Лікування Серозного Маститу У Кішок

Корисно: Як вигодувати новонародженого кошеняти

Перші симптоми захворювання складно помітити, тому треба бути уважним і дбайливим господарем – постійно спостерігати за поведінкою своєї улюблениці.

Як визначити, якою формою маститу хворіє кішка

• одна або декілька часток молочної залози припухлі;
• молочні частки гарячі на дотик;
• залоза щільна;
• кішка не відчуває занепокоєння, у неї слабкий больовий синдром, тварина дозволяє себе оглянути, не нявкає;
• гіпертермія тіла може бути відсутнім;
• виділення із сосків спочатку жовтуваті прозорі, потім нагадують розбавлене молоко з хлопьеобразными домішками.

• змінюється структура залозистої тканини;
• молоко перетворюється в пластівці, які закупорюють протоки в сосках;
• молоко застоюється і згортається, з-за цього з’являються вузлики навколо сосків, їх можна відчути при пальпації;
• гіпертермії тіла може не бути;
• після годування або зціджування вузлики розсмоктуються;
• кішка не турбується і не відчуває больовий синдром.

• видиме зниження обсягів виробленого молока;
• виділення із сосків каламутні і гнійні, мають неприємний запах;
• уражені частки молочної залози сильно припухлі і почервонілі;
• у кішки лихоманка;
• тварина угнетено;
• із-за вираженого больового синдрому кішка відмовляється годувати кошенят, голосно нявкає і не дає себе оглядати;
• при хронічному перебігу (більше 21 дня) заліза повністю заповнюється сполучною тканиною, кішка втрачає здатність до лактації.

• частки молочної залози на вигляд збільшені, щільні на дотик, болючі;
• при пальпації можна почути хрускіт;
• лімфовузли, розташовані в безпосередній близькості з хворими частками збільшені;
• у кішки лихоманка.

• шкіра, заліза і протоки покриваються крововиливами;
• заліза набрякла і болюча;
• у кішки пригнічений стан, її лихоманить;
• місцева гіпертермія (молочні частки гарячі).

• зміна кольору молочних залоз на коричневий або синій;
• на хворих ділянках з’являються виразки, кровотечі;
• кішка перебуває в непритомному стані;
• у тварини сильне підвищення температури тіла.

Безсимптомний мастит

Іноді захворювання протікає без видимих симптомів. Про те, що у кішки починається мастит можна зрозуміти за такими ознаками:

• кошенята недоїдають, мало додають у вазі;
• кішка турбується під час годування, а в перервах зализує молочні залози;
• кошенята турбуються, у них може бути розлад шлунка через зміни якості молока.

Лікування маститу у кішок

У чому небезпека маститу

Мастит швидко прогресуюча патологія, тому при підвищенні температури і появі виділень потрібно негайно показати кішку ветеринара.

По-перше, захворювання може швидко привести до летального результату, особливо при несвоєчасному та неправильному лікуванні.

По-друге, якщо продовжувати годувати кошенят токсичним молоком – загине потомство.

По-третє, при несвоєчасно тиск або неправильному лікуванні молочна залоза може переродиться в доброякісні або злоякісні новоутворення.

Як допомогти кішці в домашніх умовах самостійно

Як тільки помітите ознаки маститу – кошенят потрібно ізолювати від матері, а кішку – до ветеринарного лікаря. Лікар діагностує тип маститу і призначить лікування.

Ці заходи можна виконувати вдома самостійно при серозної і катаральній формах патології, щоб полегшити стан кішки:

Як зробити трав’яний відвар для примочок

Щоб приготувати відвар з трав змішують у рівній пропорції квітки ромашки, подрібнену кору дуба і листя шавлії. Беруть 1 ст. ложку отриманої суміші і заливають її 200 мл гарячої кип’яченої води. Наполягають отриману суміш в термосі протягом півгодини. Потім суміш проціджують і охолоджують до температури 37-38°C.

В отриманому відварі змочують марлеві серветки і прикладають до хворих ділянок залози. Поверх марлі кладуть тонкий целофан і обережно бинтують. Процедуру можна повторювати до 3-5 разів на добу.

Як зцідити молоко у кішки самостійно

Щоб самостійно зцідити молоко у кішки, не треба згадувати, як це робиться у корів. Такий спосіб зціджування абсолютно неприпустимим і може призвести до травм.

Для зціджування молока з хворих часток залози потрібно зробити котячий молоковідсмоктувач. Для цього потрібно придбати одноразовий шприц з гумовим поршнем (5 мл). Верхню частину шприца (там, де носик для голки) зрізається. Край зрізу акуратно обпалюється над джерелом відкритого вогню (свічка, свічка).

По мірі оплавлення, край потрібно згладжувати руками, щоб вийшла рівна і гладка окружність. Після цього поршень повертається на місце. Імпровізований молоковідсмоктувач щільно притискають до шкіри навколо хворого соска кішки і створюють вакуум, обережно витягаючи поршень. Якщо протоки у кішки не закупорені, молоко поступово зціджуватися.

При всіх формах маститу, крім серозної і катаральній, самолікування неприпустимо.

Професійна допомога

Схема лікування серозного та катарального маститу:

Схема лікування інших форм маститу:

Препарати від маститу кішок

Ветеринари використовують для лікування маститу наступні препарати:

• Кальцію глюконат. Ін’єкційний препарат з діючою речовиною мікроелементами-кальцієм. Використовується в комплексній терапії запальних процесів. Ціна: 105 руб./30 грн.
• Гамавіт. Лікарський препарат комбінованого дії з імуномодулюючими властивостями. Ціна: 650 руб./450 грн.
• Катозал. Препарат комплексної дії для стимуляції обмінних процесів в організмі тварини. Підвищує стійкість організму до несприятливих факторів. Ціна: 670 руб./240 грн.
• Мастометрин. Гомеопатичний препарат для гострих і хронічних патологій репродуктивної системи кішок. Знімає запалення і запобігає поширенню інфекції. Ціна: 850 руб./445 грн.
• Травматин. Гомеопатичний препарат з комплексною дією. Лікує запалення і сприяє відновленню пошкоджених тканин. Ціна: 330 руб./152 грн.
• Новокаїн. Лікарський препарат для анестезії. Знімає больовий синдром. Ціна: 45 руб./25 грн.
• Цефазолін. Антибіотик з широким бактерицидну та антимікробну дію. Ціна: 120 руб./20 грн.

Профілактика маститу

Як і всі захворювання, мастит легше запобігти, ніж його вилікувати. Дотримання цих простих правил вбереже вашу кішку від такої болючої і небезпечної патології:

• Не допускайте різких припливів молока. Слідкуйте за режимом харчування кішки.
• Слідкуйте за гігієною. Утримуйте в чистоті місце проживання кішки і її потомства. Регулярно міняйте і періть підстилку.
• Не допускайте переохолодження тварини. Слідкуйте за тим, щоб не було протягів.
• Регулярно оглядайте годує кішку. Звертайте увагу на стан сосків, припухлості, тріщини, сторонні виділення із сосків.
• Здійснюйте гігієнічний догляд за сосками під час вагітності і після пологів.
• Своєчасно обробляйте дрібні подряпини, ранки і тріщини сосків слабо рожевим розчином марганцю.
• Виключіть контакт матері-кішки з хворими тваринами.
• Дотримуйтесь строки вакцинації, протипаразитарної обробки та антигельмінтних заходів.

Дана стаття надана виключно для ознайомлення як лікувати мастит у кішки і не може замінити повноцінного консультації ветеринарного лікаря.

Відео:

Виникає при відсутності лікування інших форм маститу. Найчастіше хворіють кішки, які знаходяться в поганих санітарних умовах. Характеризується некрозом (відмиранням) уражених тканин молочної залози. У кішки різко піднімається температура (вище 41°C) або різко падає. Тварина знерухомлені. Можливий летальний результат.

Правильне лікування маститу у кішок в залежності від його виду

• 1 Причини появи маститу
  • 1.1 У родили кішки
  • 1.2 Після стерилізації
  • 1.3 Після відібрання кошенят
• 2 Симптоми маститу у кішок
• 3 Види та стадії маститу у кішок
  • 3.1 Початковий
  • 3.2 Застійний
  • 3.3 Гнійний
• 4 Діагностика маститу у кішки
• 5 Лікування маститу у кішок
  • 5.1 В домашніх умовах
  • 5.2 Що запропонує ветеринар
• 6 Профілактика маститу у тварин
• 7 Корисне відео

Запальний процес у молочних залоз у домашніх тварин займає одне з лідируючих місць серед хвороб репродуктивної системи. Мастит спостерігається не тільки у годуючих матерів і після відлучення кошенят, але і в стерилізованих змертвіли, і родили кішок. Хвороба супроводжується місцевим зміною в органі, так і реакцією з боку організму. Лікування передбачає консервативні та оперативні методи в залежності від форми захворювання і загального стану тварини.

Причини появи маститу

Розвиток запального процесу в молочних залозах домашніх кішок відбувається під впливом кількох груп чинників. Насамперед у патогенезі хвороби важливу роль відіграють патогенні мікроорганізми (бактерії, коки, вірус, грибки). Важливе значення відводиться і порушень гормональної системи організму. Нерідко чинником, що призводить до недугу, є травми сосків, забої живота.

Фахівці також відзначають, що слабка імунна система кішки, хвороби статевої сфери сприяють розвитку маститу. До провокуючих факторів належать також переохолодження, післяпологові ускладнення.

У родили кішки

Основною причиною недуги у родили жінок є порушення гормонального балансу в організмі.

Збій в ендокринній системі може відбутися як внаслідок супутніх захворювань внутрішніх органів (гіпофіза, яєчників, щитовидної залози), так і при зловживанні протизаплідними препаратами.

Ветеринарні фахівці небезпідставно вважають, що основним чинником, що сприяє розвитку маститу у родили кішки, є застосування гормональних препаратів, наприклад Секс-контроль, Секс-бар’єр, Стоп-секс та інших. Ці кошти, пригнічуючи статеві інстинкти у тварин, змінюють фізіологічно нормальний гормональний фон в організмі.

Молочна залоза піддається різким коливанням концентрації статевих гормонів, що призводить до функціональних змін у залозистої тканини. Ці процеси послаблюють захисні функції, сприяють інфікуванню органу патогенними мікроорганізмами.

Досвідчені заводчики відзначають, що причиною запалення молочних залоз у родили особин нерідко є так звані «порожні» тічки. Якщо власник регулярно не допускає кішку в статевій охоті до самця, у деяких тварин може розвинутися гормональне порушення, що приводить, в тому числі, і до маститу.

Причиною недуги у родили самок нерідко є несправжня вагітність. Збій в психіці тварини призводить до вироблення гіпофізом гормонів, характерних для вагітної кішки. Навіть незначні концентрації пролактину і окситоцину здатні викликати утворення молока в організмі родили самки. Ветеринари відзначають генетичну схильність деяких тварин до помилкової вагітності.

Після стерилізації

Не всі власники знають, що мастит може спостерігатися і в стерилізованих особин. Насамперед патологія може розвинутися внаслідок ускладнень після проведеної операції. Відбувається інфікування шва з подальшим залученням в запальний процес молочних залоз.

Нерідко причиною розвитку недуги у стерилізованому кішки може бути спосіб проведення операції. Якщо у тварини видалена тільки матка і з якої-небудь причини залишені яєчники, то немає нічого дивного в тому, що у стерилізованому вихованки виявлять мастит.

Яєчники в змозі продукувати статеві гормони, впливати на зміну гормонального статусу прооперованого тварини.

Після відібрання кошенят

Запалення молочних залоз у кішки-мами при вигодовуванні і відбирання кошенят частіше відбувається внаслідок розвитку лактостазу. Це явище спостерігається при неповному спорожненні молочних залоз. Відбувається застій материнського секрету в органі з тієї чи іншої причини (наявність молочних каменів, запалення протоків тощо).

Молоко є сприятливим середовищем для розвитку патогенних мікроорганізмів. Тривале перебування молока в протоках залоз призводить до розвитку запального процесу.

Таке явище спостерігається, якщо кішка вигодовує одного-двох кошенят, або народилися малюки ослаблені і не здатні повноцінно харчуватися материнським молоком. Лактостаз нерідко спостерігається і при безграмотному і ранньому відлученні кошенят від кішки-мами.

Симптоми маститу у кішок

Власнику пухнастою вихованки слід знати, якими клінічними ознаками характеризується недугу. Обізнаність у цьому питанні дозволить вчасно помітити патологію і надати тварині професійну допомогу. Мастит у кішок супроводжується наступною симптоматикою:

• Збільшення хворого органу в розмірах. Помітити цей ознака у вагітної і годуючої самки можна тільки при регулярному огляді тварини. Приховувати збільшення залоз може густа шерсть.
• Навколо сосків шкіра стає хворобливою, щільною, почервонілий. Самі соски нерідко розтріскані.
• При обмацуванні живота кішка турбується через хворобливості, стає агресивною.
• Запальний процес супроводжується місцевим підвищенням температури – молочні залози гарячі на дотик.
• Кішка постійно вилизує область живота.
• При натисканні з соска виділяється вміст, відмінне від материнського молока. Характер ексудату залежить від виду недуги. При фібринозно патології вміст буде нагадувати сир. У разі геморагічної форми в ексудаті спостерігаються домішки крові. При розвитку гнійного маститу вміст при натисканні на сосок набуває темний колір зеленуватого кольору з різким неприємним запахом.

• Реакція з боку організму на запальний процес полягає в слабкому апетиті, відмову від їжі. У запущених випадках хвороба супроводжується підвищенням температури тіла, лихоманкою.
• Якщо на момент розвитку патології у кішки є кошенята, то їх поведінка також може вказати власнику на недугу у кішки-мами. Дитинчата недоїдають, ведуть себе неспокійно, не сплять. Нерідко у них розвиваються шлунково-кишкові розлади у вигляді проносу. Крім того, кішка відсторонюється від кошенят, не підпускає їх до живота.

Симптоматика в значній мірі залежить від виду та стадії захворювання. Ці ж параметри є визначальними в стратегії лікувальних заходів.

Види і стадії маститу у кішок

У ветеринарній медицині за характером перебігу прийнято розрізняти дві основні форми недуги: серозну і катаральну. При серозному запаленні відбувається випіт патологічного ексудату в область підшкірної клітковини. Процес супроводжується запальним набряком органу. Причиною серозного маститу є переохолодження, механічні травми.

При катаральній формі хвороби відбувається запальне ураження епітеліальної тканини молочної залози. У кішок спостерігається катар молочної цистерни та молочних каналів. Причиною даної форми недуги найчастіше є лактостаз при відлученні кошенят.

За характером ексудату ветеринарні лікарі розрізняють фібринозний, геморагічний і гнійний мастит.

Початковий

На самому початку розвитку запалення клінічні ознаки можуть практично відсутні або бути малопомітними. Якщо кішка годує, власнику слід особливо уважно стежити за поведінкою вихованки.

Часте вилизування області живота, мляве і пригнічений стан тварини – ознаки початку захворювання. При обмацуванні молочних залоз спостерігається їх напруженість, припухлість. При натисканні на соски виділяється вміст нагадує молоко.

Даний вид патології ветеринарні лікарі вважають галактостазом. Це застій материнського секрету молочних каналах. Причиною є відбирання кошенят від матері-кішки, гормональні порушення, супутні гінекологічні захворювання, ускладнення після пологів. Нерідко застійна форма недуги розвивається внаслідок утворення в молочних протоках мінеральних відкладень. Просвіт каналів звужується, вони маскуються.

Секрет залози застоюється, відбувається розвиток запалення.

Найнебезпечнішою формою недуги є гнійне запалення. Ця форма характеризується швидким розвитком гноєродной мікрофлори в тканинах і порожнинах молочної залози. Процес супроводжується важкою інтоксикацією всього організму. У тварини спостерігається підвищення температури тіла, лихоманка.

Небезпека цього виду недуги полягає в великому ризику розвитку септичного процесу. У запущених випадках прогноз несприятливий, аж до летального результату.

Діагностика маститу у кішки

Самостійно ставити діагноз і призначати лікування пухнастою улюблениці ні в якому разі не можна.

Власнику необхідно уважно стежити за здоров’ям домашньої улюблениці, особливо, якщо кішка нещодавно народила або годує малят. Це дозволить своєчасно помітити перші ознаки розвитку запалення.

Виявивши у кішки симптоми, схожі з явищами при маститі, власнику слід негайно відвідати клініку.

Ветеринарний фахівець після детального збору анамнезу і клінічного огляду може призначити загальний аналіз крові, а також відправити на бактеріологічне дослідження вмісту з соска. Лабораторний аналіз покаже природу патогенних мікроорганізмів, які спричиняють інфікування, і дозволить провести тест на чутливість мікрофлори до антибіотиків.

Лікування маститу у кішок

Лікувальні заходи залежать від форми і стадії розвитку патологічного процесу. Призначити грамотне лікування може тільки професійний лікар на підставі загального стану пухнастого пацієнта.

В домашніх умовах

До звернення за кваліфікованою допомогою власник повинен надати хворий кішці спокій. Кошенят слід ізолювати від годуючої матері і організувати їх штучне вигодовування. Застосовувати гарячі або холодні компреси без призначення ветеринарного спеціаліста не рекомендується. Можна перебинтувати молочні залози. Для зменшення вироблення ексудату необхідно обмежити доступ кішки до води.

Якщо ветеринарний лікар призначив ручний масаж, то власник може здійснювати його самостійно в домашніх умовах. Масаж поєднується, як правило, з зціджуванням вмісту соска.

Про те, як проводити масаж молочних залоз у кішки, дивіться у цьому відео:

Що запропонує ветеринар

Призначення ветеринарного лікаря будуть залежати від форми захворювання і загального стану кішки. При яскраво вираженому больовому синдромі в умовах клініки тварині буде проведена новокаїнова блокада молочних залоз з введенням антибіотика, наприклад, біциліну.

У тому випадку, якщо є явища абсцесу, проводять їх розтин з вычищением і видаленням гною. За свідченнями ставлять дренаж для виведення гнійного ексудату.

Ефективне лікування маститу потребує спільного застосування антибактеріальних засобів. Для цих цілей використовують антибіотики пеніцилінового ряду – эфициллин, эфициллин, оксацилін. Хорошим протимікробною дією володіють цефалоспорини: цефалексин, цефалоридин.

Антибіотики для лікування маститу

При виявленні у вмісті соска грибкової інфекції застосовують протигрибкові препарати: леворин, амфотерицин В, гризеовульфин,

Для зміцнення захисних сил організму і підвищення опірності до інфекції хворий кішці призначаються імуномодулюючі засоби та вітамінні препарати.

Профілактика маститу у тварин

Ветеринарні лікарі рекомендують власникам пухнастих створінь наступні заходи профілактики недуги:

• Стерилізація методом гистеровариоэктомии тварин, не представляють породної цінності.
• Профілактика гормональних збоїв у кішки. Ветеринарні фахівці не рекомендують застосовувати гормональні протизаплідні препарати без гострої необхідності.
• Містити годує кішку в належних санітарних умовах (чиста і суха підстилка, тепле приміщення).
• Гігієна сосків на період годування кошенят. Обробка ран і тріщин антисептиками.
• Профілактика травм сосків. Кошенятам слід обстригти кігтики на час грудного вигодовування.
• Недопущення переохолодження тварини.
• Профілактика стресів у кішки.
• Лікування супутніх захворювань, профілактика післяпологових ускладнень.
• Повноцінне годування, сприяє сильному імунітету.

Превентивні заходи дозволять власникові не допустити таке неприємне захворювання, як мастит.

Запалення молочних залоз найчастіше спостерігається у продуктивних тварин. Особливо великий ризик розвитку недуги у годуючих кішок. Терапевтичні заходи можуть включати як консервативне лікування з допомогою антибактеріальних засобів, так і оперативні методи лікування. Вибір лікувальної стратегії залежить від форми захворювання і стану хворої кішки.

Корисне відео

Про причини, симптоми, діагностиці та лікуванні маститу у кішок дивіться у цьому відео:

Пухлина молочної залози у кішки: доброякісна…

Доброякісна чи злоякісна пухлина – загроза для організму кішки. Як виявити пухлину молочної залози у кішки? Які симптоми і лікування захворювання? Скільки проживе тварина, якщо зробити видалення пухлини? Читати далі

Що робити, якщо у кішки немає молока

Подбати про те, що робити, якщо у кішки немає молока, заводчику слід ще до народження кошенят. Також вкрай важливо зауважити, що малюки залишаються голодними. Читати далі

Чим обробити рану коту (відкриту, гнійну) після…

Дуже часто власник помічає рани після того, як кіт побився з родичами або собакою. Чим обробити рану коту? Для початку слід визначити її вид – гнійна, відкрита, рвана. Потім в домашніх умовах продезінфікувати і докласти мазь. Читати далі

Лікування отиту у кішок: симптоми гнійного та грибкового…

Правильне лікування отиту у кішок може підібрати тільки лікар, оскільки він відрізнить гнійне і грибкове запалення внутрішнього вуха. Хазяїнові треба знати симптоми запалення середнього вуха, а також своєчасно давати краплі і антибіотики. Читати далі

Кішка кинула кошенят: що робити з малюками?

Якщо кішка кинула кошенят, що робити господарю? Які правила догляду, годівлі і утримання необхідно дотримуватися? Як доглядати за сиротами? Читати далі

Ендометрит у кошик: симптоми, лікування, дії після…

Захворювання ендометрит у кішки може розвинутися з різних причин, у тому числі після пологів у нестерильних умовах. Він може бути гнійний. Своєчасне лікування допоможе врятувати тварину, а знання симптомом – вчасно розпізнати хворобу. Читати далі

Запалення молочних залоз найчастіше спостерігається у продуктивних тварин. Особливо великий ризик розвитку недуги у годуючих кішок. Терапевтичні заходи можуть включати як консервативне лікування з допомогою антибактеріальних засобів, так і оперативні методи лікування. Вибір лікувальної стратегії залежить від форми захворювання і стану хворої кішки.

Лікування маститу у кішки

Захворювання молочної залози, або, кажучи науковими термінами, мастит, досить часте захворювання, яке може зустрічатися у кішок різних порід. Характеризується дана хвороба запальними процесами в пакетах молочної залози тварини, при цьому дивуватися можуть як один-два, так і всі пакети. Залежно від того, як протікає захворювання, розрізняють кілька видів маститу. Найпростіша і легко піддається лікуванню форма маститу виникає на першій стадії хвороби — катаральна і серозна. У міру розвитку процесу, і відсутність належного догляду та лікування, мастит може переходити в гнійну і абссцедірующую (утворення абсцесів, флегмон) форми. У цьому випадку лікування маститу у кішки буде важким і може затягнутися на тривалий термін.

Причин для виникнення даного захворювання безліч. В особливій групі ризику знаходяться ослаблені, виснажені тварини, зі зниженою неспецифічною резистентністю організмам, іншими словами кішки зі слабким імунітетом. Отже, основними причинами є:

• травми, удари пакетів молочної залози;
• переохолодження тварини;
• інфікування бактеріальною або грибковою мікрофлорою через тріщини в сосках;
• наявність перенесених акушерсько-гінекологічних захворювань в анамнезі (історії) протікання вагітності, пологів та післяпологового періоду (ендометрит, атонія матки і т.д.);
• застій молока в молочній залозі (рясна лактація, ранній відбирання кошенят);
• спадкова схильність.

Симптоми маститу

Основними ознаками маститу у кішок є збільшення молочних пакетів. Вони стають болючими, гарячими на дотик, а шкіра в місці запалення стає гиперемированной (почервонілої).
При натисканні на сосок, або зціджування, залежно від характеру запалення може виділятися:

• водяниста рідина з пластівцями казеїну, що зовні нагадують сирнисті білі освіти;
• рідина візуально, що нагадує кисле молоко або кефір;
• гнійна рідина з домішками крові, фібрину, що має неприємний запах.

Крім того, погіршується загальний стан кішки. Вона може бути пригнічена або, навпаки, вести себе неспокійно, не підпускає до себе кошенят і постійно лиже хворе місце. Також підвищується температура тіла на 1-2 С (нормальна температура у кішок — 38,0-39,0 С).

Діагностика

На початку захворювання, як таких візуальних ознак може й не бути. Необхідно здійснювати постійний контроль стану тварини в післяпологовий період, в період після відлучення кошенят, коли їх переводять на звичайне вигодовування. Якщо було помічено якесь незвичайне поведінка тварини (кішка багато лежить, відмовляється від корму, пригнічена), то в першу чергу треба виміряти температуру, потім провести ретельний огляд молочних залоз.

При виявленні хоча б однієї з ознак маститу (див. Вище), необхідно терміново звернутися до ветеринарного лікаря. На прийомі обов’язково детально розповісти анамнез хвороби: дату пологів, як протікали вагітність і пологи, чи були раніше проблеми з молочними залозами, дату відбирання кошенят, коли почалися перші ознаки захворювання, які були ці ознаки, температуру і т.д. На підставі всіх цих даних і після огляду тварини ветеринарний лікар зробить, відповідний висновок і призначити лікування. Найчастіше для постановки діагнозу, ніяких додаткових коштів, крім збору анамнезу та огляду, немає вимагається. Якщо причиною виникнення маститу стало інфікування бактеріальною мікрофлорою, то молоко можна здати на аналіз в бактеріологічний відділ у ветеринарну лабораторію для визначення патогенних бактерій і постановки реакції на чутливість до антибіотиків. Також це необхідно зробити, для того, щоб знати, грибки або бактерії, стали причиною хвороби. Так як при грибковому маститі, лікування антибіотиками тільки посилює тяжкість захворювання.

Профілактика

Попередження виникнення захворювання маститом зводиться до здійснення належних умов утримання тварини, повноцінної годівлі, забезпечення його достатньою кількістю вітамінів і мінералів. Своєчасне виявлення травм і тріщин в області молочних пакетів. Не можна допускати переохолодження тварини, забруднення молочної залози, а також здійснювати правильне і своєчасне лікування післяпологових ускладнень.

Самостійне лікування маститу у кішки полягає в полегшенні симптомів на першій стадії хвороби, тобто до моменту звернення до фахівця. Кішці забезпечують спокій, якщо це можливо, кошенят краще на час ізолювати від матері. Обмежують тварина у воді, в першу добу можна зовсім не давати. Молочну залозу перебинтовували. Застосовують компреси, спочатку холодні, а потім гарячі (відвар кори дуба, настій листя шавлії, спиртової), теплі укутування.
Швидше за все ветеринар проведе новокаїнову блокаду хворих молочних пакетів (5-20 мл 0,5% розчину новокаїну розчиняють в 10 тис. ОД бициллина, який вводиться в пухку клітковину біля основи ураженого пакета. Через дві доби процедуру повторюють). У важких випадках призначають курс антибіотиків. Якщо є абсцеси, їх розкриють і оброблять антисептичними препаратами.

Основними ознаками маститу у кішок є збільшення молочних пакетів. Вони стають болючими, гарячими на дотик, а шкіра в місці запалення стає гиперемированной (почервонілої).
При натисканні на сосок, або зціджування, залежно від характеру запалення може виділятися:

Терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі

Етіологія і патогенез маститу у кішок. Діагностика і особливості перебігу хвороби. Етіотропні, патогенетичні, фізичні та комплексні методи терапії. Матеріали і методи досліджень. Схема лікування кішок, хворих на серозний мастит, у клініці дрібних тварин.

Однієї із самих серйозних проблем у тваринництві була й залишається боротьба з маститом. Маститом називається запалення молочної залози, в даний час виникає часто у ветеринарних клініках, спричинене шкідливим впливом механічних, термічних, хімічних і біологічних факторів. Мастит у кішок може бути дуже хворобливим станом.

Мастит часто розвивається у латентно інфікованих кішок, з надлишком утворення молозива, яке застоюючись у молочних залозах, зазнає бактеріального розкладання. Одержання здоровішого й високоякісного по породних характеристиках приплоду неможливо без вигодовування кошенят у перші дні життя повноцінним молоком. У кішок, що годують, молоко внаслідок різних причин застоюється в молочній залозі, подразнює тканини, що сприяє виникненню маститу. У них підвищується внутрішньо-тканинний тиск, порушується циркуляція крові, лімфи й харчування тканин молочної залози, підсилюється проникність кровоносних судин, відбувається випою білків-глобулінів і фібриногену, а також формених елементів крові, і, як наслідок, виникає запальна інфільтрація, що визначає форму маститу.

Мастит може бути викликаний або просто бактеріальною інфекцією після механічного пошкодження молочної залози (іноді, наприклад, трапляється, що кошенята під час ссання пошкоджують соски своїми кігтями), а також бути наслідком ендометриту. Іноді мастит спостерігають при несправжній вагітності або ранньому відлученні кошенят. Мастит рідко буває проявом раку. Із всього комплексу причин, що викликає мастит, найбільшої уваги заслуговує мікробний фактор. У цей час відомо більше 100 видів збудників, виділених із секрету молочної залози тварин і людини, хворих маститом.

Питання патології молочної залози приділяється велика увага вчених, практикуючих лікарів, виробників ветеринарних препаратів.

Це стосується і Сумської області. В зв’язку з цим, метою нашої роботи є терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі в умовах клініки дрібних тварин «Хелс» м. Суми.

Для вирішення мети, нами були поставлені наступні завдання:

1) динаміка незаразної та інфекційної патології у кішок в умовах клініки дрібних тварин «Хелс» за три роки;

2) динаміка незаразної патології кішок за аналізуючий період у розрізі пір року та породи;

3) причини і показники акушерської і гінекологічної патології кішок різних порід;

4) показники і причини патології молочної залози у кішок різних порід;

5) терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі;

6) розрахунок економічної ефективності методів терапії кішок при маститі.

1. Огляд літератури

Етіологія і патогенез маститу у кішок

Маститом називається запалення молочної залози, яке в даний час зустрічається часто у ветеринарних клініках, виникає у відповідь на дію пошкоджуючих факторів і характеризується патологічними змінами в її тканинах і секреті, спричинене шкідливим впливом механічних, термічних, хімічних і біологічних факторів [5-8].

Мастит (mastitis) чи (mammitis) часто розвивається у латентно інфікованих кішок, з надлишком утворення молозива, яке, застоюючись у молочних залозах, піддається бактеріальному розкладанню. Назва слова мастит походить від грецького mastos — грудна залоза, а маміт — від латинського mamma — молочна залоза. Мастит може бути викликаний і просто бактеріальною інфекцією після механічного пошкодження молочної залози (іноді, наприклад, трапляється, що кошенята під час ссання пошкоджують соски своїми кігтями), або накопичуватися в молочній залозі (коли мало кошенят, або вони смокчуть інші соски або кошенята занадто слабкі, щоб смоктати), а також бути наслідком ендометриту. Іноді мастит спостерігають при несправжній вагітності або ранньому відлученні кошенят. Мастит може виникати внаслідок тріщини сосків, недотримання зоогігієнічних правил, гормональне порушення, воротами для інфекцій можуть бути сосочковий канал, лімфатичний і гематогенні шляхи. Мастит рідко буває проявом раку [33-34, 5].

У м’ясоїдних молочна залоза має вигляд парних ізольованих горбів-пакетів, які знаходяться по обидва боки уздовж білої лінії живота і на вентральній поверхні грудної клітки, утворюючи множинне молочна залоза.

У кішки структура молочної залози складається по 4 пакети з кожного боку і відповідна кількість сосків, кожна з яких відкривається двома канальцями (черевна стінка). Молочна залоза складається з двох різних типів тканини: власне залозистої тканини, або паренхіми, і сполучної тканини, або строми [1-3].

Внутрішня структура — паренхіма складається з альвеол і вивідних проток. Альвеоли (аlvеоlus), діаметром від 0,1 до 0,8 мм, можуть бути кулеподібними, овальними або у вигляді коротеньких розгалужених трубочок. Альвеола вистелена одним шаром клітин секреторного епітелію, який, у залежності від його функціонального стану, буває то циліндричним, то кубічним, то плоским: при пустій порожнині альвеоли клітини високі, а коли порожнина заповнюється секретом, клітини стають низькими і розтягненими. Cаме альвеолярні клітини — лактоцити секретують молоко. Зовні клітини епітелію з’єднуються з тоненькою склоподібною облямівкою, котра переходить у сполучну тканину. Основи епітеліальних клітин оточені сіткою зіркоподібних міоепітеліальних клітин, яка обплітає альвеолу, як кошик, і при скороченні витискує молочний секрет з альвеоли. Поверхня міоепітеліальних клітин покрита сіткою капілярів, через які до альвеолярних клітин постачаються речовини, необхідні для секреції молока.

Крім альвеол міоепітелій обкутує і молочні протоки. Кожна альвеола має вихід у вигляді дрібної молочної протоки (ductus lасtіfега). Протока альвеол вистелена одношаровим епітелієм, подібним за будовою до залозистих клітин альвеол. У період лактації вони піддаються гіперплазії і секретують молоко.

Молочна залоза кішки має 8 залозистих часток на вентральній черевній стінці. Молочні протоки не утворюють цистерну, а, зливаючись, відкриваються на верхівці соска двома отворами.

Шкіра соска гладенька, м’яка, вільна від волосся, сальних і потових залоз, містить рецептори, подібні до рецепторів шкіри зовнішніх статевих органів. Під шкірою соска знаходяться сполучна тканина і волокна гладеньких м’язів, які мають спочатку радіальний хід, глибше змішаний, а у підслизовому шарі — поздовжній. Між м’язовими волокнами є сполучна тканина, багата еластичними волокнами [7-9].

Патогенні мікроби гематогенним шляхом проникають у молочну залозу і викликають запалення між часточкової й підшкірної сполучної тканин. Рідше мікроби проникають у молочну залозу з кишечнику або з лімфою при сильних пораненнях шкіри молочної залози. Збудниками серозного маститу у кішок є стрептококи, стафілококи, кишкова паличка тощо [3-4, 5-6].

Причини маститу умовно поділяють на:

1. Фізичні — дія холоду, тепла, протягів, підвищеної вологості. Серед фізичних чинників окремо виділяють механічні. Це удари, забої, рани, тріщини сосків, мікротравми.

2. Хімічні — дія кислот, лугів, газів, фіто естрогенів, токсинів.

3. Біологічні — мікроорганізми, частіше стрептококи (Str. Agalactiae,

Str.dysga lactiae, Str. uberis), стафілококи (Stafilococcus aureus — золотистий стафілокок, який виробляє альфа-гемолізин), кишкова паличка (Echerichia coli), грибки з роду Candida, Actinomyces puоgenes.

Вони передаються галактогенним шляхом, лімфогенним (через ранки з лімфою) або гематогенним (кров’ю з інших органів).

4. Власне дефекти у біосистемах — ендогенні причини (при знятті протекції зі слизових оболонок, алергії, нейродистрофічних процесах).

З’ясування причин виникнення маститу в кожному випадку є необхідною передумовою для застосування ефективних засобів боротьби з ними. Причини ці різноманітні, і тому захворювання вважається поліетіологічним [16].

Багато дослідників мають спільну думку, що виникнення й розвиток маститу у тварин обумовлює комплекс причин: порушення зоотехнічних норм утримання й годівлі, мікроклімат приміщень; переохолодження молочної залози, а також травматичні ушкодження її шкіри й сосків, інфікування мікроорганізмами, які, не виключно, можуть бути безпосередньою причиною розвитку запалення у вимені [17,18].

Деякі науковці стверджують, що в більшості випадків в етіології маститу мікробний фактор не є ведучим, і тим більш єдиним. На їх думку, основна кількість маститів інфекційного походження спочатку представляють собою неінфекційні процеси [19].

Чисельні дослідження доводять, що провідне місце належить стафілококам і стрептококам, які є постійним компонентом оточуючого середовища. Стафілококи вважаються складовою частиною аутофлори і мікробіоценозу вимені. Їх наявність на шкірі вимені та в молочній залозі не завжди призводить до захворювання, але в залежності від своєї вірулентності вони можуть самостійно викликати захворювання або, як вторинний фактор, ускладнювати неінфекційне запалення молочної залози, яке виникло за інших причин [22-24].

Мастит може виникати внаслідок інтоксикації й сенсибілізації організму під час розвитку запальних процесів у статевих органах, затриманні посліду, післяродовій сапремії, метритах (мастит і метрит можуть взаємно ускладнювати перебіг одне одного), захворюванні шлунково-кишкового тракту. Також не виключена спадкова схильність тварин до маститу [32,33].

Причинами виникнення синдрому вважають патологічні роди, атонію матки, уповільнення інволюційних процесів у ній, а також зниження її локальної резистентності до впливу мікрофлори. Не виключають також впливу гормональних розладів на ґрунті неповноцінної годівлі, зниження імунобіологічної активності організму тощо [35].

Реакція органа, як і всього організму, на вплив різних факторів залежить, як від характеру і сили пошкодження, так і від ступеня реактивності і резистентності тканин молочної залози. Тому ті ж самі подразники можуть викликати різні форми маститу, і навпаки, від різних подразників у різних тварин може розвиватися одна й та ж форма запалення.

Реакція молочної залози залежить не тільки від індивідуальних особливостей, але головним чином від його функціонального стану. Найчутливішим до впливу хвороботворних факторів молочна залоза буває у останні дні вагітності і на початку лактації. Тому перед родами і у перші дні після них мастит зустрічається набагато частіше.

Другою особливістю молочної залози є її структура, яка змінюється специфічно у залежності від еволюції і інволюції. Велика кількість паренхіми, судин, чисельні анастомози, розгалужена сітка альвеол і молочних проток сприяють дуже швидкому розвитку і розповсюдженню запалення, яке охоплює зразу чверть, половину або весь орган [29, 46].

Запалення молочної залози складається з трьох фаз, які розвиваються послідовно: альтерації (пошкодження), ексудації, проліферації (відновлення).

Під дією шкідливих факторів настає альтерація тканини, у відповідь на яку відбувається викидання біологічно активних речовин — медіаторів запалення. Вони можуть бути плазмового (калекриїн-кінінова і комплементарна системи, а також системи, що контролюють скипання крові: згортальна і протизгортальна) і клітинного походження (макрофаги, які виділяють гістамін, серотонін, простагландини, лізосомні ферменти; ці речовини збільшують проникність мікросудин і активують фагоцитоз, мають бактерицидну дію, включають імунні механізми). Пошкоджуючі фактори запускають запалення.

Внаслідок їх дії порушується трофіка і іннервація молочної залози, що призводить до спотворення вазомоторної функції і функції гладеньких м’язів молочних проток, а отже, і до розладу нейрогуморального автоматизму «скидання» альвеолярного молока у протоки. Це є причиною гострого застою молока в альвеолах (лактостаз). У залежності від сили і тривалості дії пошкоджуючого фактора проявляється парабіоз нервових закінчень різного ступеня [46].

За альтерацією швидко розвивається ексудація. Початковий рефлекторний спазм мікросудин швидко змінюється розширенням посткапілярів і венул, що проявляється запальною гіперемією і обумовлює підвищення температури (саlоr) і почервоніння (rubоr) ділянки запалення.

Початковий спазм прискорює, а розширення судин сповільнює течію крові і лімфи, викликаючи пасивну гіперемію, що призводить до гемо- і лімфостазу, а відтак і до тромбозу. Тромбоз є захисною реакцією, яка направлена на попередження генералізації процесу.

Внаслідок ультраструктурних пошкоджень клітин підсилюється мікропіноцитоз, збільшується проникність судин, що призводить до ексудації складових частин плазми крові (вода, електроліти, дрібномолекулярні білки-альбуміни). Таким чином, утворюється серозний ексудат. Він збирається у периваскулярних просторах, збільшує об’єм тканини (tumor), здавлює судини і нервові закінчення, у відповідь на що виділяється медіатор брадикінін, який викликає біль (dоlоr) [13, 17, 21].

Гострий застій молока в альвеолах призводить до механічного здавлювання капілярної системи молочної залози і ще більшого розладу трофіки. Молоко, яке застоялось в альвеолах, змінюється. Внаслідок порушення відтоку крові з венозних капілярів і підсилення транссудації в ємкості молочної залози у ньому зникає лізоцим, знижується бактерицидність і підвищується рН. Під дією мікроорганізмів білки молока розпадаються до амінокислот з наступним їх дезамінуванням і утворенням аміаку. Транссудат з високим значенням рН і продукти дезамінування амінокислот обумовлюють алкалоз секрету молочної залози (рН піднімається до 7-7,5 і більше, тоді як рН нормального молока становить 6,5—6,6, а рН сироватки крові — 7,6-7,8). Одночасно, у вогнищі запалення внаслідок накопичення молочної кислоти і виснаження буферних запасів тканинної рідини, розвивається некомпенсований ацидоз (Н-гіперіонія). Накопичення Н- і ОН-іонів і продуктів порушеного обміну речовин у вогнищі запалення призводить до підвищення осмотичного і онкотичного тиску, при яких рідина затримується в органі. Тканини стають гідрофільними.

При підсиленні серозного запалення на слизових оболонках альвеол, молочних ходів і цистерни відбувається альтерація клітинних елементів і серозна ексудація з виділенням величезної кількості слизу. Таким чином, катаральний ексудат утворюється із слизу і відторгнених епітеліальних клітин, а також серозного ексудату. При звуженні просвіту молочних проток молоко і ексудат застоюються в альвеолах, всмоктуються в кров’яне русло і викликають молочну лихоманку. Вона проявляється підвищенням температури тіла, почастішанням пульсу і дихання, пригніченням, зниженням апетиту. Такий стан буває і при серозному маститі [36].

Зростання проникності судинних стінок веде до виходу через них глобулінів і фібриногену. Останній перетворюється у фібрин під впливом ферментів тканин, що знаходяться у стані запалення. Нитки фібрину, які відкладаються у сполучнотканинних просторах, на слизових оболонках альвеол і молочних ходів, здавлюють тканини і судини, призводять до гемодинамічних розладів (утворення тромбів, ділянок некрозів, абсцесів, гангрени або індурації молочна залоза) і порушення функції молочної залози (functio lаеsа).

Після виходу рідкої частини плазми змінюються реологічні властивості крові, що проявляється її згущенням і сповільненням току крові у розширених капілярах. Розвивається крайове стояння лейкоцитів (нейтрофілів) уздовж судинної стінки, їх еміграція, фагоцитоз і загибель. Разом з відмерлими клітинами покровного і секреторного епітелію та мікробами вони утворюють гнійний ексудат [26-27, 30,].

За клінічними ознаками мастит буває:

Геморагічний мастит виникає у тих випадках, коли судинна стінка молочної залози має високу проникність і ексудат містить багато еритроцитів. Часто геморагічне запалення приєднується до інших видів ексудативного запалення.

Процес ексудації має захисний характер. Він сприяє розрідженню, а нерідко і руйнуванню токсичних продуктів. Уповільнена течія крові, білкові коагуляти і фібриноген, який згорнувся, створюють механічні бар’єри, що запобігають розповсюдженню і всмоктуванню мікроорганізмів і їх шкідливих продуктів у кров’яне русло. Ці зміни відмежовують осередок запалення від здорової тканини. При цьому будь-які речовини, як шкідливі, так і корисні, у тому числі лікарські, що циркулюють у крові, легко проникають і концентруються у зоні гострого запалення.

Серозний мастит (mаstitis sеrоsа) характеризується активною гіперемією, інтенсивною серозною ексудацією і виходом лейкоцитів у периваскулярні простори переважно міжальвеолярної тканини молочної залози.

Причини: частіше буває у післяродовому періоді при затримці посліду, субінволюції матки, ендометриті, після травм, або як ускладнення застійного набряку.

Клінічні ознаки: загальне пригнічення, погіршення апетиту, підвищення температури і зменшення молока. Частина молочної залози збільшена, тістуватої або ущільненої консистенції, має підвищену температуру і болючість. Шкіра гіперемійована, набрякла і напружена. Сосок збільшений і болючий. Інколи збільшений лімфовузол. Молоко водянисте синюватого кольору, містить дворібні пластівці казеїну.

Катаральний мастит (mаstitis саtаrrhаlіs) — ураження епітелію слизових оболонок протоків і альвеол.

Причини: катар молочних проток розвивається при переході запального процесу з шкіри молочної залози, проникненні мікроорганізмів галактогенним шляхом (через сфінктер).

Клінічні ознаки: легке пригнічення, незначне підвищення температури, зниження апетиту і кількості молока. Помірне збільшення розмірів молочної залози, болісність і місцева температура виражені слабо.

Лімфовузол з боку враженої частки збільшений. Виділяються пластівці і згустки казеїну.

Фібринозний мастит (mastitis fibrіnоsа) характеризується гострим перебігом, виходом за межі судини фібриногену і накопиченням його у сполучній тканині, молочних протоках і альвеолах.

Причини: виникає з катарального, інколи в першу добу після родів, частіше після затримки посліду, післяродової субінволюції матки, ендометриту, аборту.

Клінічні ознаки: сильне пригнічення, зниження або відсутність апетиту, підвищення температури тіла до 41 °С, почастішання пульсу і дихання, кульгавість, різке зменшення молока.

Частка значно збільшена, тверда, інколи відзначається крепітація біля основи соска; шкіра гіперемійована і ледь набрякла. Місцева температура підвищена, сильна болючість. Сосок збільшений і набряклий. Лімфовузол збільшений. Секрет має досить щільні згустки фібрину жовтого кольору.

Гнійний мастит (mastitis purulenta):

Причини: розвивається як ускладнення катарального при галактогенному проникненні гнійної мікрофлори, частіше стрептококів і стафілококів.

Клінічні ознаки: пригнічення, зменшення або відсутність апетиту, підвищення температури до 40-41 °С, почастішання пульсу і дихання, різке зменшення молока.

Уражена частка збільшена, із загальним або осередковим ущільненням; шкіра напружена, гіперемійована і болюча. Лімфовузол з боку враженої частки збільшений. Молоко сірувато-білого або жовтуватого кольору з домішками пластівців і гною. Ексудат має сметаноподібну або вершкоподібну консистенцію і іхорозний запах [17, 26, 38, 46].

Аналіз літературних даних показав, що п итання етіології маститів, на наш погляд, залишається дискусійним. Одні автори доводять, що в основі виникнення первинних патологічних процесів у молочній залозі частіше мають місце різного роду асептичні процеси, які виникають у наслідок неповноцінної годівлі. Розвиток маститу великою мірою залежить як від резистентності всього організму кішок, так і від стану захисних систем самої молочної залози [1-4, 31-33].

На думку інших науковців в етіології маститу переважають інфекційні запальні процеси, причиною виникнення яких є патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми (стрептококи, стафілококи, кишкова паличка та ін.), які або самі викликають запальний процес, або ускладнюють його, якщо він розпочався за інших причин [19-21, 26, 30, 46].

Діагностика і особливості перебігу маститу у кішок

Одним із основних питань комплексного вирішення проблеми маститів є рання їх діагностика. Від своєчасно встановленого діагнозу значною мірою залежить ефективність лікувальних і профілактичних заходів.

У комплекс діагностичних досліджень входять дані: анамнез, загальне клінічне обстеження тварин [15-17, 10-13].

При загальному клінічному дослідженні визначають температуру тіла, частість пульсу, дихання, стан шлунково-кишкового тракту, статевих органів і т. п., а також звертають увагу на перебіг післяродового періоду і статеву циклічність. При маститі спостерігається підвищення температури тіла, зниження або відсутність апетиту, гіпогалактія і агалактія, зв’язана хода.

При дослідженні молочної залози визначають її об’єм, консистенцію, місцеву температуру, колір шкіри, ступінь болючості, органолептичні властивості молока (колір, запах, консистенція, наявність домішок). Використовують такі способи дослідження, як огляд, пальпація, термометрія.

Огляд проводять звертаючи увагу на форму, величину молочної залози, пропорційність розвитку окремих часток, величину і форму сосків, можливу їх деформацію, колір і цілісність шкіри, стан поверхневих кровоносних і лімфатичних судин.

Пальпацією визначають температуру окремих ділянок молочної залози шляхом порівняння теплового відчуття, одержаного тильною поверхнею руки від симетрично розміщених ділянок правої і лівої половин. Пальпацією виявляють також болісність, консистенцію тканин молочна залоза, наявність і характер ущільнень, вузлів, тяжів, стан лімфовузлів.

При пальпації молочної залози може виявлятися оборонна реакція з боку тварини, інтенсивність якої залежить від ступеня болючості тканин.

Зміна кольору молока залежить від форми запалення: при геморагічному маститі — від рожевого до червоного, при гнійному — від сірого до жовто-зеленого, при катаральному і серозному — від сірого до блакитного.

Запах молока змінюється частіше при геморагічному (запах крові), гнійному маститі (іхорозний запах).

Консистенція молока з вражених часток майже завжди неоднорідна: від водянистої з домішками пластівців і згустків до густої сметаноподібної або сироподібної маси [26, 31].

Аналіз клінічної картини перебігу захворювання є важливим питанням, оскільки клінічні ознаки можуть об’єктивно розкрити можливості правильної постановки діагнозу.

За проявом розрізняють клінічний і субклінічний мастит. За перебігом клінічний мастит поділяється на гостру, підгостру та хронічну форми, за характером запалення: серозний, катаральний, фібринозний, гнійний (гнійно-катаральний, абсцес, флегмона), геморагічний. Одна форма маститу може переходити в іншу, і тоді говорять про змішаний або асоційований мастит [36-38, 41].

За аналізом літературних джерел щодо форм перебігу маститу, деякі автори вважають, що у кішок частіше розвивається катаральний та гнійний мастит з ураженням 1-4-х пакетів. Гангрена молочної залози трапляється рідко [3, 7, 36].

За ствердженнями інших авторів, діагноз на катаральний мастит ставлять рідко, з причин недостатньої уваги на розвиток цього захворювання обслуговуючого персоналу й ветеринарних спеціалістів. Як правило, ця форма запалення є наслідком ускладнення серозного маститу при несвоєчасній діагностиці або запізнілому лікуванні останнього. Поряд із серозним доволі часто діагностують гнійний мастит [3, 38].

Залежно від локалізації запального процесу спостерігається одно- або двостороннє ураження молочних залоз із втягненням у патологічний процес від одного до декількох пакетів.

При ослабленні захисних сил організму або запізнілому лікуванні серозний мастит може перейти в більш тяжку, ускладнену або хронічну форму. Під час тривалого перебігу будь-якої форми маститу відбувається індурація тканин ураженого пакета молочної залози, він збільшується у 8-10 разів, звисає, поверхня стає горбистою [3, 38, 40].

Мастит виникає під впливом комплексу екзогенних та ендогенних факторів і проявляється змінами фізико-хімічних властивостей та морфологічної картини молока. Ці зміни можуть виникати навіть до появи клінічних ознак захворювання, отже мають велике клінічне й діагностичне значення, так як характеризують стан молочної залози [26, 16].

Методи терапії при маститі кішок

Для лікування маститу розроблено такі методи: етіотропні, патогенетичні, фізичні та комплексні. У залежності від форми запалення поєднують декілька методів.

Широкого застосування при лікуванні різних форм маститу набула етіотропна терапія, яка ґрунтується на використанні протимікробних засобів: сульфаніламідних, нітрофуранових препаратів, антибіотиків (як окремо, так і в поєднанні один з одним) шляхом парентерального введення.

Простота використання й висока терапевтична ефективність антибіотиків сприяла широкому впровадженню їх у практику. Але безсистемне використання в медицині та ветеринарії призводить до зміни їх вибіркової активності відносно мікроорганізмів та появи резистентних штамів. Встановлено, що при тривалому лікуванні антибіотиками спостерігається пригнічення імунної системи організму, фагоцитарної активності лейкоцитів, пригнічується функція секреторного епітелію альвеол молочна залоза [42-43]. У зв’язку з цим набуває значення пошук нових препаратів антимікробної дії.

Розроблені препарати для лікування маститу, які не містять антибіотиків: розчин новокаїну, пеніцилін, гідрокортизон.

Широко використовують фізичні методи лікування. У фазу активної (артеріальної) гіперемії, до введення лікарських речовин у молочна залоза, застосовують холод (не більше 1-2 годин). Тепло призначають у фазу пасивної (венозної) гіперемії (на 3-5 день) у вигляді зігріваючих компресів, інфрачервоного, ультрафіолетового опромінювання, парафіно- та озокеритотерапії. Отримані дані щодо ефективності застосування при даному захворюванні ультразвуку, УВЧ-терапії, лазерного випромінювання та електропунктурної рефлексотерапії [46-48].

При серозному і катаральному маститі для прискорення розсмоктування запальних набряків та інфільтратів застосовують легкий масаж іноді в поєднанні з втиранням мазей, але одним із недоліків використання мазей при маститі у кішок є можливість прояву розладу травлення в кошенят-сисунів або відмова від ссання.

Враховуючи механізм розвитку патології, а також те, що в початковій стадії маститу часто має місце асептичний запальний процес (який потім ускладнюється патогенною мікрофлорою), ефективним лікувальним заходом є патогенетична терапія, яка, безпосередньо, і рекомендується практично при всіх формах маститу у різних видів тварин. Одним із методів такої терапії є застосування новокаїнових блокад, які сприяють нормалізації циркуляції крові та трофічних процесів ураженої молочної залози, зменшенню запального набряку й больової реакції її тканин, усуненню спазму молочних протоків.

Надзвичайне значення у профілактиці маститу кішок відіграють умови їх утримання, годівлі і напування, санітарний стан приміщень та їх мікроклімат [1-4, 5-11]. Вагітним самкам щодня повинен надаватися моціон. Вони повинні отримувати в достатній кількості різноманітні корми з необхідним вмістом обмінної енергії, протеїну, вітамінів, мінеральних та інших речовин. Необхідно дотримуватися чіткого і правильного режиму годівлі, враховуючи фізіологічний стан самок. Особлива увага повинна приділятися якості і поживності кормів. За період вагітності в організмі кішки повинні бути накопичені надлишки поживних речовин, які потім будуть використані для лактації.

Для нормального процесу лактації необхідне регульоване збудження нервових рецепторів сосків молочних пакетів, а це досягається частим ссанням самки сисунами. Щоб уникнути поранень молочної залози ті сосків, під час годівля кошенятам рекомендовано ножицями обрізати кігті десятиденні кошенятам. Післяродові захворювання з ураженням статевих органів у самок нерідко є причиною виникнення маститу внаслідок потрапляння інфекції з матки до молочної залози лімфогенним або гематогенним шляхами, тому організація правильних умов утримання і годівлі вагітних самок є профілактичним заходом одночасного попередження виникнення як післяродових ускладнень, так і маститу.

Розвиток маститу може бути наслідком загибелі частини сисунів у гнізді. На молочні пакети, які залишились вільними після загибелі сисунів, як правило, не звертають особливої уваги, вважаючи те, що молоко з них будуть ссати інші малята, але це практично не спостерігається і вже через 2-3 доби молочні пакети вільних сосків стають твердими, в них розвивається запальний процес. Необхідно зцідити молоко, масажуючи хвору залозу пальцями по напрямку від периферії до соска, розм’якшити найбільш ущільненні ділянки.

Для попередження виникнення маститів, причиною яких є застуда, велике значення має оберігання кішок від протягів. Крім того, підвищена вологість повітря у кімнаті, де утримується також є сприятливим середовищем для розмноження мікроорганізмів, у тому числі й збудників маститу [15-21].

Висновок з огляду літератури

На основі проведеного огляду літератури були зроблені наступні висновки:

1. Мастит — запалення молочної залози, в даний час виникає

часто у ветеринарних клініках, виникає у відповідь на дію пошкоджуючих факторів і характеризується патологічними змінами в її тканинах і секреті, спричинене шкідливим впливом механічних, термічних, хімічних і біологічних факторів.

2. Мастит часто розвивається у латентно інфікованих кішок, що

страждають надлишком утворення молозива, який, накопичуючись у молочних залозах, піддається бактеріальному розкладанню.

3. Лікування маститу проводять комплексно.

Мастит є актуальною проблемою на сьогоднішній час. Аналіз

існуючих джерел свідчить про широкий спектр існуючих досліджень. Дана патологія значною мірою позначається на показниках збереженості та життєздатності новонароджених кошенят.

У доступній літературі питання діагностики, особливо ранньої, терапії й профілактики клінічно вираженого маститу більшою мірою стосуються корів, значно менше розглядається ця проблема у свиноматок, собак та кішок. Тому нині вивчення цих питань є актуальним, особливо це стосується застосування ефективних методів терапії на початковій стадії запального процесу з урахуванням їх економічної ефективності та екологічної безпеки для навколишнього середовища.

Отже, проблема клінічно виражених маститів у кішок досить актуальна, має достатньо матеріалу для подальшого вивчення, удосконалення існуючих і розробка нових методів у цьому напрямі.

2. Власні дослідження

Мета і завдання роботи

Для тварин середнього та старшого віку характерні запальні процеси такі, як мастит.

Для вирішення мети, нами були поставлені наступні завдання

1) динаміка незаразної та інфекційної патології у кішок в умовах клініки дрібних тварин «Хелс» за три роки;

2) динаміка незаразної патології кішок за аналізуючий період у розрізі пір року та породи;

3) причини і показники акушерської і гінекологічної патології кішок різних порід;

4) показники і причини патології молочної залози у кішок різних порід;

5) терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі;

6) розрахунок економічної ефективності методів терапії кішок при маститі.

Матеріали і методи досліджень

Роботу виконували у ветеринарній клініці «Хелс», яка знаходиться за адресою м. Суми пр. М.Лушпи, 54, а також на кафедрі акушерства Сумського національного аграрного університету протягом 2020-2020 рр.

При постановці діагнозу враховували дані анамнезу та результати клінічних і лабораторних методів дослідження. При виконанні роботи використовували клінічний, лабораторні та статистичні методи досліджень.

Поширення і причини виникнення клінічного маститу у кішок у ветеринарній клініці вивчали з урахуванням пори року, умов годівлі й утримання, проведених клінічних досліджень та аналізу звітно-облікової документації. При цьому враховували всі без винятку форми клінічного вираженого маститу, динаміку уражень пакетів молочних залоз.

При вивченні особливостей перебігу серозного маститу враховували такі показники: загальний стан, температура, пульс, дихання, апетит, спрага, дослідження молочної залози й молока, характер рефлексу ссання кошенят.

Досліди проводили на кішках персидських, шотландсько-британських порід, та безпорідних, 5-10 окоту з живою масою 3-4 кг, з клінічними ознаками серозного маститу. Тварин підбирали за принципом аналогів.

Протягом досліджуваного періоду з клінічних форм маститу найчастіше реєстрували серозну, що і сформувало мету нашої роботи.

Для вивчення терапевтичної ефективності методів лікування сформували за принципом аналогів дві дослідні групи із хворих на серозний мастит, тварин.

Для лікування кішок контрольної групи застосовували патогенетичний метод терапії: коротку новокаїнову блокаду нервів молочної залози із використанням 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет, триразово, з інтервалом 48 години. Розчин вводили в простір між черевною стінкою і запаленим пакетом молочної залози, в клітковину. Тепле укутування.

У першій дослідній групі для лікування застосовували коротку новокаїнову блокаду нервів молочної залози із використанням 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет. Розчин вводили в простір між черевною стінкою і запаленим пакетом молочної залози, в клітковину. Також застосовували внутрішньом’язево 50 тис. ОД пеніциліну, триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

У другій дослідній групі для лікування застосовували також коротку новокаїнову блокаду нервів молочної залози із використанням 0,25% розчину новокаїну із тією ж кратністю і тим же інтервалом введення, як у першій групі та крім цього внутрішньом’язево вводили препарат гідрокортизон у дозі 0,3 мл, триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

Ін’єкційна форма гідрокортизон — це білий або майже білий порошок без запаху, гіркого смаку. Має протишокове, антитоксичне, імунносупресивне, антиексудатне, протизапальне, антиалергічну дію. Гальмує реакцію гіперчутливості, проліферативні й ексудативні процеси у вогнищі запалення.

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій пеніцилін, виявляє бактерицидний вплив відносно чутливих мікроорганізмів шляхом пригнічення біосинтезу клітинної стінки.

У дослідних групах визначали кількість тварин, які одужали та випадки переходу запального процесу у хронічну форму, а також відсоток збереженості кішок до відлучення.

Економічну ефективність лікування кішок хворих на мастит проводили згідно з методичними рекомендаціями.

Схема лікування кішок хворих на серозний мастит

Коротка новокаїнова блокада нервів молочної залози використанням 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет, триразово, з інтервалом 48 години. Розчин вводили в простір між черевною стінкою і запаленим пакетом молочної залози, в клітковину. Тепле укутування.

Коротка новокаїнова блокада нервів молочної залози із використанням 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет, триразово, та внутрішньом’язево 50 тис. ОД пеніциліну, триразово з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

Короткова новокаїнова блокада нервів молочної залози із використанням 0,25 розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет, триразово, та внутрішньом’язево вводили гідрокортизон у дозі 0,3 мл, триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

Характеристика клініки дрібних тварин „Хелс”

Ветеринарна клініка „ХЕЛС” знаходиться за адресою м. Суми пр. М.Лушпи, 54. Ветеринарна клініка працює з 0:00 до 24:00, без вихідних, телефон 216600. Кожен день ветеринарними лікарями проводиться огляд приблизно 20-40 тварин, яким надається кваліфікована допомога.

Для остаточного постановки діагнозу використовуються дослідження крові та сечі на клінічні показники, біохімічні та рентгенологічні дослідження.

У термінових випадках проводиться виїзд лікаря за викликом.

Кожен рік на виробничу практику приймаються студенти факультету ветеринарної медицини для розширення своїх пізнань та можливостей при роботі з дрібними тваринами. Директором ветеринарної клініки „ХЕЛС” був проведений первинний інструктаж для студентів практикантів, який ознайомив із загальними положеннями та правилами техніки безпеки при роботі з тваринами та оснащенням клініки. Також проводяться періодичні інструктажі для всіх працівників клініки. Це направлено на запобігання виробничого травматизму під час роботи з тваринами й оснащенням.

Ветеринарна клініка має декілька відділень :

1. Приймальня для клінічного огляду тварин;

2. Дві маніпуляційні для ретельного дослідження тварин;

5. Ординаторське приміщення;

6. Приміщення для проведення лабораторних досліджень;

7. Стаціонарне відділення.

Приймальна кімната має столи для первинного огляду тварин та стіл адміністратора. Також в приміщенні клініки розміщена аптека ветеринарної медицини.

Операційна кімната обладнана є сушильна шафа, хірургічний стіл, велика кількість хірургічних інструментів. Два рази на день в операційній проводять знезараження приміщення УФ опроміненям.

У лабораторії знаходиться мікроскоп та все необхідне для роботи з ним (скельця, масло для роботи з імерсійною системою, розчин їдкого натру), також матеріали для приготування і фарбування мікропрепаратів і мазків, спеціальні ваги для зважування сипучих лікарських препаратів, необхідні реактиви та інше.

Останнім приміщенням є кімната для очікування.

В даній установі є також приміщення для збереження необхідних матеріалів та холодильник для лікарських препаратів (вакцин, сировоток та інших). Є також приміщення для відпочинку працівників.

Клініка укомплектована наступною апаратурою: бактерицидні лампи, Лампа Вуда, мікроскопи, набір терапевтичних та хірургічних інструментів, рентген-апарат, центрифуга, автоклав, сухожарова шафа, холодильник для зберігання біопрепаратів, столи для фіксування тварин, шафа для зберігання препаратів, шафа для зберігання дезінфікуючих засобів.

Ветеринарна аптека має всі необхідні препарати для лікування тварин і догляду за ними. Знаходиться вона в одному приміщенні з ветеринарною клінікою, що досить зручно для клієнтів. Тут за рекомендацією лікаря можна придбати вакцини й ветеринарні препарати ведучих вітчизняних і закордонних виробників для кішок, собак, птахів, домашньої худоби, декоративних птахів і екзотичних тварин. У аптеці можно також придбати корми й кормові добавки, ласощі, зоогігієнічні засоби, засоби захисту тварин, спеціальні кормові добавки для домашніх тварин, іграшки.

Ветеринарна клініка „ХЕЛС” має такий штат робітників:

ь п’ять лікарів — головний лікар ветклініки і хірург — Бережний

Д.В., ветеринарний лікар,

ь менеджер і директор клініки — Бондар С.В.,

ь ветеринарний лікар хірург — Пономаренко В.П.,

ь ветеринарний лікар-лаборант — Давиденко Н.М.,

ь ветеринарний лікар завідувач регістратури — Палкіна Г.В.,

ь три лікаря-терапевта та чотири фельдшери.

В клініці ведеться наступна документація:

Ш Журнал амбулаторного прийому тварин.

Ш Журнал реєстрації аналізів сечі.

Ш Журнал реєстрації аналізів крові.

Ш Журнал реєстрації аналізів на інфекційні захворювання.

Ш Журнал реєстрації вакцинацій проти сказу.

Ш Журнал реєстрації вакцинацій проти інфекційних хвороб.

Ш Журнал реєстрації капрологічних досліджень.

Ш Журнал техніки безпеки.

Ш Журнал скарг і пропозицій.

У ветеринарній клініці при обстеженні тварин виявляються різноманітні захворювання — вірусної, бактеріальної, паразитарної, незаразної та хірургічної природи.

Раз на місяць директор клініки подає статистичні дані Сумській міській лікарні державної ветеринарної медицини по вакцинації проти сказу, результати позитивно прореагувавши тварин на лептоспіроз та при виявленні дірофіляріозу.

У клініці проводяться протиепізоотичні та санітарно-зоогігієнічні заходи, до яких відносяться: закупка ветеринарних препаратів, організація прибирання та дезінфекції приміщення та прилеглої території. Результати досліджень наведені в таблиці 3.4.1.

Результати власних досліджень

Динаміка незаразної та інфекційної патології у кішок клініки дрібних тварин «Хелс» за три роки

Динаміка незаразної та інфекційної патології у кішок

Д.В., ветеринарний лікар,

Мастит у кішки: як і чим лікувати

Мастит у кішки: причини, симптоми, діагностика

Мастит – це захворювання молочної залози, яке досить часто виникає у домашніх кішок. При цьому запалювальні процеси можуть вражати як тільки один, так і два, три чи всі «пакети» молочної залози тварини. Мастит буває декількох ступенів важкості, найлегші з яких каратальна і серозна виникають на початку захворювання. У випадку відсутності лікування і потрібного догляду, мастит переростає у важчі форми – гнійну та абсцесну. Лікування цих форм маститу у кішки дуже важче і тривале.

Причини виникнення маститу у кішок

Причини виникнення маститу бувають різноманітними, починаючи від генетичної схильності до травм в районі живота чи ослаблення імунітету тварини. Найчастіше мастит у кішки виникає з наступних причин:

• Травми чи забиття пакетів молочної залози;
• Інфікування бактеріями чи грибками через тріщини в сосках;
• Переохолодження кішки;
• Наявність гінекологічних захворювань під час вагітності, періоду після вагітності;
• Застій молока у молочній залозі (через раннє забирання кошенят, «щедру» лактацію).

Симптоми маститу у кішки

Основною ознакою мастита у кішки є збільшення молочних пакетів. Більше того, вони болючі, гарячі на дотик, а шкіра сосків та навколо них червоніє. Залежно від характеру запалювання, при натисканні на сосок з нього може виділятися:

• водяниста речовина в якій містяться «пластівці» казеїну (зовнішнім виглядом нагадують сир);
• речовина, яка своїм виглядом нагадує кефір;
• гнійна речовина неприємного запаху, яка може містити кров та фібрин.

Окрім цього, симптомом маститу є погіршення стану кішки: кволість чи неспокійність, недопускання до себе кошенят і постійне вилизування місця виникнення запалення, підвищення температури тіла на 1-2 градуси (норма для кішки 38,0-39,0°C).

Мастит у кішки на такій стадії не помітити просто неможливо.

Діагностика маститу кішки

На початку розвитку маститу візуальних ознак може не бути. Тому для ранньої діагностики захворювання необхідно пильно слідкувати за кішкою в період годування кошенят та деякий час після їх відбирання у мами чи переведення на звичайний корм. У випадку якоїсь незвичайної поведінки кішки (відмовляється їсти, лежить більше ніж зазвичай) спочатку варто поміряти їй температуру, а потім уважно оглянути молочні залози. При виявленні якоїсь ознаки маститу необхідно відразу звернутися до ветеринара.

Зазначимо, що віднісши кішку до лікаря вам необхідно буде розповісти про: дату родів кішки, протікання вагітності, присутність проблем з молочними залозами у минулому, дату відбирання кошенят, дату виявлення перших ознак захворювання, якими були ці ознаки. На основі огляду та всіх цих даних ветеринар зможе поставити діагноз та призначити ефективне лікування. У випадку, якщо причиною виникнення маститу стали бактерії чи грибки, ветеринар зробить аналізи виділень із залози та здасть їх в лабораторію, де визначать вид бактерій та їх реакцію на антибіотики. Від цього сильно залежить ефективність лікування.

Крім того, аналізи необхідно зробити для того, щоб знати бактерії це чи грибок. Адже лікування маститу який виник через грибок суттєво відрізняється і, якщо його лікувати так, як у випадку з бактеріями (тобто антибіотиками), то ситуація тільки погіршиться.

Лікування маститу у кішки

Мастит є дуже серйозним захворюванням, яке швидко прогресує та при неправильному лікуванні може швидко призвести до смерті кішки, а також смерті кошенят, якщо ті питимуть токсичне молоко. Тому сайт «Мурло» рекомендує при виявленні симптомів маститу, особливо при підвищенні температури та появі гнійних виділень, негайно ізолювати кішку від кошенят та віднести її до ветеринара. Тільки ветеринар зможе правильно діагностувати тим маститу і призначити правильне лікування.

У випадку застійного маститу ветеринари зазвичай рекомендують перев’язати хвору залозу, прикладати теплі компреси та обмивати молочні залози відваром кори дуба чи настоянкою шалфею. Крім того, кішку обмежують у доступі до рідини (іноді цілу добу взагалі не дозволяють пити воду). Часто ветеринари рекомендують ще й сціджувати молоко (дуже акуратно, не занадто сильно натискаючи на залозу). Звісно, лікар призначає ще й прийом певних препаратів.

При гнійному маститі самостійне лікування абсолютно недопустиме, так як необхідно застосовувати антибіотики. А вид і дозування останніх може визначити тільки ветеринар. У важких випадках можливе навіть хірургічне втручання, під час якого лікар розрізує залозу для вивільнення гною (або взагалі повного вирізання залози).

Якщо ваша кішка не вагітна та немає кошенят, а ознаки маститу з’явилися – також варто звернутися до ветеринара. В таких випадках (називають хибною вагітністю) мастит є не менш небезпечним для тварини, особливо у похилому віці чи при даванні кішці протизаплідних препаратів.

Профілактика маститу

Найкращим варіантом є запобігання виникнення маститу. Дотримуючись простих правил можна в рази зменшити ризик виникнення цього недугу і тим самим запобігти довгому і болячому для кішки процесу лікування. Отож, профілактика маститу полягає в наступному:

• регулярний огляд кішки;
• хороші умови проживання;
• недопускання переохолодження кішки;
• запобігання контакту з хворими тваринами;
• обробка подряпин та ран на сосках розчином марганцю;
• регулярна вакцинація, вчасне лікування бліх та глистів;

На завершення наголосимо, що дана стаття призначена лише для ознайомлення з лікуванням маститу у кішки і не може замінити консультації ветеринара. Пам’ятайте, тільки ветеринар може поставити точний діагноз та призначити правильне (а отже і ефективне) лікування.

При гнійному маститі самостійне лікування абсолютно недопустиме, так як необхідно застосовувати антибіотики. А вид і дозування останніх може визначити тільки ветеринар. У важких випадках можливе навіть хірургічне втручання, під час якого лікар розрізує залозу для вивільнення гною (або взагалі повного вирізання залози).