Лікування Токсоплазмозу У Собак

Токсоплазмоз у собак і його лікування

Токсоплазмоз є досить поширене інвазивне захворювання, яким крім тварин хворіє і людина. Збудниками є представники групи паразитичних найпростіших — токсоплазми, основним місцем локалізації яких є внутрішньоклітинні структури організму. Проміжними господарями паразита є, як правило, заражені кішки, в фекаліях яких містяться цисти збудника токсоплазмозу.

Зараження собак токсоплазмозом відбувається внутрішньоутробним і аліментарним шляхом, тобто при вживанні будь-якого м`ясного продукту, ураженого паразитами. Нерідко відзначаються випадки захворювання у тварин при поїданні фекалій кішок. Клінічні ознаки при токсоплазмозі залежать від характеру перебігу самого захворювання.

Відомо, що інкубаційний період становить в цілому до 9 — 10 днів, після чого хвороба переходить в гостру форму, при якій яскраво виражені клінічні ознаки. У собаки значно підвищується температура тіла, відзначається загальне пригнічення і нерідко відмова від корму. Пульс і дихання частішає, як правило, з`являється задишка. У собаки спостерігається розлад травної системи, що виявляється проносами.

Крім цього відзначається тремор м`язів всього тіла. З носової порожнини виділяється гнійний ексудат. У більш важкій формі можуть бути парези і паралічі задніх кінцівок, хитка хода, а також порушення координації рухів. У вагітних сук при токсоплазмозі досить часто діагностуються аборти, а при народженні приплоду, цуценята слабкі і недорозвинені.

Дане захворювання необхідно диференціювати від чуми м`ясоїдних, яке за своєю природою є вірусним. Саме тому вкрай важливо звернутися до кваліфікованого ветеринарного лікаря. При постановці діагнозу на токсоплазмоз у собак вирішальним є гістологічне дослідження. При цьому в тканинах тваринного чітко проглядаються паразити.

Для лікування використовують такі препарати як: хлоридин в поєднанні з препаратами сульфаніламідної групи. Крім цього можна застосовувати хімкокцід. Для підвищення захисних сил організму собаці призначають вітамінотерапію, зокрема використовують вітаміни групи В, в поєднанні з 40% розчином глюкози. Лікування токсоплазмозу у собак в цілому становить 10 днів.

Профілактика токсоплазмозу у собак полягає в дотриманні санітарно-гігієнічних умов утримання та годування тварини.

Токсоплазмоз є досить поширене інвазивне захворювання, яким крім тварин хворіє і людина. Збудниками є представники групи паразитичних найпростіших — токсоплазми, основним місцем локалізації яких є внутрішньоклітинні структури організму. Проміжними господарями паразита є, як правило, заражені кішки, в фекаліях яких містяться цисти збудника токсоплазмозу.

Токсоплазмоз у собак: зараження елементарно, лікування неможливо

Неприємно, коли улюблену собаку вражає серйозна недуга. Подвійно небезпечні захворювання, загальні для тварин і людей. Токсоплазмоз — одне з них. Є дві крайності: деякі недооцінюють підступність збудника, нехтуючи заходами в спілкуванні з тваринами. Інші панікують, побоюючись зараження навіть в найшкідливіших ситуаціях. З`явився навіть спеціальний термін «токсоплазмозофобія» для опису поведінки подібних людей. Щоб не довелося йти на прийом до психотерапевта, краще отримати реалістичну інформацію про те, що це за хвороба — токсоплазмоз у собак, як її лікувати, чим вона небезпечна для людей, як звести до мінімуму ризик зараження від свого вихованця.

вторгнення збудника

Паразитичне найпростіше Toxoplasma gondii настільки мало, що живе всередині клітини. Уклавши п`ять тисяч і токсоплазми один впритул до іншого, не вдасться заповнити навіть сантиметр. Товщина одного людського волосся вмістить більше 500 особин. Незважаючи на свої мікроскопічні розміри, паразит здатний завдати здоров`ю непоправної шкоди.

З найбільшим задоволенням він окупує організм кішки, але згоден колонізувати людей, собак, ще 300 видів ссавців і 60 видів птахів. Статеве розмноження Toxoplasma gondii можливо тільки в організмі кішок, всередині інших ссавців паразит використовує безстатевий спосіб розмноження. Заразившись токсоплазми одного разу, неможливо позбутися від нього цілком, вдасться лише жорсткими препаратами пригнічувати його життєдіяльність і припиняти розмноження. Знадобиться постійний контроль крові на антитіла до токсоплазму. Таким чином, побоювання токсоплазмозофобов мають під собою твердий грунт.

Зараження собак відбувається так просто, що запобігти його не завжди можливо. За статистикою, 25% продаваного м`яса заражене токсоплазми. Варто собаці з`їсти шматок сирого м`яса з магазину або миша, щура, птицю, які вражені токсоплазма — і процес пішов.

Збудники потрапляють в зовнішнє середовище з організму тварини, що переживає гострий період захворювання, зі слиною, сечею, фекаліями, молоком, сльозами. Іксодовий кліщ передає токсоплазм механічно. Тому можливе зараження повітряно-крапельним, внутрішньоутробним шляхами, через укус комах. Загалом, шляхи передачі захворювання такі численні, що простіше заразитися, ніж уникнути зараження.

Перше, що вражає токсоплазм, пробравшись в організм — епітелій кишечника. Для власного захисту паразит будує навколо себе капсулу, яка оберігає його настільки досконало, що ще не знайдено засіб, здатний подолати цей бар`єр. Гублячи одну клітину організму за одною, паразит знаходить нові місця проживання. Селезінка, печінка, серцевий м`яз, м`язи скелета, мозок, лімфовузли . Вогнища ураження множаться. Збудник захворювання подорожує по кров`яному руслу, вибираючи, де організувати колонію. Єдине, що він не вражає — еритроцити крові.

симптоми захворювання

Токсоплазмоз у собак з`являється вже в ранньому віці, адже зараження відбувається елементарно. Захворювання проявляється спочатку гостро, а потім хронічно. Токсоплазмоз викликає водянку грудної та черевної порожнин, запалення нирок, підшлункової залози, некротичні вогнища в спинному і головному мозку, печінці, селезінці, лімфатичних вузлах.

Симптоми гострої форми захворювання:

• різко посилюється слабкість: собака постійно прагне прилягти, байдужа до того, що її раніше цікавило;
• ускладненість дихання;
• відмова від їжі;
• швидка втрата ваги;
• блювота, запори, проноси — результат пошкодження органів травного тракту;
• судоми, паралічі, парези кінцівок — симптоми ураження нервової системи.

Перехід токсоплазмозу у собак в хронічну форму призводить до згладжування симптомів. У вагітних сук щенята не життєздатні — токсоплазм легко проникає через плаценту від матері до малюка, викликаючи не сумісні з життям зміни органів і тканин.

Симптоми токсоплазмозу схожі з ознаками чуми і лептоспірозу, тому необхідно точно діагностувати захворювання за допомогою лабораторних методів.

точна діагностика

Діагноз ставиться ветеринарами комплексно, після вивчення клінічної картини захворювання і взяття на аналіз крові собаки. У калі собаки капсули (цисти) токсоплазма не містяться, тому аналіз калу не проводять. Дослідження сироватки крові собаки за допомогою токсоплазмозного антигену (серологічне дослідження) — надійний спосіб отримання вірного діагнозу. З його допомогою можна виявити не тільки наявність антитіл до токсоплазму, але і кількість антитіл. При важких формах ураження застосовують біопсію печінки і селезінки.

ретельне лікування

Лікування здатне лише згладити симптоми захворювання, перевести його з гострої форми в спокійну хронічну, зробити собаку безпечною для людей і тварин. Більшість антибіотиків і лікарських засобів при лікуванні недієві. Ветеринари рекомендують:

• Хлоридин в поєднанні з сульфаніламідами для посилення ефективності. Лікувальна доза: 0,001 г хлоридину плюс 0,2 г сульфадимезина на кілограм ваги собаки. Тривалість лікування 10 днів, перерва 10 днів, потім повторення курсу лікування. Може знадобитися від двох до чотирьох курсів в залежності від стану здоров`я тварини;
• Дарапрім, Делагил;
• Хімкокцід в лікувальній дозі 24 мг на кілограм ваги тварини. Тривалість — три доби. Потім 20-25 днів застосовувати профілактичну, вдвічі меншу дозу;
• вітаміни групи В, аскорбінова, фолієва кислоти, посилене харчування.

У процесі лікування місце проживання собаки і приміщення дезінфікують кожні два-три дні, використовуючи:

• розчин хлорного вапна, що містить 5% активного хлору;
• 1,5% або 2% розчин хлораміну;
• 2% розчин формальдегіду;
• 3% розчин їдкого лугу;
• 5% розчини фенолу або лізолу.

обов`язкова профілактика

Захворювання вдасться запобігти, зруйнувавши ланцюг природного розвитку токсоплазма. Корми тваринного походження без півгодинної теплової обробки повністю виключаються. Припустимо годування розмороженим м`ясом, токсоплазм гине після двох діб глибокої заморозки.

Догляд за собаками повинен включати часту прибирання всіх приміщень і періодичну дезінфекцію предметів догляду. При можливості потрібно знищувати мишей, щурів як потенційних переносників паразита. Обмеження контактів собаки з бездомними тваринами буде доречним, хоча і важко виконуваним.

У процесі лікування місце проживання собаки і приміщення дезінфікують кожні два-три дні, використовуючи:

Як виявити токсоплазмоз у собаки

Токсоплазмоз у собак є одним з найпоширеніших захворювань. Така широка поширеність зумовлена, в першу чергу, легкістю інфікування, наявністю в наших містах і селах великої кількості бездомних тварин і дуже низьким рівнем ветеринарного нагляду. Хворіють токсоплазмозом не тільки бродячі тварини, а й наші домашні вихованці, яких ми любимо, холім і плекаємо. Собаки не тільки з легкістю хворіють самі, а й приносять цю заразу в наш будинок.

Що таке токсоплазмоз у собак

Токсоплазмоз у собак — важке інфекційне паразитарне захворювання, що вражає дорослих особин і цуценят. Але чим старше тварина, тим легше воно може «підхопити» захворювання і тим важчий перебіг недуги. Як правило, у собак старше 7-8 років токсоплазмоз в гострій формі викликає загибель. Але важче переносять хворобу молоді тварини. У них недуга часто проходить в гострій формі

Захворювання викликає внутрішньоклітинний паразит Toxoplasma gondii. Зараз вже доведено, що практично всі теплокровні тварини і птахи страждають токсоплазмозом. Але є джерелами і переносниками захворювання тільки кішки і представили сімейства котячих. Збудник захворювання — Toxoplasma gondii — зберігає свою здатність до інвазії на будь-якій фазі свого розвитку. Цисти тосксоплазм дуже стійкі до низьких і високих температур, до зайвої вологості або посухи.

Як розвиваються токсоплазми в організмі собаки

Інфікування собаки відбувається в той момент, коли тварина проковтує дозрілі цисти токсоплазм. Це відбувається, коли тварина з`їдає сире м`ясо (на жаль, 50-60% всього продаваного м`яса заражене токсоплазмозом), або коли вилизує себе після прогулянки. На вовни і лапах тварин знаходяться здатні до інфікування цисти токсоплазм, які виділяють кішки.

Проковтнуті собаками інвазійні цисти починають розвиватися в кишечнику собаки, яка є проміжним господарем токсоплазм. Під дією кровотоку цисти токсоплазм розносяться по всіх органах тварини, там починають внутрішньоклітинно розмножуватися за допомогою кількаразового ділення. Відбувається безстатеве розмноження паразитів. Токсоплазми, вироблені в організмі собаки, практично не виводяться назовні, розмножуються вегетативним способом, розриваючи клітини органів тваринного і заповнюючи їх колоніями паразитів. У тканинах внутрішніх органів утворюються скупчення токсоплазм, поміщених в щільні нерозчинні оболонки. У такому стані вони можуть там перебувати тривалий час.

У здорових собак з хорошим імунітетом імунна система виробляє антитіла, які надійно закупорюють цисти, не дозволяючи токсоплазмам розвиватися

Вироблені при первинному зараженні антитіла до токсоплазмозу забезпечують певний захист від повторних захворювань. Симптоми при повторних заражених собаки токсоплазмозом слабовиражени, і захворювання протікає практично безсимптомно.

Як собаки можуть заразитися токсоплазмозом

Наші домашні вихованці можуть заразитися токсоплазмозом при наступних обставинах:

• Інфікування відбувається через заражені продукти харчування, коли тварина може з`їсти сире м`ясо або підібрати корм з грунту або трави, де знаходилися дозрілі цисти токсоплазм;
• Тварина може заразитися, попивши заражену воду або піддавшись укусу кліща. Часто, під час прогулянки, тварини грають зі своїми друзями. Під час гри через мікроподряпини в кров потрапляє слина заражених тварин, викликаючи захворювання;
• Внутрішньоутробне зараження. У хворої на гостру форму токсоплазмозу собаки цуценята народжуються нежиттєздатними. При хронічній формі захворювання щенята народжуються вже з внутрішньоклітинної інфекцією, слабкі, хворобливі, часто мають патології, несумісні з життям.

Як протікає хвороба у собак

Токсоплазмоз може у тварини протікати в двох формах:

• Гостра форма. Вона починається з того моменту, коли тварина заковтує дозрілі цисти токсоплазми. В організмі хворої собаки починає відбуватися інтенсивне внутрішньоклітинний розмноження токсоплазм. Паразити руйнують заповнені собою клітини і захоплюють сусідні, пригнічуючи нервову систему тваринного і отруюючи його продуктами своєї життєдіяльності;
• Хронічна форма. Поступово інтенсивність поділу сповільнюється, і токсоплазми переходять у фазу цістозоітов, утворюючи цисти, що вражають в першу чергу скелетні м`язи, головний мозок, легені, серце.

Гостра форма токсоплазмозу

Ця форма найчастіше проявляється у молодих особин. Симптоми захворювання не є характерними і індивідуальними тільки для токсоплазмозу. Тому господарі повинні дуже уважно поставитися до своїх улюбленців, якщо у них з`явилися такі симптоми:

• Раптове підвищення температури. Собака ослаблена, пригнічена, її не цікавлять улюблені іграшки, з великим небажанням виходить на прогулянку;
• Зниження, згодом повне втрата апетиту, різке зниження ваги;
• Гнійні виділення з очей і носа тварини;
• Дихання стає важким, неповним, супроводжується в подальшому булькає звуками і хрипами. Ці симптоми викликані розвитком водянки в грудної та черевної порожнини;
• Симптоми порушення травлення: блювання, запор, безперервний пронос;
• Парези, паралічі кінцівок, судоми. Тварини часто не можуть закрити пащу або ж, навпаки, щелепи судорожно стиснуті. Ці симптоми говорять про поразку токсоплазмами клітин центральної нервової системи.

Хронічна форма токсоплазмозу

Хронічна форма захворювання більше характерна для більш дорослих собак. Захворювання, як правило, виникає внаслідок ослаблення імунітету і повторного зараження. Повторне зараження при ослабленому імунітеті не тільки викликає початок нового захворювання, а й є пусковим механізмом для пробудження дрімаючих цист.

Основні симптоми, якими супроводжується хронічна форма, є збільшення лімфатичних вузлів, часто збільшується печінка, селезінка.

Ознаки токсоплазмозу дуже схожі на симптоми чуми або лептоспірозу, тому для збереження життя і здоров`я собаки необхідно звернутися до лікаря і пройти повне лабораторне обстеження

Токсоплазмоз у собак є одним з найпоширеніших захворювань. Така широка поширеність зумовлена, в першу чергу, легкістю інфікування, наявністю в наших містах і селах великої кількості бездомних тварин і дуже низьким рівнем ветеринарного нагляду. Хворіють токсоплазмозом не тільки бродячі тварини, а й наші домашні вихованці, яких ми любимо, холім і плекаємо. Собаки не тільки з легкістю хворіють самі, а й приносять цю заразу в наш будинок.

Токсоплазмоз у собак: симптоми і лікування хвороби

Багато хвороб тварин, у тому числі і токсоплазмоз у собак, передаються людині. Тому власник повинен знати не тільки симптоми недуги, але і те, як захистити себе і вихованця від зараження збудником. Toxoplasma gondii – мікроскопічне просте, поширене повсюдно. Але і з таким потайливим і хитрим ворогом можна боротися.

Токсоплазми чекають нас і наших улюбленців у вуличному пилу, в землі, в калюжах і на траві, на лапках мух, на немитих овочах і фруктах. А ще в м’ясі будь-яких теплокровних тварин і птахів, у випорожненнях заражених кішок, на брудних руках, на взуття і навіть у повітрі. Близько 40% м’яса на прилавках магазинів містить токсоплазм. За різними даними, від 50% до 80% всіх людей коли-то заражалися токсоплазмозом, і навіть не підозрюють про це.

Як заражаються собаки?

• поїдаючи сире м’ясо. Деякі власники думають, що сире м’ясо безпечно, якщо попередньо заморозити його. Це не так: токсоплазми гинуть за 5 днів при температурі -25°C, а в морозильній камері побутового холодильника температура не опускається нижче 20°C. Для профілактики токсоплазмозу важливо, щоб у собаки в мисці ніколи не було сирого м’яса. Не можна дозволяти вихованцеві облизувати руки після того, як ви обробили м’ясо, дозволяти злизувати крапельки крові з підлоги і т. п.;

• поїдаючи або нюхаючи фекалії кішок;

• попивши води з калюжі, вивалившись в землі, пожувавши мишку траву.

Щоб захистити себе і улюбленця, потрібно відучити його від шкідливих звичок і, по можливості, не гуляти з собакою в місцях скупчення бродячих тварин. Важливо мити лапи після прогулянки, щоб вихованець не проковтнув токсоплазм, вигризаючи застряглі між пальців травинки і інше сміття. Але найголовніше – виключити з раціону сире м’ясо і брудні фрукти/овочі.

У фекаліях собак збудника не буває, так як токсоплазми розмножуються статевим шляхом виключно в організмі кішок. Але собака може забруднитися в землі або котячих випорожненнях, і таким шляхом перенести збудника на руки власника. Тому при спілкуванні з улюбленцем важливо дотримуватися елементарних правил гігієни – не дозволяти лизати обличчя, мити руки після тісного контакту, мити лапи і живіт собаки після активної прогулянки.

Симптоми токсоплазмозу у собак

Потрапивши в організм, токсоплазми вражають кровотворну систему – саме в цей період токсоплазмоз викликає симптоми у собак:

• легка слабкість;
• незначні виділення з носа і/або очей;
• млявий апетит;
• легке почервоніння слизових.

Через кілька днів токсоплазми розносяться по всьому організму, вражаючи клітини тих чи інших органів. Всередині клітини відбувається поділ до тих пір, поки оболонка клітини не проривається. Вийшли токсоплазми проникають у здорові клітини, цикл повторюється. На уражених органах утворюються вогнища руйнування – групи загиблих клітин. Імунітет реагує на неподобство виділенням антитіл – частина паразитів гине, частина виявляються замкнутими в «капсули», стінки яких токсоплазми не можуть зруйнувати. Так відбувається в більшості випадків. Нездужання проходить без лікування, собака здорова. При повторному зараженні організм реагує швидше, замикаючи паразитів в непроникні капсули за більш короткий проміжок часу.

Але якщо з імунітетом улюбленця щось не так, ознаки токсоплазмозу у собак виражені яскравіше, тривають довше і не завжди відступають без лікування. У важких випадках собака може загинути через порушення функцій ураженого органу, нервової або ін. системи організму.

До загальним для гострої стадії симптомів відносять:

• відсутність апетиту;
• перемежовуються проноси і блювоту;
• кашель, запалення слизових, витікання з носа/очей;
• високу температуру, м’язову тремтіння, парези і паралічі, зміна поведінки.

Часто симптоми нагадують вірусну інфекцію або хронічне захворювання печінки, селезінки, нирок (ураженого органу). Токсоплазмоз підозрюють, якщо за результатами аналізів первинне припущення ветеринара не підтвердилося, а вибране лікування не приносить відчутних результатів.

Діагностика та лікування

Існує кілька способів лабораторної діагностики: ІФА, ПЛР, біопроби на мишах, серологія і т. д. На жаль, різні методи ефективні на різних стадіях недуги, тому негативний результат далеко не завжди достовірний. Щоб підтвердити або спростувати підозру, бажано зробити аналіз на токсоплазмоз у собак в декількох лабораторіях, використовуючи різні методи. Якщо ви живете в маленькому місті, попросіть ветеринара пояснити, куди і як (правила транспортування) можна відвести біоматеріал. Як правило, клініки невеликих міст використовують один вибраний метод дослідження і користуються послугами одного, найближчою до міста, лабораторії.

Якщо результати досліджень підтверджують токсоплазмоз у собак, лікування ведеться за трьома напрямками одночасно. Вільно циркулюючих паразитів знищують специфічними препаратами. Токсоплазми, вже проникли всередину клітин, практично недосяжні – їх потрібно замкнути в капсули, активізувавши захисні сили собаки (імуномодулятори). Симптоматичні засоби використовують, щоб поліпшити загальний стан – підтримати печінку і нирки, знизити навантаження на серце, усунути вторинні інфекції і т. д., індивідуально в кожному випадку.

Фактично токсоплазмоз не лікують, а переводять в «сплячий» режим. Якщо вдається цього досягти, собака буде повністю здорова. Серйозні наслідки можливі при важких ураженнях того чи іншого органу, при відсутності імунної реакції (як правило, у хронічно хворих вихованців і молодих собак). У 90% випадків токсоплазмоз не завдає відчутної шкоди здоров’ю, до 10% достатньо для того, щоб ставитися до цього недугу з усією серйозністю.

• відсутність апетиту;
• перемежовуються проноси і блювоту;
• кашель, запалення слизових, витікання з носа/очей;
• високу температуру, м’язову тремтіння, парези і паралічі, зміна поведінки.

Токсоплазмоз у собак: симптоми, діагностика та лікування

Токсоплазмоз – широко поширене захворювання. Багато про нього навіть не чули, однак при цьому більше двох третин населення планети заражені їм і мають до нього вироблені специфічні антитіла. При цьому самі люди про це найчастіше навіть не здогадуються.

Збудником токсоплазмозу виступає мікроскопічний паразит, що відноситься до найпростіших і званий Toxoplasma gondii. Він живе повсюдно, тому захистити себе або тварину від нього важко, хоча і можливо. Основними хазяями цього паразита є коти. Собаки, інші звірі і птиці, а також осіб можуть бути тільки проміжними господарями.

Токсоплазми мешкають у зовнішньому середовищі в ґрунті, траві, калюжах, піску, вуличної пилу. Їх переносять на собі літають і повзають комахи. Заразитися токсоплазмозом можна навіть через немиті овочі, фрукти і зелень.

Цисти цих паразитів спочатку поширюються кішками, вони виходять у зовнішнє середовище разом з їх фекаліями, після чого розносяться всюди.

Як можуть заразитися собаки?

Можливі наступні варіанти:

1. Попивши води з калюжі на вулиці, понюхавши траву або пісок, де цілком могли бути фекалії вуличних котів. Також собаки люблять повалятися на траві або землі. Вигулювати Собаку краще там, де немає бродячих тварин. Крім того, важлива гігієна. Після прогулянки необхідно ретельно вимити псу лапи, так як між пальців можуть застрягти сміття і трава, а з ними і цисти токсоплазм. Якщо тварина вывалялось в землі, його також краще вимити, щоб уникнути зараження, так як в землі могли бути фекалії вуличних котів.
2. При поїданні сирого м’яса. Приблизно 30-40% м’яса, що надходить у роздрібну мережу, заражене. Думка, що цисти токсоплазм гинуть при мінусових температурах, в цілому вірно, але потрібно враховувати, що для цього м’ясо має не менше п’яти діб пролежати в морозильній камері при температурі нижче -25 гр.С. Більшість побутових морозилок на такі низькі температури не розраховані. Тому м’ясо, перед тим як потрапити у тарілку собаки, має бути якісно термічно оброблене. Також не можна дозволяти тварині облизувати руки господаря, який тільки що обробляв сире м’ясо.
3. Собака може заражатися токсоплазмами при поїданні мишей, щурів або птахів, тому потрібно стежити за тим, де вона гуляє і що підбирає на дорозі.

Заразитися токсоплазмозом собака від іншої собаки не може, так як кал собак цист не містить, ці паразити здатні розмножуватися тільки в кишечнику котів.

Які симптоми захворювання?

В організмі собаки токсоплазми відразу надходять у кишечник, а вже звідти з кровоносною системою розносяться по всьому організму, вражаючи ті чи інші органи.

У перші дні після зараження важко виявити токсоплазмоз у собак, симптоми його досить невизначені:

• загальна млявість;
• знижений апетит;
• невеликі виділення з носа або очей;
• можливе почервоніння слизових.

По закінченні декількох днів паразити починають вражати й інші органи у собаки. Життєвий цикл наступний: паразити поділяються всередині клітини до тих пір, поки не порветься її оболонка. Потім вони виходять назовні і проникають в інші здорові клітини, після чого усе починається заново. Групи загиблих клітин утворюють вогнища на постраждалих органах. Імунітет у відповідь на це починає виробляти антитіла, після чого частина токсоплазм гине, інша частина «замикається» всередині клітин в так звані «капсули», оболонку яких паразити зруйнувати не можуть. Після чого симптоми захворювання у собаки проходять самі собою, і лікування не потрібно. Так буває у всіх здорових, з міцним імунітетом тварин.

Чи можна заразитися токсоплазмами повторно? Можна, в цьому випадку організм вже буде готовий відбити атаку, і ще швидше зможе «замкнути» токсоплазм «капсули», і захворювання ніяк не проявиться.

Якщо ж імунітет вихованця ослаблений, то він здатний захворювати з більш яскраво вираженими симптомами, і тоді, можливо, без лікування не обійтися.

Якщо ситуація ще більш важка, тварина сильно ослаблено, то токсоплазмоз у собак без належного лікування може призвести до серйозних поразок тих чи інших органів або систем.

Для гострої стадії характерні наступні симптоми:

• втрата апетиту;
• підвищена або висока температура;
• пронос упереміш з блювотою;
• кашель, протягом з носа і очей;
• запалення на слизових оболонках;
• м’язова тремтіння, порушення у поведінці;
• у важких випадках парези і паралічі.

За ознаками захворювання можна припустити вірусну інфекцію або хвороба якого з органів – нирок, печінки, селезінки. У таких ситуаціях звернення до ветеринара не уникнути. Він візьме аналізи, виключить найбільш явні припущення, призначить лікування.

Діагностика захворювання

Токсоплазмоз у собак можна виявити різними методами, серед них:

• ІФА;
• ПЛР;
• серологія;
• проби на мишах;
• у важких випадках може бути призначена біопсія печінки або селезінки.

Різні методи ефективні на різних стадіях захворювання. Якщо один з методів дає негативний результат, це ще не означає, що токсоплазмозу немає. Перевірити тварина найкраще різними способами, здавши аналізи в кількох лабораторіях. Якщо таких можливостей у вашому населеному пункті немає, то ветеринарні служби, як правило, здійснюють транспортування взятого біоматеріалу у великі міста. Або ж ветлікар проконсультує, куди можна відвезти тварину на аналізи.

Лікування захворювання

Якщо лабораторно виявлено токсоплазмоз у собак, лікування буде вестися відразу за трьома напрямками. Для знищення токсоплазм, вільно мігрують по організму, використовують спеціальні препарати. Антибіотики в боротьбі з цим захворюванням ефекту не дають. Якщо ж паразити проникли всередину клітини, дістати їх вже неможливо. Мета – замкнути якомога швидше їх «капсули». Для цього собаці призначають препарати, що підвищують імунітет. Також призначаються ліки для підтримки нормального функціонування інших органів: печінки, нирок, серця. Крім того, вживаються заходи для профілактики вторинних інфекцій і т. п.

Токсоплазмоз собак лікується у ветеринарних клініках, лікар у кожному конкретному випадку приймає рішення індивідуально. Якщо узагальнювати сказане, то все лікування зводиться не до знищення паразитів, а до їх замиканню всередині «капсул». Тобто мета – перевести захворювання в латентну стадію, в цьому випадку можна говорити про повне одужання собаки.

Якщо ж відбулося важке ураження якого органу вихованця, то можливі серйозні наслідки для організму. Те ж саме чекає, якщо собака була сильно ослаблена. Під удар можуть потрапити і щенята чинності недосконалого імунітету.

А ось якщо токсоплазмозом заразилася вагітна собака, це погано, так як паразити проникають через плаценту і все потомство виявиться нежиттєздатним, так як токсоплазми викликають в організмі майбутніх цуценят зміни, не сумісні з життям.

Але не все так сумно. Хочемо заспокоїти заводчиків: в 9 з 10 випадків токсоплазмоз ніяк не зашкодить вашому коханому тварині, в інших же ситуаціях лікування дасть позитивний ефект, і вихованець видужає. Якщо ж у собаки виробилися антитіла до токсоплазмам, то вона може вагітніти абсолютно спокійно, на потомстві це ніяк не відіб’ється.

В організмі собаки токсоплазми відразу надходять у кишечник, а вже звідти з кровоносною системою розносяться по всьому організму, вражаючи ті чи інші органи.