази та рівня малонового діальдегіду під час лікування.

автореферат, добавлен 27.08.2020