Коросты У Собаки

Консультация ветеринара

У моей собаки отошел кусочек кожного покрова, ввиду чего образовалась короста. Есть зуд, но не очень сильный. Шерсть отходит в этом месте, когда собака расчесывает. Через день образовались ещё 2 такие штуки, только меньшего размера. Гноя нет, сильных выделений или запаха тоже. В ветклинике сказали, предположительно грибок, больше ничего пока сказать не могут. На что это похоже? Точно не лишай и клещи, просвечивание ничего не показало.

Дерматологические проблемы у животных требуют системного подхода и выполнения определенных диагностических процедур: сдача глубокого соскоба с границы пораженного участка кожи на демодекоз и саркоптоз, а также на дерматомикозы (грибковые заболевания) и бактериологическое исследование.

Отсутствие свечение под лампой Вуда не позволяет 100 % исключить лишай — оно исключает лишь трихофитию, тогда как микроспория — другой возбудитель лишая выявляется лишь при исследовании соскоба с кожи. Также следует исключить возможность аллергии на пищу или контактировавшие с кожей химические вещества.

Собака переводится на строгую гипоаллергенную диету, когти на лапах коротко обстригаются, обязательно производится обработка ранок, заключающаяся в растворении корост перекисью водорода и нанесении на очищенную поверхность «Суролана» или «Зоодерма» — препаратов, содержащих компоненты снимающие зуд.

Дальнейшее лечение назначается в зависимости от результатов проведенных исследований. Быстрое распространение изъязвлений должно вас насторожить — изредка у собак бывает рак кожи.

Собака переводится на строгую гипоаллергенную диету, когти на лапах коротко обстригаются, обязательно производится обработка ранок, заключающаяся в растворении корост перекисью водорода и нанесении на очищенную поверхность «Суролана» или «Зоодерма» — препаратов, содержащих компоненты снимающие зуд.

Кожные струпья у собак

Эксфолиативный дерматит у собак

Данному заболеванию подвержены собаки практически всех пород и разного возраста, однако есть некоторые породы, наиболее предрасположенные к чрезмерной сухости кожи и появлению струпьев. Это, например, кокер-спаниель, вест хайленд вайлд терьер, английский спрингер-спаниель, бассет хаунд, ирландский сеттер, доберман пинчер, лабрадор ретривер, аляскинский маламут, сибирская лайка, чау-чау, пудель, йоркширский терьер, уиппет, немецкий дог, салюки, итальянская борзая, акита, самоед и золотистый ретривер.

Если ваша собака беременна, обязательно предупредите об этом ветеринара, так как некоторые препараты могут пагубно повлиять на развивающийся плод.

Симптомы и типы

Струпья на коже собаки могут быть мелкими, как перхоть, или крупнее

Жирные или сухие скопления омертвевшей кожи на поверхности или в шерсти животного

Струпья могут появиться как по всему телу собаки, так и локализоваться лишь в некоторых областях

Накопление мусора вокруг волоса, скопление жира у его основания

Чрезмерное образование струпьев и корок может спровоцировать инфицирование кожи, если собаку беспокоит зуд, и она постоянно чешется

Инфекции кожи характеризуются наличием гноя

Ногти собаки также могут быть повреждены

Возможные причины

В некоторых случаях причину так и не удается установить (идиопатическая себорея)

Дефицит витамина А (встречается у кокер-спаниелей)

Дефицит цинка (касается щенков аляскинского маламута, сибирского хаски и некоторых других крупных пород собак)

Аномалии развития кожи и волосяного фолликула

Утолщение кожи по неизвестной причине

Воспаление сальных желез (желез, которые ответственны за увлажнение шерсти и кожи)

Врожденные дефекты механизма увлажнения кожи

Аллергия (пищевая, сезонная, на укусы блох и так далее)

Паразитарные заражения (чесотка и другие)

Возрастные изменения (вы наверняка встречали старых собак с подобными проблемами)

Пищевые расстройства и реакции (недоедание, питание с хозяйского стола)

Иммунные нарушения, когда иммунная система атакует собственную кожу (пузырчатка)

Диагностика

На приеме у ветеринара вы должны будете подробно описать образ жизни собаки, ее пищевые предпочтения, болезни, которые она перенесла, а также симптомы данного заболевания с начала их возникновения. Для выяснения причины заболевания, лечащий врач проведет несколько анализов. Существует множество различных вариантов, почему кожа реагирует подобным образом, поэтому обследование будет очень тщательным. Начинается поиск, конечно же, с подробного внешнего осмотра животного. Если что-то покажется ветеринару подозрительным, он назначит дополнительные анализы.

В любом случае вам придется сдавать полный анализ крови собаки, биохимический профиль, анализ мочи. Зачастую результаты этих анализов показывают, что организм в порядке, если только ваш питомец не страдает каким-нибудь заболеванием крови, таким, как, например, гипертиреоз, бактериальная инфекция, грибковая инфекция или рак.

Для оценки состояния кожи могут понадобиться следующие процедуры:

Кожный соскоб, который будет отправлен в лабораторию для анализа на грибковые и бактериальные инфекции

Кожные пробы для выявления возможного аллергена

Тестирование на эктопаразитов (кожных паразитов)

Возможно назначение гипоаллергенной диеты, если ветеринар заподозрит аллергическую реакцию на какую-либо пищу

Правильная диагностика этого и других сопутствующих заболеваний, если они присутствуют, имеют крайне важное значение для успешности лечения. В первую очередь ветеринар назначит подходящие местные средства, которые увлажнят кожу и облегчат зуд, беспокоящий животное. Обычно доктора рекомендуют воздержаться от частого купания собаки на время лечения, хотя в некоторых случаях вода, наоборот, показана для быстрого выздоровления. Также стандартным назначением ветеринара при подобных проблемах являются специальные шампуни с содержанием перекиси бензоила и салициловой кислоты. Выбор шампуня и местных лечебных средств зависит от того, насколько сильно поражена кожа собаки, не инфицирована ли она, и какие заболевания сопутствуют дерматиту. Четкое следование инструкции ветеринара – залог успеха в лечении вашей собаки!

Если есть какое-либо сопутствующее заболевание, которое может являться причиной возникновения тяжелого дерматита, его тоже необходимо будет пролечить. В случае со вторичной бактериальной инфекцией обычно назначаются антибиотики. Если инфекция грибковая, доктор назначит собаке специальные противогрибковые препараты. Для удаления паразитов с поверхности кожи существуют специальные противопаразитарные средства. При дефиците витаминов или цинка необходимо привести их содержание в организме собаке в норму, для этого назначаются витаминные препараты. Для лечения гипотиреоза обычно назначают препарат тироксин.

Практические советы

Наиболее важным аспектом успешного лечения собаки с эксфолиативным дерматитом является достаточный внешний уход за кожей с помощью специальных средств, назначенных ветеринаром. Если доктор не запретил купание, старайтесь регулярно мыть собаку лечебным шампунем, после чего обязательно наносите увлажняющее средство. Для предотвращения рецидива болезни, строго следуйте предписаниям ветеринара и всегда доводите лечение до конца курса, даже если состояние кожи заметно улучшилось. Зачастую подобные проблемы с кожей у собак становятся хроническими. В таком случае вашей обязанностью будет всегда следить за состоянием кожи вашего питомца и правильно увлажнять ее. Регулярно показывайте собаку ветеринару, чтобы он мог увидеть результаты лечения и скорректировать свои назначения в зависимости от ситуации.

Некоторые кожные заболевания собак контагиозны, то есть ими может заразиться другое животное или даже человек. Чтобы свести к минимуму возможность инфицирования, следуйте некоторым простым советам в обращении с вашим питомцем. Ограничьте контакты домочадцев с собакой на время лечения. Всегда используйте резиновые перчатки при мытье собаки и нанесении лечебных средств. Поддерживайте чистоту и порядок в доме, особое внимание уделите месту, где спит собака.

Воспаление сальных желез (желез, которые ответственны за увлажнение шерсти и кожи)

Короста у собак — причини виникнення і методи лікування

Короста – це шкірна патологія, причиною якої є кліщі. На жаль, постраждати від хвороби може вихованець будь-якої породи і в будь-якому віці. Які симптоми вкажуть на наявність кліщів, як боротися з паразитами і чи можна вберегти собаку від такої проблеми.

• 1 Етіопатогенез корости
• 2 Види та клінічні особливості корости
  • 2.1 Хейлетиоз
  • 2.2 Короста, викликана демодекс — демодекоз
  • 2.3 Саркоптоз
• 3 Клінічні прояви корости у собак
• 4 Можливі ускладнення
• 5 Лікування корости
  • 5.1 Краплі
  • 5.2 Таблетки
  • 5.3 Спреї і аерозолі
• 6 Лікування підшкірного кліща
• 7 Лікування вушного кліща
• 8 Прогноз при корості
• 9 Профілактика при корості
  • 9.1 Дезінфекція
  • 9.2 Окреме місце для вихованця
  • 9.3 Увагу
  • 9.4 не Можна розводити собак з коростою
  • 9.5 Регулярні візити до ветеринара
• 10 Висновок

Етіопатогенез корости

Короста – інвазія, збудником якої є мікроскопічні кліщі трьох видів:

Незважаючи на те, що всі три типи корости виявляються схожими симптомами, кожному виду кліща відповідають типові для нього зовнішні особливості.

Якщо вихованцеві надана вчасна професійна допомога, патологія не небезпечна. Якщо захворювання запустити, воно може спровокувати серйозні ускладнення інфекційного характеру. Саме інфекція представляє серйозну небезпеку для собаки і може привести до летального результату.

Існує кілька шляхів зараження:

Кліщі попадають в організм вихованця після контакту з інфікованою собакою.

Часто паразити потрапляють під шкіру вихованця з землі, трави, гребінці, підстилки.

Мисливські породи собак заражаються кліщами після тісного спілкування з лисицями.

У здоровому, неослабленном організмі короста проявляється через кілька тижнів. У вихованців з ослабленим імунітетом, супутніми хворобами і чутливою шкірою інкубаційний період скорочується до 3-4 днів.

Види та клінічні особливості корости

Збудником захворювання є великий кліщ, який живе на поверхні шкіри, шерсті собаки. У процесі розвитку патології на шкірі з’являються характерні горбки і висипання червоного кольору, а також залисини на спині і шиї.

У ветеринарній практиці захворювання називають «блукаюча лупа» — паразити, переміщаючись по собаці, нагадують частинки лупи. Захворювання небезпечне для цуценят, особливо тих, які живуть у розплідниках і зоомагазинах, так як паразити накопичуються в соломі і підстилках.

При неуважному відношенні до захворювання кліщі через деякий час можуть виявитися у людини, при цьому симптоматика патології така ж – висип і горбки червоного кольору.

Всі симптоми хвороби зникають, коли нейтралізований джерело зараження. Кліщі здатні прожити без їжі не більше десяти днів. Головна небезпека патології – можливі рецидиви. Однак при належному догляді за твариною і дотриманні правил гігієни Ви зможете забути про таку неприємність, як кліщі.

Короста, викликана демодекс — демодекоз

Головне прояв демодекозной корости – невеликі осередки випадіння шерсті, сконцентровані в одному місці або розкидані по всьому тілу собаки. Даний вид захворювання не здатний передаватися іншим тваринам і людині.

Захворювання відоме під назвою «червона короста», його збудником є кліщі, які передаються цуценяті від матері. Інфікування відбувається в перші дні після народження цуценят, як правило, паразити не доставляють якого-небудь дискомфорту собаці.

Проблеми виникають, якщо у вихованця супутніми захворюваннями ослаблений імунітет і кількість кліщів різко збільшується. Також спровокувати зростання популяції паразитів можуть будь-які порушення у функціонуванні імунної системи.

Залежно від місця локалізації уражених ділянок демодекозная короста буває декількох видів:

Локалізована Зони лущення розташовані на одній ділянці шкіри біля морди вихованця. Цей тип захворювання характерний для молодих цуценят і в більшості клінічних випадків не вимагає спеціальної медичної допомоги. З цієї причини локалізований демодекоз вважається найбільш безпечним видом корости. Уражені ділянки на шкірі можуть бути повністю лисими або значно прореженными, але запалення і інші ознаки корости на них відсутні.

Генералізований або загальний демодекоз Розвивається на тлі локалізованого, якщо захворювання не пройшло самостійно і поширилося по всьому тілу. В цьому випадку утворюються облисілі ділянки шкіри діаметром до 2-3 см, покриті червоною, лускатої або твердою скоринкою. Освіти доставляють серйозний дискомфорт собаці у вигляді свербежу. В результаті вихованець змушений постійно шкребти шкіру, що призводить до пошкодження шкіри та зараження різними інфекціями. Собака втрачає вагу, у неї розвивається лихоманка і збільшуються лімфатичні вузли. Цей вид захворювання вимагає обов’язкового лікування і контролю ветеринара.

Демодекозний пододерматит Найбільш стійка форма корости, розвивається тільки в області лап на тлі бактеріальної інфекції. Кліщі локалізуються в лапах тварини, де їх важко виявити і вилучити. Для патології характерні запальні процеси біля основи кігтів і поширення інфекції в організмі собаки.

Захворювання за зовнішніми ознаками нагадує зараження блохами – собака постійно себе кусає, свербить, активно випадає шерсть і розвиваються виразки. Даний вид корости заразний для людей і проявляється невеликими червоними горбиками, які нагадують комариний укус. Інкубаційний період становить один тиждень, після вихованець починає проявляти занепокоєння. Біля брів, вух і на лапах з’являються лисі ділянки, шкіра на яких лущиться.

При відсутності своєчасної терапії захворювання поширюється по всьому тілу і набуває стійкість до основних методів лікування.

Важкі форми саркоптоз доставляють серйозний дискомфорт собаці, так як супроводжуються постійним сверблячкою, який заважає вихованцеві вести нормальний спосіб життя.

Через пошкоджені ділянки шкіри в організм легко проникає інфекція, по тілу поширюються грибки, з’являється неприємна кірка білого кольору.
Як перевірити наявність кліщів у вухах собаки

Якщо Ви помітили, що собака свербить більше звичайного, проведіть простий тест, який дозволить визначити, чи є у вухах вихованця паразити. У ветеринарній практиці таку перевірку називають «тест на вушній педальний рефлекс».

Візьміть гнучку частину вуха собаки двома пальцями. Потріть його з обох боків легкими, плавними рухами. Не можна сильно стискати вухо, щоб не пошкодити його. Слідкуйте за задньою лапою вихованця. Якщо собака спробує почухати вухо, це може говорити про наявність вушного кліща.

Тест, проведений в домашніх умовах, не є точним методом діагностики і вимагає додаткового обстеження.

Клінічні прояви корости у собак

Від того наскільки точно і своєчасно буде діагностовано захворювання, залежить схема терапії. З цієї причини при найменшій підозрі на коросту собаку слід відразу показати ветеринару, який огляне і призначить відповідні діагностичні заходи. На підставі результатів буде визначена подальша схема лікування.

Запалення на уражених ділянках.

Висип і гнійні освіти, які згодом покриваються кіркою і лусочками.

На уражених ділянках з’являються лусочки.

Постійний свербіж різного ступеня вираженості.

Випадання вовни в осередках ураження.

Поява виразок і твердої скоринки в місцях зараження.

Поява по всьому тілу характерних расчесов з кров’ю.

В області вух з’являється лупа.

Уражені ділянки покриваються струпами.

Будь-який дотик до вуха супроводжується спробами його почухати.

Симптоматика отодектозу — вушного кліща:

Собака постійно трясе головою.

Голова нахилена в бік хворого вуха.

Вихованець треться головою об меблі та інші предмети інтер’єру, травмуючи себе. Утворилися рани загнаиваются.

У вушній раковині з’являються продукти життєдіяльності кліщів – клейка субстанція темного відтінку.

Ефективний спосіб виявити кліщів на тілі тварин – оглянути всіх членів сім’ї. Якщо на шкірі людини виявлені червоні, трохи збуджені горбки, що нагадують укуси комарів, найімовірніше, свербіж у собаки викликаний паразитами.

Симптоматика корости у собак дуже часто вказує на супутні небезпечні захворювання – алергічні реакції, діабет, гельмінти, гіпертиреоз. Призначити лікування, відповідне діагнозу, може тільки ветеринар після обстеження вихованця.

Можливі ускладнення

Велику небезпеку представляють паразити, виявлені у вухах собаки. Некваліфікована допомога або повна її відсутність можуть призвести до серйозних наслідків – глухота, менінгіт. Ці патології при відсутності допомоги ветеринара в більшості випадків призводять до летального результату.

Головна небезпека вушного кліща полягає в тому, що навіть після курсу терапії можливий рецидив і погіршення стану вихованця. Це пов’язано з тим, що не всі лікарські препарати ефективні у відношенні яєць кліща. Таким чином, після лікування з них з’являються личинки, які починають харчуватися кров’ю домашньої тварини, при цьому собака відчуває серйозний дискомфорт – постійний свербіж, трясе головою, свербить, будь-який різкий рух викликає біль.

Кліщі можуть спровокувати розвиток небезпечної для здоров’я і життя собаки інфекції. За статистикою ветеринарної практики третина всіх захворювань інфекційного характеру закінчуються смертю домашнього вихованця. Захистити собаку можна тільки одним способом – дотримуватися гігієни в будинку, регулярно оглядати шкіру вихованця і відвідувати ветеринара.

Лікування корости

Терапію проводять у домашніх умовах. Для лікування корости використовують препарати зовнішнього і внутрішнього дії. Схема терапії призначається індивідуально для кожного клінічного випадку, оцінюючи стан вихованця.

Під час терапії важливо дотримуватися обережності при контакті із зараженою твариною, по можливості не слід торкатися до уражених ділянок або вдягати одноразові рукавички. Після всіх проведених процедур руки потрібно ретельно мити.

Виробляються на основі акарицидної речовини, ефективний відносно більшості видів кліщів. Для лікування препарат наноситься на холку тварини і вздовж хребта. Дія крапель досягає максимального ефекту через добу після нанесення. Для маленьких цуценят і сук в період вагітності ветеринар підбирає максимально щадні краплі.

Обробку краплями проводять один раз в місяць, але в теплу пору року слід застосовувати препарат частіше, так як вихованець щодня контактує з землею, росою, рослинами, де можуть бути кліщі. Крім цього, купання у водоймах значно знижує ефективність крапель.

Це найменш поширена форма медикаментів для лікування корости. Пов’язано це з тим, що таблетовані препарати представляють нове покоління медикаментів. Принцип дії полягає в наступному – після прийому препарату активні речовини насичують кров собаки і вона стає «несмачної» для кліщів.

До речі, таблетки, які використовуються у ветеринарії відрізняються приємним смаком, у власників домашніх тварин не виникає проблем з тим, як нагодувати ними собаку.

Згідно з інструкцією, таблетки приймають один раз на три місяці.

Спреї і аерозолі

Альтернативне засіб, який використовують кожні десять днів. Засіб не дуже зручно в лікуванні собак великих порід, так як вихованця потрібно обробляти повністю. Для невеликих собак спрей – відмінне рішення проблеми.

Лікування підшкірного кліща

Найбільш популярним і дієвим методом лікування даного виду паразитів визнані таблетки «Бравекто». Якщо захворювання супроводжується бактеріальною інфекцією, призначається курс антибіотиків, крім цього, собаку регулярно миють спеціальним шампунем з антисептичним ефектом.

Саркоптоз частіше розвивається у цуценят, які містяться в поганих умовах і змушені харчуватися неякісними продуктами. У цьому випадку таблетки, як правило, виявляються неефективними. Для лікування вибирають краплі.

Лікування вушного кліща

Лікування полягає в ретельному видаленні з вушних раковин сірки та продуктів життєдіяльності кліщів. Для цього використовують спеціальні гігієнічні розчини і краплі. Якщо у собаки розвивається бактеріальне запалення, призначають курс вушних крапель з антибактеріальним ефектом.

Прогноз при корості

У більшості випадків прогноз при корості сприятливий, застосування сучасних лікарських препаратів призводить до повного одужання. Але в деяких випадках лікування може тривати до одного року. У середньому домогтися стійкої ремісії можна через 2-4 місяці після початку терапії.

Профілактика при корості

Ефективність лікування багато в чому залежить від того, наскільки власник собаки підготувався до терапії.

Дезінфекція

Перш за все, треба обробити дезинфікуючими препаратами кожен предмет, з яким контактувала собака. Також необхідно провести вологе прибирання всього приміщення з застосуванням побутової хімії з дезинфікуючим ефектом.
Особливу увагу слід приділити підстилці тварини – її потрібно міняти кожен день, регулярно прати і просушувати на сонці. Для прання використовуйте відбілювач і господарське мило з антисептичним ефектом.

Окреме місце для вихованця

Бажано облаштувати огороджене місце для собаки, за яке вона не зможе вийти. Краще, якщо це буде окрема кімната або частина коридору. Тут потрібно щодня проводити вологе прибирання. Місце повинно бути теплим, не можна залишати вихованця в неопалювальному приміщенні або на подвір’ї.

Якщо в будинку крім зараженої собаки живуть інші вихованці, їх слід ізолювати, в іншому випадку захворювання пошириться на всіх домашніх тварин.

Кліщі відрізняються неймовірною витривалістю і здатні виживати без їжі довгий час.

Собака, будучи ізольованою, не повинна відчувати себе покинутою і забутою. Щодня приділяйте вихованцеві час, грайте з ним. Нехай в його новому місці проживання завжди будуть іграшки. Намагайтеся максимально відволікати собаку від поганого настрою. Наприклад, після кожної процедури з використанням лікувального шампуню заохочуйте собаку улюбленим ласощами. Обов’язково гуляйте з вихованцем, але уникайте контакту з іншими тваринами.

Не можна розводити собак з коростою

Це стосується діагнозу «демодекоз», так як в цьому випадку кліщі передаються по спадку від матері до цуценятам. Ветеринари настійно рекомендують не використовувати для розведення собак, які перенесли демодекоз у будь-якій формі. Виняток складають вихованці, які перенесли захворювання в ранньому віці і за умови, що воно пройшло самостійно.

Регулярні візити до ветеринара

Навіть після закінчення курсу терапії необхідно регулярно приходити до ветеринара, щоб фахівець оглядав вихованця і міг своєчасно виявити рецидив. Тільки фахівець може дати професійну оцінку здоров’ю собаки і визначити – чи потрібен повторний курс терапії. Крім цього, більшість препаратів від кліщів токсичні, тому приймати їх краще під наглядом ветеринара.

Короста – захворювання, з яким можна впоратися швидко і досить легко за умови неухильного дотримання всіх приписів ветеринара. Важливо проконсультуватися з фахівцем про можливі зміни раціону і додаткових харчові добавки та вітаміни, які прискорять процес одужання і стан шерсті собаки.

• 1 Етіопатогенез корости
• 2 Види та клінічні особливості корости
  • 2.1 Хейлетиоз
  • 2.2 Короста, викликана демодекс — демодекоз
  • 2.3 Саркоптоз
• 3 Клінічні прояви корости у собак
• 4 Можливі ускладнення
• 5 Лікування корости
  • 5.1 Краплі
  • 5.2 Таблетки
  • 5.3 Спреї і аерозолі
• 6 Лікування підшкірного кліща
• 7 Лікування вушного кліща
• 8 Прогноз при корості
• 9 Профілактика при корості
  • 9.1 Дезінфекція
  • 9.2 Окреме місце для вихованця
  • 9.3 Увагу
  • 9.4 не Можна розводити собак з коростою
  • 9.5 Регулярні візити до ветеринара
• 10 Висновок

Короста у собак

Короста у собак — це вкрай неприємне і заразне захворювання, яке дуже швидко поширюється. Така хвороба викликається кліщем виду sarcoptes, який вражає шкіру собаки, провокуючи сильне роздратування. Короста може з’явитися в будь-якому віці, і не залежить від статі або породи любімца.Она робить життя тваринного буквально нестерпним, що вимагає від власника негайного вжиття необхідних заходів з лікування вихованця. Цілком можливо, що короста передасться і людині, що контактують із зараженою собакою.

Симптоми корости у собак

Діагностика цього захворювання грунтується на наступних ознаках:

• постійне розчісування шкіри, оскільки кліщ провокує найсильніший свербіж. Собака починає чесати, жувати, кусати і гризти заражені місця, намагаючись вгамувати неприємні відчуття;
• на місцях скупчення збудника хвороби випадає шерсть, і утворюються прогалини;
• шкіра на уражених ділянках виглядає запаленої, червоною і шаруватої;
• постійне розчісування шкіри призводить до її розтріскування і появи загоюються і постійно кровяно ранок.

Що робити, якщо у собаки короста?

Для початку потрібно пройти всі дослідження, які призначить ветеринар. Це може бути звичайний огляд тварини, або взяття зіскрібка на лабораторне дослідження. Призначене лікування вушної корости у собак відрізняється своєю простотою, але тривати воно може досить довго.

Основні заходи полягають в регулярному купанні тварини, з використанням спеціального лікувального шампуню. Такі обмивання потрібно буде робити щотижня, поки стан шкірних покривів помітно не покращиться.

Також у продажу є спеціальні ліки від кліща, що має рідку форму. Їм потрібно обробляти шкіру вихованця. Принцип дії такого препарату такий: він вбирається в шкіру, потрапляє в кров, а після того, як кліщ її нап’ється, він гине. Інші медикаменти дають можливість кілька вгамувати страждання тварини, знімаючи на деякий час свербіж і запобігаючи розчісування. Завжди знайдеться оптимальний за ціною варіант того, чим лікувати коросту у собак.

Як можна заразитися коростою?

Зазвичай ця хвороба передається від однієї тварини до іншої. Також переносниками кліща є лисиці, у яких зовсім немає можливості отримати допомогу ветеринара. Оскільки збудник корости може зберігати свою активність протягом трьох діб, після того, як був скинутий носієм, то собака цілком може заразитися посереднім шляхом. Такий спосіб інфікування обумовлений звичкою тваринного досліджувати місця лежання лисиць, на гілках і листі яких можуть залишатися кліщі.

Для початку потрібно пройти всі дослідження, які призначить ветеринар. Це може бути звичайний огляд тварини, або взяття зіскрібка на лабораторне дослідження. Призначене лікування вушної корости у собак відрізняється своєю простотою, але тривати воно може досить довго.

коросты покраснения на коже

Здравствуйте, собака кокер спаниель сучка, рожала в прошлом году. В июле 2020 года начались проблемы с кожей, начали появляться сухие коросты на спине и животе но на животе ещё и покраснения кожи, коросты отваливаются вместе с пусками шерсти гноя нет, коросты чешутся, когда гладишь собаку кожа прям «ёжится» и лапа дергается чтоб почесать. Кормили курицей и кашами, сейчас поменяли рацион, даём говядину, сердце, творог, кашу, морковь, капусту свежую и варенную. Вакцинация от бешенства была в марте 2020 года, и дегельмитизация в апреле этого же года. Есть ветеринар но он мотает головой ничего не знает, лекарств никаких нет. Помогите пожалуйста.

наш адрес: ivan.soul@mail.ru

• Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии

Доброго времени суток, подскажите, что изменилось после смены рациона? Какое лечение уже проводилось? Вижу обрабатывали зеленкой? Есть ли возможность сдать анализы (кровь, соскобы кожи на паразитов, бак. и микопосевы)? Выложите фото последних свежих ран и корочек, и по ближе. Жду от вас ответов.

• Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии

Здравствуйте! Спасибо что ответили! Рацион сменили неделю назад, пока ничего не поняли, изменений нет. Знакомая сабаковед посоветовала мазать раствором Димексида 1 к 3. Вроде бы помогало, а потом сново все появилось. На спине целая роща корост и становится все больше. Они начинают отваливаться и шерсть тоже в этом месте.
Ветврача хорошего нет, отвечает, что не знает, что это. Лаборотории нет. Мы в отчаянии.
На фото6рафии там где красная короста, она сначала была просто в виде малекой светло-коричневой корки, потом выросла и стала такой.
Так же собака стала очень много есть в последнее время, у нее урчит в животе и метеоризм.
А так состояние отоичное. Подвижная, веселая, жизнерадгстная. Температура была 37,7. Вроде низковатая, но у нас такой градусник, что мог наврать.

наш адрес: ivan.soul@mail.ru