Енцефаліт У Собак

Симптомы и лечение клещевого энцефалита у собаки

Энцефалит у собак — воспалительное поражение головного мозга животного, протекающее с вовлечением в процесс спинного мозга или оболочек головного. В зависимости от того, какие органы затронуты воспалительным процессом, различают и типы недуга:

• Менингоэнцефалит – возникает в результате одновременного поражения головного мозга и его оболочек.
• Энцефаломиелит – при поражении спинного и головного мозга.
• Менингоэнцефаломиелит – заболевание, характеризующееся поражением оболочек головного и спинного мозга.

Энцефалит коварен своей «многоликостью», поскольку гнойные и негнойные процессы могут быть вызваны самыми различными причинами.

Что может вызвать болезнь?

Воспалительный характер этого заболевания может быть обусловлен как попаданием в организм животного инфекции, так и наличием инфекционно-аллергической реакции. Возбудители энцефалита:

• специфические инфекции: парвовирус, бешенство или псевдобешенство, вирусный гепатит или чума, лептоспироз, герпес или аденовирус;
• микозы: гистоплазмоз, аспергиллез, бластомикоз, кокцидиомикоз, феогифомикоз криптококкоз;
• миграция паразитов: Ancylostoma caninum, Dirofilaria immitis, cysticercosis, Toxocara canis, cuterebriasis;
• не пролеченные воспалительные процессы во внутреннем ухе собаки;
• миграция инородных тел: ость растений (заостренный кусочек растения, например, усик колоска, который попадает в организм, передвигается в нем и провоцирует воспалительные реакции);
• травматические повреждения головы.

Нередко это заболевание называют клещевой энцефалит, однако стоит отметить, что случаев поражения животного Ixodes ricinus (собачий клещ) в ветеринарной практике отмечено крайне мало. Зачастую этот недуг путают с боррелиозом или пироплазмозом. Если заболевание стало следствием травмы, гнойного отита, сепсиса или осложнением любого иного процесса в организме животного, то оно носит название вторичного воспалительного процесса. В противном случае – первичного энцефалита.

Какие животные входят в группу риска?

Данный воспалительный процесс характеризуется видовой, возрастной и половой предрасположенностью собак. В группу риска входят:

• молодые особи младше 2 лет (высокий риск поражения организма инфекционными заболеваниями);
• пожилые особи мужского и женского пола старше 8 лет (слабый иммунитет, сопротивляемость инфекционным заболеваниям);
• собаки до 6 лет входят в группу риска по заболеваемости идиопатическим и иммуноопосредованными энцефалитом;
• мелкие породы домашних питомцев (пудели, йоркширские терьеры) предрасположены к гранулематозному менингоэнцефалиту. Хотя в ветеринарной практике отмечены случаи заболеваемости и у крупных пород;
• мопсы, немецкие короткошерстные пойнтеры – группа риска по заболеваемости пиогранулематозным типом воспаления.
• мальтийская болонка – особый вид недуга мальтийский энцефалит;
• бигль, бернский бувье.

Также ветеринары рекомендуют особое внимание уделять животным, получившим травмы черепа, часто болеющим и имеющим ослабленный иммунитет после продолжительного лечения.

Как проявляет себя воспаление головного мозга у животных?

У большинства собак отмечается крайне острое и подострое начало клинических проявлений, которые очень быстро прогрессируют. Если энцефалит вызван грибковыми, протозойными инфекциями, то признаки заболевания носят скорее хронический характер. Такие же характеристики течения может иметь гранулематозный менингоэнцефалит.

Более детально описать признаки заболевания не удастся. Это связано с многообразием причин возникновения недуга, которые и определяют симптоматику и клиническую картину заболевания. Патогенез энцефалита также определяется локализацией воспалительного процесса и степенью повреждения участков мозга и оболочек. Ветеринары отмечают, что у собак могут отмечаться любые неврологические нарушения:

• манежные движения;
• судороги;
• паралич;
• сильный тремор. Наиболее выраженный симптом у мальтийских болонок;
• общая слабость, отсутствие аппетита, апатия.

Это все внешние признаки болезни, которые могут быть вызваны формированием серозных, гнойных инфильтратов, очагов некроза, дистрофическими изменениями в нервных клетках, отеком мозга, точечными кровоизлияниями в мозг и прочими последствиями воспалительного процесса в организме животного.

Укус клеща и проявления болезни

Эту редкую разновидность энцефалита называют весенне-летним вирусным заболеванием. Переносчиком вируса выступает собачий клещ, укус которого особо опасен для собак с ослабленной иммунной системой. Опасность данной разновидности заболевания состоит в мгновенной реакции организма животного на укус насекомого. Инфицирование происходит в течение 3-7 минут после укуса. Весенне-летний клещевой энцефалит имеет инкубационный период – до 3-3,5 недель. Если в течение первых 2-5 дней домашний питомец не получил правильного лечения, то летального исхода заболевания не избежать.

После укуса клеща, вирус поражает центральную нервную систему, потому симптомы клещевой разновидности недуга будут в большинстве своем неврологического характера. Часто отмечают:

• резкое повышение температуры тела;
• судороги;
• сильное нарушение моторных функций;
• паралич конечностей;
• собака крайне чувствительна даже к незначительной боли, особенно в районе головы и шеи;
• у животного может резко меняться настроение – от апатии к агрессии;
• полный паралич глазных, лицевых мышц при запущенном течении недуга.

Как распознать воспалительные процессы мозга?

Поскольку клинические симптомы разнообразны, а разновидностей у заболевания очень много, то, помимо описания клинической картины и общего ветеринарного осмотра животного, проводят целый ряд лабораторный исследований биологического материала. Диагноз ставится на основании изучения всех полученных данных. Если у специалиста возникло подозрение, что у собаки на лицо все признаки воспаления головного мозга, то он назначает:

• исследование спинномозговой жидкости;
• рентгенографическое исследование головы;
• компьютерную томографию головы;
• УЗИ диагностику внутренних органов;
• ЭЭГ головного мозга;
• гематологические исследования биологического материала – крови;
• бактериологический посев ликвора – без исследований цереброспинального ликвора поставить диагноз зачастую невозможно.

Комплекс анализов отчасти зависит от породы животного. Особо тщательным исследованиям подвергают собак, попадающих в группу риска заболеваемости. Перечисленные виды исследований позволяют выявить не только возбудителя энцефалита у собак, но и определиться с теми нарушениями, которые возникли вследствие заболевания, назначить наиболее эффективное лечение.

Прогноз и лечение

Даже при максимально эффективном лечении энцефалита прогноз не всегда утешительный, поскольку разрушительные последствия воспалительного процесса в мозгу животного необратимы. Если энцефалит излечен полностью, то после выздоровления происходит лишь частичное восстановления временно утраченных функций. Животные, перенесшие этот недуг, сильнее подвержены вирусным инфекциям, что повышает шансы рецидива болезни.

В зависимости от возбудителя специалист может назначить противогрибковые, антибактериальные или антигельминтные препараты совместно с глюкокортикоидными гормонами, аминогликозидами и прочими средствами. После курса лечения назначается курс восстановительной терапии.

Также ветеринары рекомендуют особое внимание уделять животным, получившим травмы черепа, часто болеющим и имеющим ослабленный иммунитет после продолжительного лечения.

Енцефаліт у собак – форми, лікування і можливі наслідки.

Енцефаліт у собак розвивається із-за проникнення в організм інфекції або внаслідок алергічної реакції на укус кліща. Це захворювання проявляється у вигляді запалення головного мозку, з-за чого починають розвиватися його дисфункції.

Існує первинний і вторинний енцефаліт, в першому випадку це буде самостійна хвороба, а в другому — реакція на існуючі патології або наслідок уражень організму.

Є кілька видів зазначеного захворювання:

• при розвитку менінгоенцефаліту уражаються як внутрішні, так і зовнішні тканини мозку;
• при энцефаломиелите відбувається ураження спинного мозку;
• при розвитку менингоэнцефаломиелита проблеми з’являються як у спинному, так і в головному мозку.

Хто потрапляє в зону ризику?

Енцефаліт частіше зустрічається у собак, вік яких менше 3 або більше 6 років. Також розвитку зазначеного захворювання більш схильні такі породи собак, як мопси, біглі, болонки, ретривери і йоркширські тер’єри.

Собаки, як і люди, можуть захворіти енцефалітом після укусу кліща

Кліщовий енцефаліт у собак розвивається зазвичай в літній період, так як в цей час паразити найбільш активні. Від моменту зараження до появи у тварини перших ознак захворювання може пройти від 3 — 5 днів до трьох тижнів. Це буде пов’язано з тим, скільки разів ваш вихованець був укушений кліщами, і якийсь час вони перебували на його тілі.

Врахуйте, що поки цей паразит живиться кров’ю собаки, її тіло виділяються шкідливі речовини, тому і алергічна реакція буде збільшуватися.

Якщо енцефалітний кліщ у собак вже був, і вони перенесли захворювання, викликане його укусом, або їм були зроблені відповідні щеплення, то період інкубації може значно збільшитися. Це пов’язано з тим, що у перехворів енцефалітом тваринного виробляється імунітет. Хоча рівень його і невисока, а термін дії недовгий, але все ж він може захистити собаку від нової інфекції. Врахуйте, що вакцинація знищує імунітет, тому при виникненні таких ситуацій проводять реабілітаційну терапію і використовують профілактичні заходи.

Причини розвитку захворювання

Є кілька факторів, які можуть спровокувати розвиток енцефаліту у собак:

• укуси кліщів, при цьому може бути як один укус, так і численні;
• розвиток гнійних процесів в організмі;
• травми голови;
• наявність в організмі паразитів;
• перенесене інфекційне захворювання;
• хвороби імунної системи;
• генетична схильність.

Під час розвитку інфекційної патології, шкідливі мікроорганізми через кров можуть потрапити в головний мозок. Наявність у цьому органі бактерій, вірусів або паразитів призводить до порушення роботи нервової системи. Патогени поїдають ферменти, які необхідні для нормальної роботи мозку.
При наявності у тварини глистів їх личинки також здатні проникнути в головний мозок, де починають поглинати тканини нервів і синапсів.

Поштовхом до розвитку захворювання може стати наявність гнійних рідин, які з’являються при отиті або інших бактеріальних патологіях.

Так як під час розвитку енцефаліту зазвичай уражається мозок, то імунітет вже не в силах боротися з шкідливими речовинами або паразитами, і вони починають безперешкодно розмножуватися. Допомогти в таких випадках здатне тільки своєчасне звернення за кваліфікованою допомогою лікаря.
По мірі розвитку енцефаліту посилюється приплив крові до уражених зон мозку, нервові закінчення стискаються, що веде до порушення роботи нервової системи. Відбувається збій всіх інших систем організму.
В результаті розвитку енцефаліту смерть у собак настає приблизно в 50% випадків, що пов’язано з розвитком порушення роботи дихальної або кровоносної системи.

Симптоми розвитку хвороби

Якщо розвивається енцефаліт у собак, симптоми будуть у вигляді паралічу кінцівок, тварині стане важко дихати, виникнуть хаотичні рухи очних яблук, які викликані дисфункцією нервової системи. Якщо порушена робота опорно-рухового апарату, то це вказує на пошкодження спинного мозку. Одним із симптомів розвитку енцефаліту є епілепсія.

Хвора тварина може розбити параліч

Якщо тіло собаки втратило чутливість, господар може помітити цей ознака самостійно, без звернення до лікаря. В такому разі у вихованця серйозно порушена робота як спинного, так і головного мозку.

У тварини починають трястися кінцівки, з’являються судоми, вона стає апатичною, відмовляється від їжі, не реагує на зовнішні подразники.

Якщо хвороба запущена, то зачастуюсобака не може навіть жувати.

В залежності від того, наскільки був вражений мозок, лікар вибирає методику проведення терапії. Крім цього, призначається лікування супутніх захворювань, проводяться заходи для зменшення набряку спинного і головного мозку, якщо це ще можна зробити.
Зазвичай використовується комплексна терапія.

На першому її етапі застосовуються засоби, які збуджують нервову систему, що дозволяє тварині знову реагувати на зовнішні дратівливі чинники і відновити чутливість.

Також може використовуватися акупунктура, а при запущеній стадії енцефаліту — дарсонвалізація або масаж.

Необхідно комплексне лікування інтерферонами, антибіотиками і фізіопроцедурами

Подальше лікування буде залежати від того, який тип енцефаліту розвивається у собаки і з яким видом збудника довелося зіткнутися. Якщо це пов’язано з наявністю гнійного запалення або з інфекціями, то використовуються антибіотики — їх застосування дозволяє знищити шкідливі організми або затримати їх розвиток, щоб імунітет зміг самостійно захищатися і відновитися.

Для усунення набряку, який в більшості випадків виникає при розвитку даної патології, призначаються препарати, що допомагають вивести з організму рідину.

Собакам можуть давати Манітол або глюкозу. Дуже обережно потрібно призначати сульфат магнію, так як він здатний викликати інфаркт і смерть тварини.

На жаль, одне лише об`єктивне спостереження ветеринарного фахівця не дозволяє йому правильно діагностувати характер і вид поразок при даному захворюванні. Відповідно, такий огляд ще не є показанням для призначення курсу лікування. Але, в разі, якщо підозри ветеринарного фахівця очевидні, для підтвердження свого діагнозу і виявлення ступеня уражень мозку він може призначити проведення тварині рентгенографічного дослідження голови — таку процедуру називають краніографія, необхідно буде пройти контрастну рентгенографію — вентрикулографію або миелографию. Так, останній вид обстеження, який проводиться в області шийного відділу хребта, дозволяє визначити наявність набряку мозку. А, ось чітко визначити ступінь таких ушкоджень і їх характер можна тільки за допомогою проведення магнітно-резонансної терапії. Паралельно з цим здаються такі лабораторні зразки для дослідження, як біохімічний аналіз крові, клінічний аналіз, бактеріологічний посів, серологічне і мікроскопічне дослідження крові, дослідження цереброспинального ліквору і сам бактеріологічний посів ліквору .

На жаль, не всі ветеринарні клініки мають всі необхідні вихідні для проведення даних аналізів та відповідне обладнання. При бажанні ви можете звернутися туди, де роблять такі обстеження, однак, якщо такої можливості немає — необхідно здати хоча б ті види аналізів і пройти ті види обстежень, які можливі. Все це в комплексі дозволить встановити точний діагноз і дозволить вам розраховувати на призначення адекватного курсу лікування вашому вихованцеві.
повернутися до змісту

Як лікувати енцефаліт у собаки

Лікування енцефаліту у собак

Як правило, в разі виявлення бактеріального характеру захворювання, необхідно проводити антибіотикотерапію, вибираючи той вид препаратів-антибіотиків, які можуть проникнути через гематоенцефалічний бар`єр.

Відео: Енцефаліт мопсів

Це такі види антибіотиків, як ізоніазид, хлорамфенікол, пефлоксацин, рифампіцин, ко-тримоксазол .

Вибір потрібних ліків проводиться з урахуванням чутливості собаки до такого ліків. Також, вибираючи такі антибіотики можна робити вибір на користь препаратів широкого спектра дії, які мають бактерицидні властивості, але при цьому відрізняються меншою токсичністю. Це цефепим, пефлокса-цин, цефтазидим, тиенам, меронем. Дані препарати вводяться внутрішньовенно двічі на день по 40-50 мг / кг.

Також, в залежності від ступеня розлади неврологічного характеру може бути призначена насильства терапія — протягом 3-х діб, поступово знижуючи дозу внутрішньовенно тварині вводиться метилпреднизолон, починаючи з 15 мг / кг. Не варто забувати про препаратах для зниження внутрішньочерепного тиску — манітол і діакарб. Всі інші препарати — призначаються в залежності від симптоматики. Однак, такий курс лікування повинен призначати все-таки ветеринар, так як неправильна дозування препарату може погіршити стан тварини.

під час лікування енцефаліту, незалежно від його етіології, категорично забороняється давати собаці будь імуностимулюючі препарати, так як це може призвести до погіршення перебігу захворювання і стати причиною летального результату у вашого вихованця .

В ході розвитку уражень головного і спинного мозку може розвиватися часткове або повне порушення чутливості, як в корпусі, так і в кінцівках, на тлі гіпер- або гіпорефлексія. Це вже пряме свідчення про те, що вражені обидва мозку. Собака при цьому не має координації під час руху, її під час ходьби може заносити, а іноді вона неспокійно крутиться на місці. У собак маленьких порід може спостерігатися тремор тіла, може звести судомою шию, тварина апатично і повністю втрачає інтерес до навколишнього світу.

Енцефаліт у собак

Пораження тканин головного мозку собаки, що має запальний характер — іменується енцефалітом. Хвороба має інфекційну природу і характеризується алергічним і інфекційним процесами протікання.

Трапляються енцефаліти, коли тканини головного мозку уражаються одночасно зі спинним. Така форма захворювання вважається енцефаломієлітом.

Причини енцефаліту у собак

Енцефаліти буваю первинні і вторинні. Перші пов’язані із зараженням вірусами (сказу, перитоніту, чуми), бактерій (лістерії), найпростіших мікроорганізмів і пріонів. Енцефаліти, що відносять до другої групи (вторинні) виникають унаслідок ускладнення після інших хвороб (травм голови, запалень, отиту, застуди та іншого).

Представники деяких собачих порід генетично схильні до деяких типів енцефалітів.

Тварини в групі ризику

До групи тварин, які схильні до розвитку хвороби, входять наступні особи:

Молоді собаки менше двох років.

Карликові і дрібні породи вихованців (йоркширського тер’єра, пуделі, мальтезе, бернський Був’є, біглі та інші).

Тварини, які отримали травми голови.

Часто хворіють вихованці зі зниженим імунітетом.

Ознаки енцефаліту у собак

Причини появи цієї недуги у собак і їх ознаки можуть бути дуже різноманітними. Але в основному спостерігаються зміни функції локомоторною:

Наприклад, атаксія може виникнути при пошкодженні мозкових стовбурів (спинного і головного). Визначається це порушенням в роботі черепно-мозкових нервів. А виявляється недуга наступним чином:

порушується зіничний рефлекс;

параліч нервових закінчень на морді.

До того ж, рухові гілки теж можуть бути вражені. У лицьовій частині у вихованця знижується або пропадає чутливість, порушена жувальна мускулатура, змінюється свідомість. При ходьбі собаку заносить в сторону. Спостерігається перекіс шиї, вихованець може крутитися на одному місці. Також собака починає втрачати інтерес до людей, іграшок та їжі. Спостерігаються всі симптоми депресії.

Якщо ви помітили кліщовий енцефаліт у собаки, то крім вищевказаних симптомів у собаки з’являються:

тремор, порушення координації.

Кліщовий енцефаліт у собак: лікування

Якщо у вихованця присутні всі ознаки такого виду енцефаліту, то йому необхідні термінові ін’єкції медикаментозних засобів: піростоп, фортікарб, Верібен і інші. Але за умови, що піроплазмоз був підтверджений при лабораторному дослідженні. Крім цього собачий органзм потрібно підтримувати серцевими препаратами і гепапротекторамі. Якщо діагностика і лікування було розпочато вчасно, то благополучний результат найбільш імовірний. У запущених випадках давати прогнози на одужання дуже складно.

Діагностика

Найважче виявити енцефаліт у собак. Лікування недуги не може бути розпочато без визначення виду захворювання і ступеня пошкодження організму. Тому для діагностики енцефаліту потрібно зробити рентгенівські знімки голови, контрастні рентгенівські дослідження або МРТ. Також фахівці можуть призначити монографічні дослідження шийного хребетного відділу, що допомагає виявити набряк мозку.

Крім цього необхідно надати в лабораторію комплекс аналізів тваринного (кров, кал, сеча, бакпосев і інші).

Лікування енцефалітів

Під час лікування хвороби при бактеріальної формі течії, проводять терапію антибіотиками. Тут можуть використовуватися: хлорамфенікол, пефлоксацин, ізоніазид та інші ліки. Препарат підбирається, враховуючи певну чутливість. Найкраще застосовувати антибіотики широких спектрів дії.

Доза препаратів повинна становити до 50 мг на кілограм ваги щодня. Такі ліки вводиться внутрішньовенно. Також лікар може призначити кортикостероїдні лікування.

Паралельно з ліками прямої дії, при лікуванні енцефаліту у собак застосовують засоби, що знижують внутрішньочерепний тиск. Всі інші медикаменти лікар виписує в міру появи наступних симптомів у тварини.

Вкрай важливо знати, що дана недуга ні в якому разі не можна підліковувати імуностимуляторами.

Карликові і дрібні породи вихованців (йоркширського тер’єра, пуделі, мальтезе, бернський Був’є, біглі та інші).

Діагностика, симптоми і лікування енцефаліту у собак

Енцефаліт у собак — це ураження головного мозку, яке має запальний характер. Ця поразка обумовлено інфекціями або інфекційно-алергічним процесом.

Не рідко зустрічається поєднане ураження головного мозку з його оболонками або спинним мозком. Ураження головного мозку з його оболонками називають менінгоенцефалітом. Ураження головного і спинного мозку називається енцефаломієліт, а якщо при цьому в запальний процес втягуються і мозкові оболонки говорять про менінгоенцефаломіеліте.

Причини розвитку енцефалітів у собак

Залежно від причин виникнення зустрічаються первинні і вторинні енцефаліти у собак. Первинні пов’язані з впровадженням вірусів (чуми м’ясоїдних, сказу, інфекційного перитоніту), найпростіших (токсоплазми), бактерій (лістерії) і пріонов.Вторічние енцефаліти розвиваються внаслідок ускладнення інших захворювань, наприклад сепсису, гнійного отиту, травм, бактеріємії.

Деякі породи собак мають генетичну схильність до певних типів енцефалітів. У бернского був’є і биглей часто зустрічається менінгоартерііт, у мопсів — менінгоенцефаліт, у мальтійської болонки і йоркширського тер’єра — некротизуючий енцефаліт.

Симптоми і клінічні ознаки

Енцефаліти у собак дуже різноманітні по клінічній картині через різноманіття причин їх вознікновенія.В цілому спостерігають патологічні зміни локомоторной функції: парезів, атаксий, паралічів. Атаксія виникає при пошкодженні стовбура спинного та головного мозку. Тоді може виникнути неврологічний дефіцит черепно-мозкових нервів.

Визначається він по порушенню функцій цих нервів:

• порушення зрачкового рефлексу,
• сліпоти, ністагм,
• розвитку паралічу лицьового нерва

Також може спостерігатися ураження рухової гілки трійчастого нерва і порушується іннервація жувальної мускулатури. У собаки знижується або зникає чутливість в області морди, хоча можуть бути збережені функції лицьового нерва.Нередко енцефаліти супроводжуються епілептиформними маніфестаціями, порушенням свідомості.

Можливий розвиток часткового або повного порушення чутливості на корпусі і кінцівках, гіпо- та гиперрефлексии. Ці симптоми свідчать про паренхиматозном пошкодженні головного та / або спинного мозга.Собака втрачає координацію при ходьбі, її «заносить», вона може неспокійно кружляти на місці. На тілі може з’явитися тремор (особливо у болонок), перекошуватися шея.Явни ознаки стресу: тварина втрачає інтерес до іграшок, не реагує на людей.

Діагностика

Спостереження за симптомами енцефалітів не дає можливості правильно діагностувати захворювання, зрозуміти ступінь пошкодження головного мозку і призначити адекватне лікування. Тому при підозрі на енцефаліт необхідно рентгенографічне дослідження голови (краніографія), контрастна рентгенографія (мієлографія і вентрикулографія).

Міелографіческіе дослідження в області шийного відділу хребта, яке може вказати на набряк мозга.Магнітно-резонансна томографія дозволяє добре побачити пошкодження мозку.

Також необхідний ряд лабораторних досліджень (аналізів для собаки): Біохімія, клінічний аналіз, бактеріологічний посів, мікроскопія крові і серологічне дослідження, дослідження цереброспинального ліквору і бактеріологічний посів ліквору.

Лікування енцефалітів

При бактеріальному характер захворювання проводиться антибіотикотерапія препаратами, які проникають через гематоенцефалічний бар’єр (ізоніазид, рифампіцин, пефлоксацин, ко-тримоксазол, хлорамфенікол). Вибір робиться з урахуванням певної чувствітельності.Также варто вибирати антибіотики широкого спектру дії, які мають найменшої токсичністю і бактерицидними властивостями. Наприклад,

Їх дози повинні становити 40-50 мг / кг (внутрішньовенно двічі на день) .В залежності від ступеня неврологічних розладів призначають кортикостероидную терапію: метилпреднізолон (15 мг / кг, внутрішньовенно чотири рази на добу) протягом трьох діб, потім дозування знижується.

Також необхідно використовувати препарати, які знижують внутрішньочерепний тиск (діакарб, манітол) Решту медикаменти прописуються в залежності від симптоматики.При лікуванні енцефалітів у собак будь-якої етіології протипоказано використання іммунностімуляторов.

Не рідко зустрічається поєднане ураження головного мозку з його оболонками або спинним мозком. Ураження головного мозку з його оболонками називають менінгоенцефалітом. Ураження головного і спинного мозку називається енцефаломієліт, а якщо при цьому в запальний процес втягуються і мозкові оболонки говорять про менінгоенцефаломіеліте.