Лишай У Кішки Фото

Лишай у кошек симптомы в домашних условиях

Стригущий лишай – это высококонтагиозное заболевание грибковой природы, поражающее гладкую кожу человека, волосистую часть головы и ногтевые пластины. Данная патология относится к самым изученным. В медицинской терминологии она имеет несколько названий, в зависимости от вида возбудителя, спровоцировавшего развитие недуга. Чаще всего клиницисты называют его дерматомикозом, дерматофитией, дерматофитозом, а также трихофитией и микроспорией.

Антропофильная трихофития – это грибковая инфекция, передающаяся только от человека к человеку. Зоонозная трихофития передается человеку от крупного рогатого скота, грызунов и пр.

Микроспория – это заболевание антропофильного и зоонозного характера, передающееся от человека к человеку и от домашних животных.

Причины возникновения струщего лишая

Стригущий лишай – это инфекционное заболевание, которое вызывают антропофильные трихофитоны, паразитирующие на человеческой коже, в роговом эпидермальном слое и внутри волос, и зооантропофильные перихофитоны, живущие на кожных покровах животных (кошек, собак, лошадей, крупного рогатого скота, мышей и некоторых диких животных).

Трихофития

Это очень заразная грибковая инфекция, поражающая волосистую часть головы и гладкие кожные покровы. Её возбудителями являются несовершенные патогенные плесневые грибы рода Trichophyton, размножающиеся бесполым путем. Их споры очень устойчивы во внешней среде. В волосах и отпавших корках они могут сохранять свою вирулентность на протяжении полутора лет. В течение 30 минут споры инактивируются под воздействием ультрафиолета, через 2-3 минуты гибнут в кипящей воде, и за 15-20 минут обеззараживаются растворами дезинфицирующих средств.

Микроспория

Это дерматомикоз, поражающий кожные покровы и волосистые участки. Его возбудителем являются кератофильные плесневые грибки-паразиты, относящиеся к роду Microsporum, которые обитают на ороговевших субстратах. Попадая на кожные покровы, возбудитель внедряется в более глубокие эпидермальные слои, после чего начинает там активно размножаться. В том случае, когда споры гриба располагаются вблизи устья волосяной луковицы, они, произрастая, приводят к поражению волоса, формируя вокруг него чехол и плотно заполняя весь фолликулярный аппарат.

Факторы риска и пути заражения

Основной путь заражения дерматомикозом — контактно-бытовой, то есть, для заражения необходим прямой контакт с больным животным или с больным человеком. Грибковая инфекция чаще всего поражает детей и подростков от 4 до 15 лет, контактирующих с больными животными. Зачастую источником заражения являются инфицированные кошки. Как правило, у них на мордочке, вокруг пасти и дыхательных путей, а также на наружной поверхности ушных раковин наблюдаются очаги облысения. Реже их можно выявить на лапах и на хвосте. На этих участках кожа у животного шелушится, шерсть неравномерно обломана.

Вместе с тем возможно инфицирование через предметы обихода и предметы личной гигиены (расчески, инструменты для бритья и пр.), а также бывают случаи заражения после контакта с кожей больного человека.

Следует отметить, что одного только попадания возбудителя на кожу не достаточно для того, чтобы возникло заражение. При отсутствии кожных повреждений и при наличии сильного иммунитета риск развития заболевания практически сводится к нулю. Если человек неукоснительно соблюдает правила личной гигиены, то возбудитель стригущего лишая, попавший на кожные покровы, очень быстро удаляется при помощи воды и мыла. Также не следует забывать о том, что у каждого человека должна быть своя личная расческа и полотенце.

Факторами риска при заражении стригущим лишает принято считать:

• Размягчение кожных покровов (мацерацию). Такое состояние происходит по причине длительного контакта с водой.
• Нарушение целостности кожных покровов (наличие ран, ссадин, ожогов, царапин и пр.).
• Ослабленный иммунитет.
• Наличие кожных патологий.
• Депрессию и постоянные стрессы.

Формы и симптомы стригущего лишая

Симптомы трихофитии

Трихофития – это заболевание грибковой природы, которое может быть поверхностным и инфильтративно-нагноительным.

1. При развитии поверхностной трихофитии гладкой кожи и волосяного покрова вначале у больного появляется один очаг 1-2 см в диаметре. Он представлен в виде красного или розового пятна с резкими границами и правильными округлыми очертаниями, слегка выступающего над уровнем здорового и неповрежденного кожного покрова. В этой области кожа несколько отечна и гиперемирована. Она покрыта серовато-белыми отрубевидными чешуйками, придающими формированию белесый вид. Далее на коже появляются и другие очаги. Очень часто один из них намного крупнее остальных. Он имеет неправильные очертания и нечетко выраженные границы. Каждый очаг располагается изолированно от другого, без тенденции к слиянию. По мере развития патологического процесса разрастается отек и покраснение, а на периферии формирования возникают везикулы, пустулы и корки. Через некоторое время пораженный очаг приобретает вид кольца. При поражении волосяных луковиц волосы начинают обламываться у самого корня, или в 2-3 мм от поверхности кожи.

Как правило, очаги грибкового поражения локализуются на туловище, предплечьях, на лице и на шее (изолированная трихофития), а также они могут одновременно поражать и волосистую часть головы.

2. Инфильтративно-нагноительная трихофития – это заболевание, которое характерно для сельской местности. Его провоцируют зоофильные грибы, паразитирующие на животных. Зачастую данная форма патологии является профессиональной болезнью животноводов.

При развитии патологического процесса у пациента наблюдаются резко выраженные воспалительные явления, которые достигают стадии нагноения. В данном случае грибковая инфекция также поражает гладкую кожу и волосы на голове. Вместе с тем возбудитель может локализоваться в области усов и бороды. В стадии нагноения очаги приобретают вид уплощенных синюшно-красных узелков с бугристой поверхностью, покрытой эрозиями, корками и чешуйками. В данном случае часть волос просто выпадает самостоятельно, а другая легко удаляется. Устья волосяных фолликулов при этой форме заболевания заполняются гноем, который легко выделяется при надавливании (струйно или капельно). Очаги, возникающие на волосистой части головы некоторые авторы сравнивают с медовыми сотами. Со временем они размягчаются. Следует отметить, что развитие процесса обуславливает гибель возбудителя. В стадии выздоровления на месте очага инфекции образуется рубец. У человека после перенесенного заболевания формируется стойкий иммунитет, а поэтому рецидивы не случаются.

Симптомы микроспории

Длительность инкубационного периода при микроспории составляет 3-7 дней. При поражении кожи головы, покрытой волосами, появляются крупные, резко ограниченные округлые очаги, достигающие в диаметре 20-30 мм. Они усеяны большим количеством чешуек серо-белого цвета, выделяющихся на фоне слабо выраженного покраснения (эритемы). Волосы, находящиеся в очаге грибкового поражения, обламываются на высоте 3-5 мм над уровнем кожи. Они окружены серовато-белым налетом, который заметен даже невооруженным глазом. Следует подчеркнуть, что это наиболее характерные признаки микроспории волосистой части головы.

При развитии микроспории гладкой кожи на теле появляются воспаленные светло-розовые шелушащиеся пятна с четко очерченными границами, достигающими в диаметре 5-20 мм. Их центральная часть по мере роста становится светлее, а по периферии располагаются немногочисленные папулы. Иногда в центре сформировавшегося кольца может образовываться новое (двойное или тройное), а кожные высыпания могут быстро разрастаться и распространяться на другие участки (особенно после водных процедур). Следует отметить, что грибковое поражение может распространяться и находящиеся на теле пушковые волосы.

Характерно то, что симптоматика антропонозной и зооантропонозной микроспории мало чем отличается от поверхностной трихофитии. Для этой формы грибкового поражения характерны более округлые очертания и четкие границы очагов поражения. Очень часто данное заболевание сопровождается увеличением шейных, затылочных и околоушных лимфатических узлов.

Стригущий лишай у детей

В том случае, когда грибковая инфекция поражает ребенка, инкубационный период длится 5-7 дней. Затем на гладкой коже и на голове, в области роста волос появляются первые инфекционные очаги. В детском возрасте микроспория и трихофития может локализоваться практически на любых участках тела.

При развитии легкой формы заболевания на кожных покровах появляются четко очерченные округлые образования. Их поверхность покрыта чешуйками, а периферия формирования – пузырьками или узелками. Зачастую очаги инфекции при слиянии могут образовывать фигуры весьма причудливой формы.

При поражении волосяного покрова также выявляются округлые лишайные пятна разной величины. При трихофитии инфекционные очаги слабо воспалены, имеют расплывчатые границы, а также в них наблюдается шелушение в виде мелких серебристых чешуек. В очагах поражения волосы обламываются «под корень» или на высоте 1-2 мм.

При диагностике микроспории у пациента выявляется один или два крупных очага с четкими границами. Для этой формы грибкового поражения характерно отрубевидное шелушение. В этом случае волосы полностью обламываются на высоте 6-8 мм. Они имеют вид выстриженных ножницами, отсюда и возникло название «стригущий лишай». Иногда в области поражения развивается незначительный зуд.

Как правило, при развитии заболевания общее состояние детей не нарушается.

Многие специалисты отмечают, что в последнее время участились случаи заболевания стригущим лишаем среди совсем маленьких детей. Это объясняется инфицированием через коляски, в которые могут забираться бездомные кошки.

В том случае, когда у ребенка снижен иммунитет, трихофития или микроспория может протекать в инфильтративной или нагноительной форме. При развитии инфильтративной формы патологического процесса в очагах поражения накапливается инфильтрат, а близлежащие к ним лимфатические узлы уплотняются и становятся болезненными.

Для нагноительной формы характерно формирование плотных болезненных округлых полостей, заполненных гноем, выделяющимся при сдавливании. В данном случае у пациента отмечается увеличение и болезненность регионарных лимфатических узлов. У ребенка повышается температура тела и ухудшается общее состояние. На волосистой части головы после тяжелой формы стригущего лишая может остаться облысение, а на гладкой коже – рубцы. Заболевание, протекающее в легкой форме, не оставляет после себя никаких следов.

Диагностика стригущего лишая

Для того чтобы правильно установить диагноз, пациент подвергается тщательному осмотру у дерматолога, а также ему назначается бактериоскопическое исследование материала, взятого из очага воспаления. В данном случае на предмет наличия грибковых спор исследуются кожные чешуйки и пеньки волос.

Вместе с тем в качестве вспомогательной диагностической методики при выявлении микроспории назначается люминисцентная диагностика, предусматривающая использование лампы Вуда. Пораженные дерматофитией волосы в спектре ультрафиолетовых лучей на определенной волне светятся в темноте изумрудно-зеленоватым свечением.

Следует подчеркнуть, что, не смотря на то, что лампа Вуда широко распространена и очень проста в использовании, она не является достаточно информативной для точной постановки диагноза и выявляет только 50% от общего количества заражений. Поэтому для подтверждения или исключения микроспории дополнительно производятся посевы на питательные среды.

В том случае, когда стригущий лишай поражает волосистую часть головы, его в обязательном порядке дифференцируют от алопеции (ограниченного облысения) или фавуса (еще одной разновидности грибкового поражения волос).

При обнаружении стригущего лишая на теле, его необходимо дифференцировать от псориаза, экземы или красного плоского лишая.

Глубокий стригущий лишай следует отличить от флегмоны, стафилококкового сикоза или остиофолликулита (стафилококкового импетиго).

Лечение стригущего лишая

В том случае, когда грибковая инфекция поражает гладкую кожу, пациентам назначают наружные противогрибковые препараты, а также спиртовой раствор йода, серную и серно-дегтярную или серно-салициловую мазь. При развитии выраженного воспалительного процесса показан прием комбинированных препаратов, содержащих гормоны.

Если к грибковому поражению присоединяется бактериальная инфекция, рекомендовано применение препаратов, обладающих комбинированным, противовоспалительным, антибактериальным и противоаллергическим действием. При глубоких формах заболевания используются средства, содержащие димексид.

При поражении пушковых волос и волосистой части головы волосы сбриваются, после чего проводится противогрибковая терапия с использованием этиотропных препаратов системного действия. В данном случае чаще всего назначается противогрибковый антибиотик гризеофульвин. Следует отметить, что курс лечения должен проходить под контролем люминисцентной лампы

Ослабленным пациентам параллельно проводится витаминотерапия, и назначаются иммуностимуляторы.

Профилактика стригущего лишая

Главной целью профилактики развития дерматомикозов является своевременное выявление и лечение больных с признаками той или иной формы стригущего лишая. В детских учреждениях должны проводиться регулярные медицинские осмотры. Больного ребенка (если такой будет выявлен) в обязательном порядке необходимо изолировать от коллектива, а также быстро и качественно продезинфицировать его вещи.

Далее следует обследовать всех людей, которые контактировали с заболевшим дерматомикозом, и, в случае необходимости, назначить лечение.

Вместе с тем очень важно регулярно осматривать домашних животных и при выявлении у них патологических очагов, проводить необходимые лечебные процедуры.

Для того чтобы правильно установить диагноз, пациент подвергается тщательному осмотру у дерматолога, а также ему назначается бактериоскопическое исследование материала, взятого из очага воспаления. В данном случае на предмет наличия грибковых спор исследуются кожные чешуйки и пеньки волос.

Котячий лишай

Найвідоміше нам захворювання у кішок — це лишай. Ще з дитинства всі пам`ятають, що котячі лишаї прекрасно передаються людині. І в 99% джерелом цієї зарази є вуличні бездомні коти. А ось їхні домашні побратими хворіють позбавляємо вкрай рідко. Сам лишай відноситься до грибкових захворювань, для яких характерне ураження шкірного і волосяного покриву.

Відео: Микроспория? Котячий лишай? Лікування мікроспорії або котячого позбавляючи: + 38067-992-40-62

Підрозділяється лишай на два підвиди: трихофітія і мікроспорія. Тепер докладніше розглянемо симптоми цього захворювання і чим краще лікувати лишай у кішок і людини.

Симптоми і ознаки

Інкубаційний період у кішки іноді може тривати від кількох днів до місяця. Що значно ускладнює виявлення причини і місця зараження тварини. На ранній стадії захворювання господарі найчастіше не помічають ніяких змін в свого вихованця. На тілі з`являються невеликі плями, і шерсть в цих місцях починає ламатися і випадати. Зони поразки швидко розростаються і на місцях облисіння з`являються скориночки, схожі на запечену кров. Сверблячка сильно турбує кішок і вони часом в кров розчісують області запалення.

Відео: Жити Здорово! Стригучий лишай

Зверніть увагу на фото котячого позбавляючи, він завжди пізнаваний і його легко відрізнити від інших захворювань. Заражена кішка виглядає просто жахливо, і це дуже сумна картина.

Іноді навіть породисті елітні кішки бувають схильні до цього захворювання. Це може бути викликано слабким імунітетом від природи, завдяки чому домашня кішка стає вразливою перед різними інфекціями і в тому числі позбавляємо.

Як лікувати котячий лишай

Якщо ви виявили у своєї кішки ознаки позбавляючи, лікування потрібно почати якомога швидше. Пам`ятайте, що лікувати котячий лишай в домашніх умовах безглуздо, адже підручні антисептичні засоби не здатні погубити вірус.

Обов`язково зверніться до ветеринара і привезіть на огляд свого вихованця для підтвердження діагнозу і призначення необхідного медикаментозного втручання.

Лікування позбавляючи досить тривалий процес, який повинен проходити під контролем ветеринара.

Відео: Чим вилікувати лишай

В основному лікування котячого позбавляючи виробляють за допомогою вакцин: «Вакдерм», «Мікродерм» і мазей «Клотримазол» і «Мікосептіновой». Лікар призначає курс уколів і обов`язкові аплікації мазями. Крім медикаментозного лікування необхідно провести повну дезінфекцію будинку. А точніше за все, з чим хвора кішка стикалася: килимки, лежаки, іграшки і т.д. Це необхідно, щоб уникнути повторного її зараження. Після пройденого курсу лікування необхідно здати аналізи і переконатися, що вірус не залишився в крові вашої кішки.

Лишай у дорослої людини і дітей

Всі ми пам`ятаємо, як в дитинстві мами забороняли нам чіпати кішок на вулиці. І це були не порожні слова, тому що котячий лишай людині передається при найменшому прямому контакті. Це доведено багаторічним досвідом спілкування з нашими чотирилапими братами. Як ви розумієте, лишай у дітей буває набагато частіше, ніж ніж у дорослих. Тому батьки просто зобов`язані донести до дітей всю серйозність питання, щоб уникнути можливе зараження. Показати дитині як виглядає котячий лишай, щоб він сам міг його розпізнати і не робив помилок. Досить просто знайти в інтернеті і показати фото зараженої кішки, ну або наочно показати у дворі під час прогулянки. Якщо все-таки ви не встежили і ваша дитина взяв на руки кішку, з ознаками позбавляючи — терміново відведіть його додому і ретельно вимийте руки з милом. Після цього ще бажана обробка рук спиртової серветкою.

Всім дітям необхідно знати, що котячий лишай у людини проявляється такими ж симптомами, як і у кішки. Почервоніння шкірного і волосяного покриву, здуття, специфічний свербіж і т.д.

Всі прояви цієї хвороби можна побачити на фотографії позбавляючи у людини, які наочно демонструють можливу картину. Лишай у людини виглядає не менш жахливо, ніж у кішок.

Якщо ви або ваша дитина все-таки заразилися, необхідно якнайшвидше звернутися за допомогою до дерматолога. Пам`ятайте, що хвороба завжди простіше попередити, ніж вилікувати.

Підрозділяється лишай на два підвиди: трихофітія і мікроспорія. Тепер докладніше розглянемо симптоми цього захворювання і чим краще лікувати лишай у кішок і людини.

Лишай на вухах у кішок, лишай у кішок на вухах фото, як виглядає лишай у кішки на вусі

Лишай на вухах у кішок може виникнути навіть у домашніх умовах, яка не покидала межі вашої квартири.

Різноманітні види цього неприємного інфекційного захворювання вражають ніжний шкірний покрив, в районі вух і вушної раковини.

Причиною розвитку стригучого позбавляючи стають цвілеві гриби — дерматофіти. Причому ця неприємна зараза з легкістю може перейти від вихованця до його господаря, що робить її ще більш небезпечною.

Завдяки тому, що кішці від природи дано досить сильне здоров`я, в деяких випадках вона може самостійно позбавитися від цього захворювання і лишай може сам пройти вже через кілька днів. Але знову ж таки, за цей час може заразитися і власник кішки, та й сама коша відчуває найсильніший свербіж і дискомфорт. Як виглядає лишай у кішки на вусі? Насправді він може спочатку взагалі ніяк не проявляти, а на цьому місці будуть випадати волосся і опухне і почервоніє шкірний покрив через те що кішка буде постійно розчісувати його.

Стригучий лишай можна розділити на 2 види: трихофітія і мікроспорум. Лишай може потрапити на кішку з іншого кішки або предмета, який контактував із зараженою твариною.

Спори можуть довго знаходити на шкірному покриві, заражаючи з кожним днем все більшу площу. Найчастіше від цієї проблеми дуже сильно страждають маленькі кошенята і молоді кішки до 1 року.

Сам грибок виглядає як округлі бляшки. Волосся відсутні і з`являються гнійні виразки.

Це пляма може з часом зростати, а в деяких випадках свербіння може не бути взагалі.

Незважаючи на те, що лишай може бути на будь-якій ділянці тіла, найчастіше він вражає саме голову і вуха.

В обов`язковому порядку необхідно звернутися до ветеринара і пройти всі необхідні лабораторні дослідження. Фахівець призначить лікування антигрибковими препаратами, а саме лікування часто проходить швидко і успішно.

Стригучий лишай можна розділити на 2 види: трихофітія і мікроспорум. Лишай може потрапити на кішку з іншого кішки або предмета, який контактував із зараженою твариною.

Як вивести лишай у кішки?

Стригучий лишай — захворювання, яке викликають дерматофіти. Це цвілеві грибки. Захворювання вражає шкіру, кігті і шерсть кішки. При цьому хворіють, як правило, тварини з ослабленим імунітетом. З захворюванням котячий організм, особливо якщо це молода і сильна кішка, може впоратися і сам, але лишай передається людині і тому хвору кішку треба обов`язково лікувати.

Відео: Лишай у кішок. Як лікувати лишай у котів: причини, симптоми, профілактика

Спори позбавляючи (а стригучий лишай, як і будь-який грибок, розмножується спорами) передається не тільки при безпосередньому контакті з хворою твариною, а й через випала шерсть, предмети і спальні місця. Щоб визначити, як вивести лишай у кішки, треба визначити його вид і, в цілому, переконатися, що це саме стригучий лішай.Как виглядає хвору тварину?

На голові, вухах і морді видно ділянки облисіння. Зазвичай вони округлої форми, але це зовсім не обов`язково. Однак це не просто маленькі лисі цятки. Шкіра в їх центрі збуджена, покрита лусочками, гнойничками. Плями поступово збільшуються. Стригучий лишай може викликати підвищену линьку або утворення грудок вовни.

Відео: Лишай у кішок, ознаки, лікування. Поради ветеринара

При підозрі на лишай необхідно проконсультуватися з ветеринаром тому, що це захворювання треба відрізнити від нешкідливого авітамінозу. Якщо діагноз поставлений, треба починати лікування протигрибковими препаратами.

Перш за все варто обробити всю шерсть, простіше кажучи, помити кішку з протигрибковим шампунем. Це будь-який шампунь з міконазолом або з енілконазолом. Миття неуражених ділянок необхідно для запобігання подальшого поширення лишаю.

Відео: Лишай, смоленск

Потім треба вистригти або виголити уражені ділянки і нанести на них мазі з наступними препаратами: миконазол і тіабендазол. Як вилікувати лишай у кішки, якщо вона злизує мазь, намивають місце, де лишай, і не дає діяти препаратів. Для того, щоб кішка не слізивала ліки з шкіри, треба її обернути якийсь тканиною і зробити ці ділянки шкіри недоступними. Найкраще для цієї мети підійдуть дитячі колготки.

Відео: Микроспория, стригучий лишай у кішок

Треба відрізати частину колготки так, щоб вийшла трубка, відкрита з двох сторін. Акуратно через голову одягти колготок на кішку і розправити. Тепер все тіло кішки укутати штаниною, і вона не може дотягнутися до уражених ділянок.

Стан шкіри треба перевіряти один — два рази на день. У важких випадках лікування треба доповнити оральними препаратами за порадою лікаря. І в будь-якому випадку, необхідно забезпечити якісне, повноцінне харчування.

Потім треба вистригти або виголити уражені ділянки і нанести на них мазі з наступними препаратами: миконазол і тіабендазол. Як вилікувати лишай у кішки, якщо вона злизує мазь, намивають місце, де лишай, і не дає діяти препаратів. Для того, щоб кішка не слізивала ліки з шкіри, треба її обернути якийсь тканиною і зробити ці ділянки шкіри недоступними. Найкраще для цієї мети підійдуть дитячі колготки.

reins.com.ua

Кішки, як і будь-які інші тварини схильні до різних шкірних захворювань. І найпоширенішою хворобою є лишай. Найчастіше їм хворіють кішки, які вільно гуляють на вулиці, але заразитися позбавляємо можуть і тварини, яких тримають виключно в квартирі. Як господареві розпізнати симптоми цієї хвороби у свого пухнастого улюбленця в домашніх умовах і яким способом її можна вилікувати?

• 1 Відео про ознаки позбавляючи у кішки
• 2 Як виглядає лишай у кішок
  • 2.1 Різновиди позбавляючи
    • 2.1.1 Лишай на вусі
  • 2.2 Як визначити у кішки лишай (ознаки хвороби)
  • 2.3 Причини виникнення
• 3 У яких випадках кішки можуть заразитися позбавляємо
• 4 Як і чим лікувати кішку
• 5 Висновки

Відео про ознаки позбавляючи у кішки
Як виглядає лишай у кішок

Уважному власнику нескладно визначити, заражений чи його улюбленець позбавляємо. На ураженому цим захворюванням ділянці тіла шкіра тваринного набуває нездоровий блідо-рожевий колір, стає сухою і починає лущитися. Якщо лишай запущений, шкіра в цьому місці лисіє і покривається гнійними виразками.

У більшості випадків, лишай супроводжується свербінням, тому кішка часто чеше це місце.

Часто лишай у кішки супроводжується свербінням

Ця шкірна хвороба може виникнути на будь-якій ділянці тіла тварини, але найчастіше вражає область під шиєю, верхню частину голови, зону біля вух і живіт. Іноді лишай може вразити лапки кішки, і визначити його можна не тільки по запалених, лисим ділянках шкіри, але і по деформації кігтиків.

Детальніше про хвороби вух ми вже писали раніше.

стригучий. На шкірі, ураженої цим видом позбавляючи з’являються запалені полущені ділянки і випадає шерсть.

рожевий. На тілі тварини з’являються невеликі, округлі цятки, рожевого кольору. На відміну від попереднього, цей вид позбавляючи не викликає облисіння або лущення, але супроводжується свербінням.

Рожевий лишай у кішки

• висівкоподібний. Цей вид позбавляючи схожий на стригучий, і розрізняють їх тільки за кольором. Шкіра, уражена висівкоподібним лишаєм, набуває темно-коричневий колір.
• червоний. Червоний лишай має вигляд пухирців, наповнених рідиною і гноєм. Він вражає не тільки шкіру тварини, але і його ротову порожнину.

  Так виглядає червоний лишай у кішки

  Лишай на вусі

  Як визначити у кішки лишай (ознаки хвороби)

  На тілі тварини з’являються дивні, рожевого кольору цятки або виразки – вірна ознака позбавляючи!

  • Деякі ділянки шкіри починають лущитися і лисіти.
  • Кішка стає апатичною і байдужою до ігор.
  • Вихованець втрачає апетит або взагалі відмовляється від їжі.
  • Кішка часто чеше запалені ділянки шкіри і при цьому жалібно нявкає.
  • Шерсть тварин стає тьмяною, жирної і набуває неохайного вигляду.

  На перших стадіях лишай нерідко плутають зі звичайним дерматитом, тому, перш ніж лікувати вихованця, його слід показати ветеринарному лікарю.

  Кішки за своєю природою дуже охайні тварини. Більшу частину періоду неспання .

  > Незважаючи на те що коти не вміють розмовляти, у них є безліч способів .

  > Котячі — дуже рухливі і цікаві тварини, вічно шукають пригод на всі частини .

  порода кішки: Вулична. Запитує: Ілля Блінов. Суть питання: передається людині .

  Домашній вихованець майже завжди стає ще одним членом сім’ї, при цьому мало .

  Найчастіше рахіту піддаються щенята у віці до одного року. Розвивається це .

  Як визначити у кішки лишай (ознаки хвороби)