Діарея У Собак

Диарея (понос) у собак: причины, лечение, профилактика

Главная → Владельцам → Диарея (понос) у собак: причины, лечение, профилактика

Диарея является общей клинической проблемой в ветеринарной практике. Острая диарея характеризуется внезапным началом и короткой продолжительностью (три недели или меньше). Фекалии водянистые или водянисто-слизистые, иногда могут быть с кровью. Понос у собаки может быть длительным, скажем в течение нескольких недель и даже месяцев, а может проявляться от случая к случаю. Один приступ диареи у собаки, как правило, не является причиной для беспокойства. Но если он сохраняется в течение более одного дня, это может вызвать тяжелые последствия: дегидратация (потери жидкости, обезвоживание), электролитные нарушения и / или кислотно-щелочной дисбаланс. Поэтому необходимо сразу же обратиться к ветеринарному специалисту

Причины диареи у собак

  • Нарушения в кормлении собаки:
    • — использование испорченных и несвежих продуктов;
    • — употребление инородных предметов;
    • — резкая смена рациона, корма;
    • — непереносимость одного или нескольких компонентов корма.
  • Паразитарные заболевания являются частой причиной острой диареи, особенно у молодых собак. Самих паразитов Вы можете не увидеть, однако специальные методы исследования позволяют выявить в фекалиях яйца гельминтов.
  • Бактериальные заболевания и бактериальные токсины (Salmonella, Clostr >К прочим причинам поноса у собак следует отнести:

    Каковы симптомы диареи?

    Частый жидкий стул является наиболее распространенным симптомом диареи у собак. Другие признаки включают метеоризм, наличие крови или слизи в фекалиях, изменение объема кала и частые позывы к дефекации. Кроме того, важно обращать внимание на следующие симптомы: вялость, обезвоживание, лихорадка (повышение температуры тела), рвота, снижение аппетита, потеря веса.

    Если цвет фекалий у Вашей собаки черный, это может быть причиной внутреннего кровотечения в желудке или кишечнике. Собаку немедленно должен осмотреть ветеринарный специалист.

    Когда нужно обращаться к ветеринару?

    Обратитесь в ветеринарную клинику, если понос у собаки продолжается более суток, или если вы наблюдаете

    • вялость,
    • рвоту,
    • повышение температуры,
    • фекалии темного цвета или с кровью,
    • снижение аппетита или
    • неожиданная потеря веса.

    Обратитесь к ветеринару немедленно, если вы заметили понос у щенка, так как у молодых собак диарея может быть причиной серьезных инфекционных заболеваний.

    Диагноз или выяснение причины

    Хотя в большинстве случаев диарея кратковременна и быстро проходит, бывают случаи, которые требуют диагностики и выявления причины.

    Анализы при диарее (поносе) у собаки:

    • Полное клиническое обследование;
    • Исследование фекалий (флотационные методы, микроскопия мазка) – для выявления паразитарных заболеваний;
    • Общий анализ крови (ОАК) – для того, чтобы оценить степень воспаления, анемии и обезвоживании, наличия инфекционного заболевания;
    • Биохимический анализ крови – определение функциональной способности печени, почек и поджелудочной железы;
    • Анализ мочи – определение функциональной способности почек и степени дегидратации животного;
    • Рентгенограмма брюшной полости (рентген) – оценка расположения органов брюшной полости, выявить наличие жидкости, газа или инородных тел в кишечнике.
    • ПЦР анализ на вирусные, бактериальные и некоторые паразитарные заболевания (парвовироз, коронавироз, чуму плотоядных и другие инфекции)

    В зависимости от клинических признаков и результатов вышеупомянутых тестов, ветврач может рекомендовать дополнительные тесты для того, чтобы обеспечить оптимальную терапевтическую помощь. Эти вспомогательные тесты подбираются в каждом конкретном случае индивидуально и могут включать:

    • Бактериальный посев, выделение бактериальной культуры с определением чувствительности к антибиотикам;
    • Цитологические исследования для определения типа воспаления, а также для выявления паразитов, простейших и бактерий;
    • Серологические анализы на инфекционные заболевания;
    • УЗИ брюшной полости, особенно если предыдущие тесты диагностики были неубедительными;
    • Рентгенография с контрастным веществом для выявления язвы, наличия непроходимости и инородных тел;
    • Эндоскопия или колоноскопия для оценки состояния тонкого и толстого отделов кишечника, особенно если острая диареи прогрессирует и возможно развитие хронической диареи;
    • Специализированные анализы на токсины, которые могут вызвать диарею.

    Лечение диареи

    Обычно рекомендуют не кормить собаку в течение 12-24 часов, но обеспечить свежей, чистой водой, чтобы предотвратить обезвоживание. Поскольку причин, вызывающих диарею (понос) у собаки множество, необходимо проконсультироваться с ветеринаром для назначения соответствующего курса лечения.

    Специфическое лечение требует постановки правильного диагноза. Поэтому ветеринарный специалист, вероятно, сначала назначит симптоматическое лечение и предложит сдать анализы для исключения инфекционных и паразитарных инфекций.

    Симптоматическое лечение может включать один или несколько из следующих пунктов:

    • После 12-24 часовой полуголодной диеты осуществлять кормление только легко усваиваемым кормом (вареная курица или говядина, смешанные с обезжиренным творогом, отварным рисом или картофелем). Легкая диета применяется в течение нескольких дней, а затем возможен постепенный переход на обычное кормление в течение 2 — 3-дней;
    • Инфузионная терапия – необходима для профилактики устранения обезвоживания, регуляции кислотно-щелочного равновесия, компенсации потери электролитов;
    • Антибиотикотерапия особенно необходима животным, у которых выявлен геморрагический гастроэнтерит, диарея с кровью или есть подозрение на бактериальную кишечную инфекцию;
    • Назначение адсорбентов и средств, защищающих слизистую оболочку кишечника;
    • Другие средства по усмотрению ветеринарного врача (например дегельминтизация).

    Профилактика

    Лучшее лечение для вашей собаки – сочетание домашнего ухода и профессиональной ветеринарной помощи. Для эффективного сохранения здоровья вашего питомца выполняйте вот эти простые правила:

    • Соблюдайте назначения и рекомендации ветеринарного врача в отношении диеты. Обратитесь к ветеринару, если у вас возникли трудности в лечении вашей собаки.
    • Следите за общим состоянием собаки. Наличие в испражнениях крови в течение двух и более дней, рвота, слабость, отсутствие аппетита, коллапс – все эти признаки говорят об ухудшении состояния здоровья у собаки.
    • Если Вы только что заметили понос у собаки, обеспечьте сбалансированную диету, не допускайте поедания испорченных продуктов и инородных тел.
    • Ежегодно проверяйте Вашего маленького друга на паразитарные и инфекционные заболевания.
    • Обычно прогноз при диарее благоприятный, и собаки хорошо реагируют при назначении симптоматического и специфического лечения, направленного на устранение причины.
    • Если диарея у собаки продолжается несмотря на назначения ветврача, необходима более широкая диагностика.

    Если вы подозреваете, что ваш питомец серьезно заболел, немедленно обратитесь к ветеринарному врачу!

    Здоровья Вам и Вашему питомцу!
    к.в.н. Ключников А.Г.

    • Соблюдайте назначения и рекомендации ветеринарного врача в отношении диеты. Обратитесь к ветеринару, если у вас возникли трудности в лечении вашей собаки.
    • Следите за общим состоянием собаки. Наличие в испражнениях крови в течение двух и более дней, рвота, слабость, отсутствие аппетита, коллапс – все эти признаки говорят об ухудшении состояния здоровья у собаки.
    • Если Вы только что заметили понос у собаки, обеспечьте сбалансированную диету, не допускайте поедания испорченных продуктов и инородных тел.
    • Ежегодно проверяйте Вашего маленького друга на паразитарные и инфекционные заболевания.
    • Обычно прогноз при диарее благоприятный, и собаки хорошо реагируют при назначении симптоматического и специфического лечения, направленного на устранение причины.
    • Если диарея у собаки продолжается несмотря на назначения ветврача, необходима более широкая диагностика.

    Диарея (понос) у собак

    Диарея, или понос, наиболее заметна, когда фекалии собаки становятся очень водянистыми, хотя если дефекация происходит часто или в больших, чем обычно, количествах, то это также признаки диареи.

    Причины поноса у собак

    Общие симптомы

    • Жидкие или значительно более мягкие, чем обычно, фекалии.
    • Большие количества водянистых фекалий очень темного цвета с резким запахом и даже с кровью.
    • Многоцветные фекалии – от коричневого и зеленого до желтого.
    • Желеобразные фекалии.
    • Боли при дефекации.
    • Малые количества фекалий, производимых очень часто.
    • Больная собака часто просится в туалет и даже может сходить дома.
    • Смесь жидких фекалий со слизью (характерно при колитах)
    • Водянистые фекалии с желеобразной слизью и следами крови.
    • Заметно, что у собаки болит живот, поэтому она очень беспокойна.
    • Бурление в кишечнике.
    • Потеря веса.
    • Рвота.

    Насколько опасен понос

    Собаки в группе риска

    Как действовать

    Лечение поноса у собак

    • В течение 24-48 часов ничего не давать собаке в рот.
    • Немедленное оральное или внутривенное вливание физиологического раствора посредством капельницы.
    • Медикаментозный контроль движений кишечника.
    • Введение противовоспалительных средств.
    • Применение антибиотиков, особенно если в испражнениях присутствуют следы крови, что означает повреждение стенок кишечника.
    • Дегельминтизация.

    В большинстве сложных случаев такой режим следует начинать одновременно с обследованием собаки. По мере установления причин заболевания приступают к дополнительным методам лечения, соответственно диагнозу.

    Последующий уход

    Дома вы должны будете давать собаке лекарства, и соблюдать диету, предписанную врачом. Не давайте собаке физических нагрузок, пока она не восстановится полностью.

    В большинстве сложных случаев такой режим следует начинать одновременно с обследованием собаки. По мере установления причин заболевания приступают к дополнительным методам лечения, соответственно диагнозу.

    Діарея у собаки — чим лікувати і чому виникає

    Пронос або діарея у собаки – явище дуже прикре. До всього іншого вона може сильно послабити тварина, якщо вчасно не вжити заходів. Крім того, діарея в різних її проявах, як правило, супроводжує серйозних захворювань, отруєнь, інших збоїв у роботі систем організму.

    • 1 Види проносу
      • 1.1 Діарея
      • 1.2 Пронос з кров’ю
    • 2 Причини хвороби
    • 3 Лікування
      • 3.1 Дієта
      • 3.2 Лікарські засоби
    • 4 Профілактика

    Види проносу

    Захворювання може протікати у формах, які відрізняються за важкістю і силі впливу на функціонування організму. В кожному випадку це явище досить небезпечне. Іноді з ним можна впоратися самостійно, але, якщо різновид розлади дійсно важка, необхідно звернутися до фахівця.

    У нормі стілець у собаки в добу відбувається до 4 разів, має щільну форму. Якщо він частішає, стає рідким – у тварини пронос. Звичайна діарея являє собою рідкі, навіть фекалії водянисті жовтуватого, зеленуватого кольору. Небезпечний ознака – наявність у виділеннях великої кількості слизу, білуватий колір, що свідчать про порушення роботи кишечника.

    Одноразовий рідкий стілець не можна вважати причиною для занепокоєння – він буває і у здорових тварин. А ось багаторазове повторення ситуації, в поєднанні з млявістю вашого вихованця – серйозний мотив для тривоги та звернення до лікаря.

    Сама по собі діарея небезпечна, насамперед, зневодненням організму. Також вона загрожує порушенням балансу роботи безлічі систем, кислотних дисбалансом і багатьом іншим. Але головне – позбутися від причини неприємності, яка може представляти серйозну загрозу здоров’ю і життю вашого друга.

    Пронос з кров’ю

    Дуже небезпечна форма, яка може свідчити про серйозні внутрішні ушкодження. Зазначимо, що домішка крові часто не зрозуміла непрофесіоналові. Вона не обов’язково червона. Про наявність полупереваренной крові свідчить також чорна забарвлення фекалій – це ознака внутрішньої кровотечі, яке відбувається в дванадцятипалій кишці або шлунку.

    Причини хвороби

    Пронос – захворювання травної системи, тому багато причини його прояви пов’язані з неправильним раціоном собаки.

    Різка зміна корму.

    Індивідуальна непереносимість будь-яких інгредієнтів корму.

    Несвіжі або неякісні продукти.

    Часто діарея пов’язана з проникненням в травну систему збудників інфекцій, наявністю паразитів:

    Гельмінти Часта причина діареї, особливо у молодих собак.

    Бактерії і токсини Зараження може статися, якщо собака буде пити забруднену воду або корм, в який потрапила бруд. Також таке може трапиться, якщо тварина має прикру звичку їсти фекалії інших собак.

    Віруси Чумка, аденовироз, парвовіроз та інші.

    Грибкові протозойні інфекції.

    Також пронос супроводжує різні захворювання, будучи одним з основних симптомів:

    Хвороби печінки і нирок, порушення метаболізму.

    Запалення підшлункової залози.

    Пухлини органів черевної порожнини.

    Діареї можуть викликати деякі ліки і хімічні засоби:

    Деякі препарати для лікування серця.

    Токсичні речовини, що містять важкі метали. Наприклад, отрути для гризунів, засоби від комах.

    Також пронос можуть викликати алергічні реакції, стресова для тваринного ситуація. Якщо діарея проявляється після щеплення – це не є нормальною реакцією організму на укол. Швидше за все, у тварини було якесь приховане захворювання, яке проявилося на тлі стресу або ослаблення організму після вакцинації.

    Визначити причину проносу може тільки ветеринар. Він же призначає лікування, в якому використовуються засоби і методи, що впливають безпосередньо на причину захворювання.

    Самостійно можна проводити тільки те лікування, яке впливає на кишечник, прибираючи діарею, як симптом, але не зачіпає основні системи організму. Часто у легких випадках діареї цих заходів буває досить.

    При проносі потрібно провести кілька «голодних» днів, щоб розвантажити розстроєну травну систему і дати організму очиститися. У всі дні слідкуйте, щоб у вашого вихованця постійно було свіже питво в достатньому обсязі.

    1 день Ніякого корму.

    2 день Відвар рису на воді. Дається тварині маленькими порціями.

    «Голодування» Триває до 4-6 днів, поки не буде помітно поліпшення. Повернення до нормального раціону поступовий – спостерігайте за реакцією організму звіра на кожен новий продукт.

    Лікарські засоби

    Разом з дієтою можливо застосування ліків, що знімають симптоми діареї:

    Відвар дуба Відоме в’яжучий засіб. Дія зумовлена наявністю у препараті високої концентрації дубильних речовин.

    Активоване вугілля, смекта Містять речовини-сорбенти, які допомагають зв’язувати і виводити з органів шкідливі елементи.

    Папаверин або но-шпа Прибирають спазми, болі, знижують надмірну перистальтику.

    Кошти на зразок Лактобифадола Відновлюють мікрофлору кишечника.

    Лікування проносу у цуценят проводиться тими ж методами, що й у дорослих собак.

    Профілактика

    Попередити діарею можна, перш за все, правильним, раціональним харчуванням собаки.

    Харчування повинно проходити в один і той же час, два рази на добу.

    Використовуються тільки свіжі та якісні продукти.

    Щоб уникнути зараження паразитами, м’ясо дається промороженным, полуотваренным або обробленим окропом. Риба – тільки термічно оброблена.

    Будь-який незвичний звіру корм або продукт вводите поступово, спостерігаючи за реакцією травлення вихованця.

    Під час і після прогулянок виконуйте прості правила гігієни:

    Не дозволяйте улюбленцю пити з вуличних водойм.

    Строго забороняйте є знайдені на вулиці покидьки.

    Мийте псу лапи після повернення з вулиці.

    Травна система собаки в багатьох аспектах набагато більш чутлива, ніж людська. Розлад може бути викликано самими, здавалося б, незначними причинами. Тому ставтеся до харчування і утримання свого вихованця відповідально – це позбавить вас від потенційних проблем у майбутньому.

    Одноразовий рідкий стілець не можна вважати причиною для занепокоєння – він буває і у здорових тварин. А ось багаторазове повторення ситуації, в поєднанні з млявістю вашого вихованця – серйозний мотив для тривоги та звернення до лікаря.

    Діарея у собак: причини, симптоми і лікування

    Пронос – ту неприємність, яка неодноразово може траплятися з усіма домашніми тваринами, незалежно від їх виду, породи, віку і фізіологічного стану. Практично всім собаківникам знайома діарея у собак. Іноді це явище не представляє особливої небезпеки, але в інших випадках вона є передвісником дуже неприємних і смертельно небезпечних захворювань. Про все це читайте в нашій статті.

    Що це таке, і що робити у випадку виявлення діареї у свого пса?

    У загальному і цілому, є повний синонім цього терміна. Пронос. Таким чином, при цій патології спостерігається часта і надмірна дефекація, причому в деяких випадках пронос профузний. Простіше кажучи, у кишечнику тварини не затримується ні їжа, ні навіть прийняте всередину питво.

    Якщо у вашої собаки спостерігається щось подібне, кличте свого ветеринара. Чим важче прояви патології, тим терміновіше це потрібно робити. Вам слід знати відповіді на кілька типових питань:

    • Коли саме почався пронос, що конкретно передувало його появи.
    • Який фізіологічний стан тварини. Наприклад, під час зміни зубів щенята часто какають набагато рідший, ніж це належить за нормою, але нічого страшного в цьому явищі немає. Звичайно, якщо щенята в цей же час не примудрилися «підчепити» якусь бактеріальне або вірусне захворювання.
    • Не вводили в раціон своєї собаки якісь нові продукти, є ймовірність того, що собака «скуштувала» якийсь зіпсованої їжі на прогулянці?
    • Не контактував пес з явно хворими тваринами останнім часом?
    • Нездужання почалося різко і раптово, або ж ознаки чогось недоброго спостерігалися протягом кількох днів, або навіть тижнів?

    Коли потрібно негайно звертатися до ветеринара?

    Важливо розуміти, що проста діарея у цуценяти і, тим більше, у дорослого собаки – не привід впадати в паніку. Справа в тому, що сам по собі пронос – це не захворювання, а лише ознака якогось розлади ШКТ. У багатьох випадках клінічні прояви можуть проходити самостійно, але іноді потрібне термінове втручання ветеринара, так як справа, можливо, приймає кепський оборот!

    • Чорний кал, що нагадує по консистенції і кольору дьоготь, або ж фекалії з кров’ю. Чим природніше її колір, тим ближче до прямої кишки слід шукати першопричину з’явилася патології.
    • Апатія, коли тварина практично ні на що не реагує, і намагається забитися в далекий кут.
    • Симптоми болю в животі (метеоризм, стогони й повискування при пальпації).
    • Якщо пронос триває вже більше двох діб. Коли мова йде про стару собаку або цуценя, то вичікувати 48 годин не потрібно, так як у цих категорій тварин зневоднення розвивається набагато швидше.

    Найбільш небезпечна гостра діарея в собак, яка швидко і раптово з’являється, і вже через кілька годин здатна викликати значні зміни рН крові і зневоднення. Як правило, така клінічна картина характерна для багатьох інфекційних захворювань вірусної та бактеріальної етіології.

    Із-за чого виникає ця патологія?

    Які причини діареї у собак? Сказати про це, напевно, дуже складно, так як різноманіття факторів, що викликають пронос або сприяють його появі, надзвичайно велика. Ми постараємося описати найбільш поширені причини в наведеній нижче таблиці. Відразу зауважимо, що лікування в домашніх умовах при хворобах ШКТ ветеринарами вкрай не вітається, так як така «самодіяльність» здатна розмити ознаки первинної хвороби, різко ускладнюючи постановку правильного діагнозу і призначення адекватного і дієвого лікування. Так, «Імодіум» може й справді допомогти при сильному проносі… але якщо його причина – пухлина в кишечнику, ви просто протягнете час, упустивши момент, коли собаці ще можна допомогти.

    Отже, можливих причин і факторів настільки неприємної патології дуже багато. Чим точніше будуть вони виявлені, тим швидше ветеринар зможе призначати дієве лікування діареї у собак. Спеціаліст об’єднає дані, отримані безпосередньо від власників тварини, з інформацією, яку дали різні аналізи та діагностичні методи.

    Деколи важливіше всього буває локалізувати захворювання, тобто визначити той відрізок кишечника, де і «ховається» первинна причина діареї. Простіше кажучи, запалення в тонкому і товстому відділі ШКТ – різні патології, та принципи лікування для них також значно різняться. Щоб допомогти своєму ветеринара, ви можете використовувати ті дані, які наведені в таблиці. Ще раз нагадуємо, що намагатися зупинити діарею у собаки своїми силами – погана затія!

    Патологія
    Основна причина
    Поражаемые тварини
    Симптоматика
    Діагностика
    Лікування
    Прогноз / примітки

    Онкологія
    Лімфома, аденокарцинома
    Старі собаки, іноді – тварини середнього віку
    Хронічна діарея у собак, втрата ваги, поганий апетит. Може спостерігатися блювання і кров у фекаліях
    Історія хвороби, огляд, біопсія кишечника
    Хіміотерапія або хірургія (в залежності від типу пухлини)
    Сумнівний

    Недостатність підшлункової залози
    Панкреатит
    Тварини, що перехворіли. Така Часта діарея у маленьких собак, яким часто перепадає гостра, солодка і жирна їжа
    Жовтуватий або сірий кал зі слизом, який виглядає жирним. Метеоризм, втрата ваги
    Історія хвороби, аналіз кишкового соку, энтероскопия
    Замісна ферментна терапія, антибіотики, кобаламін, дієта (часто довічна)
    Хороший, але потрібна постійна дієта

    Ідіопатична хвороба кишечнику (з невідомою етіологією)
    Гранулематозний ентерит,
    еозинофільний
    гастроентероколіт або лімфоцитарний/плазмацитарный
    ентерит (LPE)
    Тварини середнього віку з ослабленим імунітетом, буває після пологів
    Хронічна блювота і діарея. Можливо, з кров’ю і/або слизом. Спостерігаються запори, можлива помірна втрата ваги
    Історія хвороби, огляд, біопсія кишечника. Проведення аналізів сечі, калу, крові
    Дієта, антибактеріальні або протипаразитарні препарати (медикаментозне лікування), призначення вітамінів і т. д.
    Обережний

    Кишкова непрохідність
    Чужорідне тіло або інвагінація кишечника
    Всі тварини, незалежно від породи і віку
    Діарея, блювання. Втрата апетиту, апатія. Можлива сильна біль у животі
    Рентгенограми після прийому барію, УЗД, діагностична операція
    Хірургія
    Якщо вчасно виявити патологію, гарний

    Синдром подразненої товстої кишки
    Ожиріння, старість, наслідки кишкових інфекцій
    Тварини, постійно піддаються стресу. Може бути ця діарея у годує собаки
    Фекалії з кров’ю і слизом, сильні потуги при дефекації
    Історія хвороби, огляд, біопсія кишечника, аналізи калу
    Дієта з харчовими волокнами, спокій, призначення седативних і антибактеріальних засобів (фуразолідон)
    Обережний

    Проковтування сміття
    Нерозбірливість в їжі
    Погано вивчені тварини, підбирають сміття під час прогулянок
    Діарея, блювота
    Історія хвороби, огляд, УЗД або рентгенограма
    Голодування, призначення проносних, у складних випадках – хірургія
    Від обережного до хорошого

    Системні захворювання
    Хвороба нирок, захворювання печінки, цукровий діабет
    Старі тварини
    Депресія, часто блювота і зневоднення, поліурія або олигоурия, полідипсія
    Історія хвороби, огляд. Біопсія кишечника, аналізи крові, сечі і калу
    В залежності від виявленої хвороби
    Залежить від патології

    Гіпертиреоз
    Запальні патології нирок
    Хвороба характерна для старих тварин
    Збільшений апетит і втрата ваги, фекалії сіруваті, в них багато жиру
    Аналіз крові на гормон T4
    Препарати від діареї для собак не призначаються, використовується метимазол. Хірургічне втручання і т. д.
    Хороший при належному лікуванні

    При яких ще патології спостерігається виникнення діареї?

    Втім, ми не розглянули навіть десятої частки тих факторів і патологій, унаслідок яких у собаки може розвиватися діарея. Взагалі, дуже часто пронос у наших улюбленців може відкриватися з-за неякісного, простроченого корму. Багато власників тварин, купуючи сухе харчування для своїх вихованців, не звертають особливої уваги на термін його придатності, а даремно. Крім того, такий же результат можливий при перегодовування (особливо у дрібних собак).

    Навіть різка зміна гормонального фону під час тічки може стати «спусковим гачком» для неприємностей з кишечником. Однією з найбільш небезпечних причин проносу є отруєння. Точніше, отруєння. Якщо ваш пес під час прогулянок не упускає випадку підхопити будь «ласий» шматочок з найближчого смітника, то він знаходиться в зоні ризику. Деякі тварини починають зображати «фекальний фонтан» після щеплення. Зовсім необов’язково, що винні якісь побічні ефекти поствакцинального періоду: цілком можливо, що винен сильний стрес.

    Принципи лікування

    Отже, як лікувати понос? Все залежить від першопричини. Але загальні принципи залишаються незмінними. По-перше, вкрай важливо швидко та якісно зняти інтоксикацію. Для цього можна застосовувати як банальний активоване вугілля та «Смекту», так і більш радикальне лікування, у вигляді внутрішньовенних вливань різних буферних розчинів глюкози, яка підтримує роботу печінки. Чим лікувати конкретні хвороби, буде вирішувати ваш ветеринар.

    Тварині потрібно забезпечити безперешкодний доступ до чистої води в будь-якій необхідній кількості. Рідина в мисці слід частіше замінювати. Крім того, важлива дієта. До речі, як годувати собаку при діареї? Легкими кормами, бульйонами на основі курятини, можливе призначення спеціальних лікувальних кормів з харчовими волокнами.

    Важливо розуміти, що проста діарея у цуценяти і, тим більше, у дорослого собаки – не привід впадати в паніку. Справа в тому, що сам по собі пронос – це не захворювання, а лише ознака якогось розлади ШКТ. У багатьох випадках клінічні прояви можуть проходити самостійно, але іноді потрібне термінове втручання ветеринара, так як справа, можливо, приймає кепський оборот!

    Гостра діарея у собак

    Дієта грає ключову роль в лікуванні всіх аспектів діареї (Zimmer, 1986). Невідповідна дієта, наприклад, може бути основною причиною і збільшувати тривалість діареї, навіть якщо основна причина з дієтою не пов’язана. Навпаки, обережне використання дієти може прискорювати відновлення, і в деяких випадках дієта може бути істотним і незамінним компонентом терапії (Simpson, 1988).

    1. Діарея, її прояв і основні причини.

    У шлунково-кишковий тракт щодня надходить велика кількість води, в якості їжі і ендогенного секрету. Приблизно 95% цієї води всмоктується в товстій кишці, таким чином, навіть відносно невелике порушення всмоктування (або збільшення секреції) може закінчитися збільшенням вмісту рідини в просвіті кишки і діареєю. Порівняно невеликі відмінності у змісті води від 70% (в нормальних фекаліях) до 80% (дуже рідких фекаліях) можуть закінчитися дуже помітною зміною в складі фекалій.

    Діарея відбувається як результат одного або більшої кількості механізмів.

    Осмотична діарея — порушення перетравлення або поглинання поживних речовин. Не перетравлені поживні речовини створюють осмотичний тиск в просвіті кишки, що призводить до затримання води і діареї. Осмотична діарея найбільш часто відзначається при харчової перевантаження, але вона також може бути пов’язана з будь-яким станом, при якому є дефіцит ферментів або зниження кількості ентероцитів, включаючи екзокринну панкреатичну недостатність (EPI), легкі захворювання кишечника та вірусні хвороби, що викликають атрофію ворсинок кишкового епітелію і дефіцит ферментів типу лактази.

    Секреторна діарея — збільшена секреція рідини в кишечник клітинами в криптах Леберкюна, яка може бути викликана бактеріальними токсинами, продуктами руйнування бактеріальної флорою жовчних кислот і харчового жиру (ненасичені жовчні кислоти і гідроксильні жирні кислоти, відповідно).

    Прискорена евакуація кишечника через пошкодження слизової, яке може бути наслідком серйозного запалення або різних патологічних станів (хвороби серця, застою лімфи), які збільшують гідростатичний тиск в кишечнику. Якщо збільшується розмір пор — рідина і білкова плазма дифундує в просвіт кишечника, викликаючи втрату білка ентеропатією і діарею.

    Порушення рухливості кишечника. Всупереч переконанню, в більшості випадків причиною діареї стає не посилення перистальтики, а порушення сегментації, через якого порушується перемішування хімусу і поглинання поживних речовин. Порушення сегментації призводить до застою вмісту кишечника, швидкому розмноженню бактерій і руйнування поживних речовин. Збільшений об’єм фекалій стимулює вторинні перистальтичні скорочення, які можуть створювати враження гіперрухливості.

    2. Етіологія гострої діареї. Етіологія гострої діареї у собак різноманітна. Неясно, які фактори є найбільш важливими, але є дані, що ентеропатогенні бактерії відповідальні менш ніж за 5% випадків гострої діареї у собак (Romatowski, 1985).

    Підбирання харчових відходів і раптова зміна годування, є, ймовірно, головною причиною гострої діареї у собак, але ці випадки зазвичай саме виліковуються і не закінчуються істотним зневодненням. У собак, як і у людей, вірусна інфекція може бути важливою причиною випадків гострої діареї, які досить серйозні, щоб вимагати лікування зневоднення. У більшості випадків гострої діареї, остаточний діагноз не встановлюється, тому що симптоматичне лікування досить ефективно.

    3. Основи терапії гострої діареї. Гостра діарея зазвичай лікується короткочасним (24 години) голодуванням і регідраціонной терапією, супроводжуваної легкої дієтою для відновлення рідинного і електролітичного балансу.

    Є різні думки щодо того, необхідний чи ні повний дієтичний відпочинок для пацієнтів, у яких немає блювоти. Дослідження у людських немовлят показують, що годування під час діареї прискорює процес загоєння, підтримує цілісність слизової оболонки, забезпечуючи енергію для активного транспорту електролітів і, мінімізує недоїдання. Амінокислота глютамін — головне джерело енергії для ентероцитів і вона особливо важлива для підтримки здоров’я кишечника.

    Однак, хоча діарея не тривала, годування в цей час збільшує обсяг стільця, особливо у випадках осмотичної діареї, а для багатьох власників собак погіршення діареї неприйнятно, тому короткий, дієтичний відпочинок зазвичай показаний.

    3.1. Оральна регідратаційна терапія. Оральна регидратационная терапія необхідна у випадках гострої діареї, якщо є надмірна втрата рідин, так як це може викликати зневоднення і електролітної виснаження з подальшим ацидозом (Zenger і Уіллардом, 1989). Рідини і електроліти можна вводити орально при помірній тяжкості хвороби або парентеральний в більш серйозних випадках.

    2. Етіологія гострої діареї. Етіологія гострої діареї у собак різноманітна. Неясно, які фактори є найбільш важливими, але є дані, що ентеропатогенні бактерії відповідальні менш ніж за 5% випадків гострої діареї у собак (Romatowski, 1985).

    Рекомендуем прочесть:  Британские Голубые Кошки Основные Сведения О Ней
Ссылка на основную публикацию